Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 листопада 2024 року Справа№200/6259/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення індексації грошового забезпечення, -
У вересні 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , в якому просить:
1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 23.06.2018 та з 02.03.2021 по 30.12.2021 із застосуванням абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078;
2) стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 23.06.2018 та з 02.03.2021 по 30.12.2021 у розмірі 55908,77 грн;
3) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 23.06.2018 по 04.06.2019 із застосуванням абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078;
4) стягнути з Військової частини НОМЕР_1 індексацію грошового забезпечення за період з 23.06.2018 по 04.06.2019 у розмірі 46352,42 грн;
5) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 04.06.2019 по 02.03.2021 із застосуванням абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078;
6) стягнути з Військової частини НОМЕР_2 індексацію грошового забезпечення за період з 04.06.2019 по 02.03.2021 у розмірі 85606,87 грн;
7) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 31.12.2021 по 31.12.2022 із застосуванням абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078;
8) стягнути з Військової частини НОМЕР_3 на користь індексацію грошового забезпечення за період з 31.12.2021 по 31.12.2022 у розмірі 49210,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачами здійснювалося не в повному обсязі, а саме при нарахуванні індексації грошових доходів населення відповідачами за періоди з 01.03.2018 року до 23.06.2018 року, з 23.06.2018 року до 04.06.2019 року, з 04.06.2019 року до 02.03.2021 року, з 02.03.2021 року до 30.12.2021 року, з 31.12.2021 року до 31.12.2022 року не було враховано абзаци 3-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
16 вересня 2024 року відкрито провадження у справі, керуючись статті 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
23 вересня 2024 року представник Військової частини НОМЕР_2 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що індексація грошового забезпечення не може вважатися тією складовою грошового забезпечення, в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини.
У зв'язку з чим, представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
26 вересня 2024 року представник Військової частини НОМЕР_3 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач у військовій частині НОМЕР_3 службу у місяці підвищення доходу не проходив. Вперше позивач був призначений на посаду 31.12.2021 у військовій частині НОМЕР_3 .
Отже, на думку представника відповідача відсутні підