справа № 361/9620/21
провадження № 1-кп/361/374/24
18.11.2024 м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участі : секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 , її захисника адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 , його представника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, № 12021111130000988 від 04.06.2021 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Олександрія Кіровоградської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою : АДРЕСА_1 , на час ухвалення вироку тимчасово проживає в м. Антверпен, Бельгія, освіта вища, на час скоєння кримінального правопорушення працювала на посаді торгового представника ТОВ «Дельта-Фарм», незаміжньої, утриманців не має, раніше не судимої,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
03.06.2021 близько 14 години 20 хвилини ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Hyundai» моделі «Accent» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Сергія Москаленка в м. Бровари Київської області з напрямком руху від вулиці Олега Онікієнка до вулиці Олімпійська, не була уважною та не стежила за зміною дорожньої обстановки, чим порушила п.2.3. б) Правил дорожнього руху, яким передбачено, що
- «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»,
під'їжджаючи до регульованого перехрестя вулиць ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що в м. Бровари Київської області, перед початком зміни напрямку руху для подальшого виконання маневру повороту ліворуч в напрямку вулиці Володимира Великого не переконалася, що це буде безпечно та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим порушила п. 10.1. Правил дорожнього руху, яким передбачено, що
- «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
Продовжуючи рух, під час виконання маневру повороту ліворуч у вказаному вище напрямку, діючи з необережності, проявила злочинну самовпевненість, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не надала дорогу мотоциклу марки «Bajaj» моделі «Boxer BM 150 X» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку від вулиці Олімпійська до вулиці Олега Онікієнка прямо та проїжджав вказане вище регульоване перехрестя, чим порушила вимоги п. 16.6. Правид дорожнього руху, яким передбачено, що
- «Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч»,
в результаті чого відбулося зіткнення між передньою частиною автомобіля марки «Hyundai» моделі «Accent» реєстраційний номер НОМЕР_1 та передньою частиною мотоцикла марки «Bajaj» моделі «Boxer BM 150 X» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 .
Внаслідок порушення ОСОБА_4 пунктів 2.3. б), 10.1. та 16.1. Правил дорожнього руху, відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої водій мотоцикла марки «Bajaj» моделі «Boxer BM 150 X» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_6 отримав згідно висновку судово-медичної експертизи тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритого багатоуламкового перелому обох кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків, перелому обох наколінників без зміщення уламків.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 2.3. б), 10.1. та 16.1. Правил дорожнього руху перебувають у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілому ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень.
Допитана в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у скоєному діянні, щиросердно розкаялася та засудила вчинене, вибачалася перед потерпілим і, будучи допитаною в судовому засіданні, детально розповіла про зазначені вище обставини кримінального правопорушення. Крім того додала, що потерпілому частково відшкодувала завдану кримінальним правопорушенням шкоду в сумі 20000,00 грн. та готова відшкодувати невідшкодовану частину, тому цивільний позов із зменшеними вимогами визнає повністю. Зазначила, що зробила для себе відповідні висновки, щиро кається, шкодує, що так трапилося та просить суд її суворо не карати.
Переконавшись у тому, що обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнає свою вину у вчиненні інкримінованому їй кримінального правопорушення, обвинувачена та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст обвинувачення, фактичні обставини справи, які ніхто не оспорює, погоджуються з кваліфікацією вчиненого діяння, а прокурор, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз'яснивши цим особам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, згідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення та винуватості обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням доказів, які характеризують її особу.
Згідно до ст. 337 КПК України суд діє лише в межах висунутого обвинувачення.
Відповідно, вина ОСОБА_4 у скоєному доведена повністю, а її необережні дії, що виразилися в порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 286 КК України.
Призначаючи вид і міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд, керуючись правосвідомістю, враховує вчинення вперше необережного кримінального правопорушення, віднесеного кримінальним Законом за формальними ознаками до категорії тяжких злочинів, які посягають на безпеку дорожнього руху, суспільні відносини з приводу чого врегульовані відповідно до Закону України «Про дорожній рух» з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху.
Судом досліджувалися дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , при цьому встановлено, що вона : раніше не судима; за місцем реєстрації на диспансерних обліках у нарколога і психіатра не перебуває; за місцем проживання характеризується позитивно; не заміжня, утриманців не має; офіційно не працевлаштована.
Із змісту досудової доповіді вбачається, що ОСОБА_4 має дві вищі освіти, за фахом провізор, на час складення доповіді працювала в ТОВ «Дельта Медікал» на посаді торгівельного представника, матеріально допомагала своїй матері, яка є пенсіонером, стосунки в родині доброзичливі. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, як і ризик небезпеки для суспільства визначено низький, виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк - можливе.
ОСОБА_4 винуватою себе у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала, надала суду правдиві покази, чим сприяла розкриттю злочину, під час досудового розслідування добровільно частково відшкодувала завдану потерпілому шкоду, а тому суд вважає пом'якшуючими покарання обставинами щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості.
При призначенні покарання суд враховує особу ОСОБА_4 , яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, шкода потерпілому добровільно частково відшкодована, що в сукупності з ставленням обвинуваченої до вчиненого, яке будується на критичній оцінці скоєного протиправного діяння, готовності нести кримінальну відповідальність за вчинене, враховуючи промову прокурора в судових дебатах, який просить призначити ОСОБА_4 покарання у мінімальних межах, визначених ч. 2 ст. 286 КК України із застосування вимог ст.ст. 75, 76 КК України, з чим також погодився потерпілий, дають суду підстави для призначення останній покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах, визначених ч. 2 ст. 286 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
На думку суду, саме таке покарання відповідатиме вимогам ст.ст.50, 65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами.
Обговорюючи доцільність застосування до ОСОБА_4 відповідно до ч. 4 ст. 52 КК України факультативного додаткового покарання, на виконання п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суд враховує відсутність відомостей про притягнення обвинуваченої ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, наявність декількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, і з урахуванням особи обвинуваченої, суд не вважає за доцільне за встановлених обставин позбавляти обвинувачену права керування транспортними засобами, зваживши при цьому на думку прокурора та потерпілого, які в дебатах зазначили про відсутність необхідності в даному випадку позбавляти ОСОБА_4 права керування транспортними засобами.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
У даному кримінальному проваджені потерпілий ОСОБА_6 заявив цивільний позов до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ», ОСОБА_4 , третя особа ТОВ «АГРО-ТРАНС-ХОЛДИНГ» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, згідно з яким з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути на його користь : з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» заподіяну шкоду життю та здоров'ю на суму 98503,53 грн., до якої входить : медичне обстеження та придбання ліків під час стаціонарного та амбулаторного лікування позивача ОСОБА_6 в розмірі 37450,32 грн.; недоотримана заробітна плата за період з 03.06.2021 по 04.01.2022 із розрахунку 6000,00 грн./міс., що складає 42000,00 грн.; реабілітаційні послуги на загальну суму 19053,53 грн.; а також заподіяну майнову шкоду на суму 23944,00 грн. - вартість ремонтних робіт на відновлення транспортного засобу; з ОСОБА_4 заподіяну моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.; солідарно з ОСОБА_4 та Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» процесуальні витрати в розмірі 15000,00 грн.
В зв'язку із тим, що вина ОСОБА_4 є доведеною, заявлена у позовній заяві сума 10000,00 грн. завданої потерпілому моральної шкоди обвинуваченою не оспорюється та визнається повністю, суд прийшов до висновку, що вимоги про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 заподіяної моральної шкоди підлягає задоволенню.
Щодо стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» заподіяну шкоду життю та здоров'ю на суму 98503,53 грн. суд прийшов до наступного висновку.
Пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України встановлено, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.
Транспортний засіб, яким керувала ОСОБА_4 - автомобіль марки «Hyundai» моделі «Accent» реєстраційний номер НОМЕР_1 , є застрахованими відповідно до полісу №АР/7567100 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто на момент ДТП відповідальність водія була застрахована у встановленому Законом порядку, а страхова сума повністю покриває розмір спричинених збитків (т.1 а.с.108).
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засіб» (далі - Закон №1961), статтею 3 якого встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі статтею 6 Закону №1961 страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Положеннями ст. 24 Закону №1961 щодо відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого визначено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я (п.24.1.). Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов'язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я, але не більше 120 днів (п.24.2.). Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті (п.24.3.).
Відповідно до ст. 25 Закону №1961 у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю.
Заявлена сума на медичне обстеження та придбання ліків під час стаціонарного та амбулаторного лікування позивача ОСОБА_6 в розмірі 37450,32 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме обґрунтовані витрати на суму 31526,96 грн., які документально підтверджені позивачем, що узгоджується із положеннями ст. 24 Закону №1961.
Заявлена вимога на відшкодування реабілітаційних послуг в розмірі 19053,53 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, як доведена позивачем (а.с.147-149) та кореспондується із положеннями ст. 24 Закону №1961.
Враховуючи положення ст. 25 Закону №1961, підлягає частковому задоволенню вимога про стягнення 42000,00 грн. недоотриманої заробітної плати за період з 03.06.2021 по 04.01.2022 із розрахунку 6000,00 грн./міс., а саме в сумі 16451,40 грн., з урахуванням вказаної в Довідці про доходи від 01.12.2021 (т.1 а.с.143) загальної суми нарахованого доходу за лікарняними листами з 03.06.2021 по 12.10.2021 в сумі 25548,60 грн. (т.1 а.с.63,65,66,68,144-146).
Згідно положень ст. 29 Закону №1961 у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (ст. 30 Закону №1961).
Згідно аварійного сертифікату 01D/90/0 з розрахунку вартості матеріального збитку завданого транспортного засобу Bajaj BOXER (державний номер НОМЕР_2 ) ринкова вартість ТЗ до моменту пошкодження відповідно до звіту становила 20000,00 грн., а вартість відновлювального ремонту ТЗ згідно ремонтної калькуляції становить 37730,17 грн. (а.с.109-111), ринкова вартість ТЗ в пошкодженому стані на дату оцінки 16.08.2021 становить 11000,00 грн. (а.с.117).
Враховуючи наявні докази та норми ст. 30 Закону №1961, заявлена сума заподіяної майнової шкоди в розмірі 23944,00 грн., підлягає задоволенню частково на суму 8000,00 грн. (20000,00 грн. вартість ТЗ до ДТП - 11000,00 грн. вартість ТЗ після ДТП - 1000,00 франшизи, згідно умов полісу №АР/7567100 = 8000,00 грн.).
Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 120, 124 КПК України: понесені позивачем процесуальні витрати в розмірі 15000,00 грн. на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь ОСОБА_6 солідарно з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» та ОСОБА_4 .
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України накладений арешт на майно скасувати.
Запобіжний захід не обирався і підстави для його застосування до набрання вироком законної сили відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 127-129, 174, 369-378 КПК України, ч. 2 ст. 286 КК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до вимог ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта 9267,48 грн. (дев'ять тисяч двісті шістдесят сім грн. 48 коп.).
Цивільний позов ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» (Код ЄДРПОУ 32382598, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ), третя особа ТОВ «АГРОТРАНС-ХОЛДІНГ» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 заподіяну моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп).
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» на користь ОСОБА_6 заподіяну майнову шкоду та шкоду життю та здоров'ю в загальному розмірі 75031,89 грн. (сімдесят п'ять тисяч тридцять одна грн. 89 коп.).
Стягнути солідарно з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 процесуальні витрати в розмірі 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.).
Скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.06.2021 на автомобіль марки «Hyundai» моделі «Accent» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Агротранс-Холдінг» та мотоцикл марки «Bajaj» моделі «Boxer BM 150 X» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Речові докази по справі :
- автомобіль марки «Hyundai» моделі «Accent» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий ОСОБА_4 на відповідальне зберігання - залишити власнику за належністю;
- мотоцикл марки «Bajaj» моделі «Boxer BM 150 X» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який переданий ОСОБА_6 на відповідальне зберігання - залишити власнику за належністю;
- оптичний диск для лазерних систем зчитування, на якому міститься відеозапис ДТП - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з передбачених ст. 349 КПК України підстав до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1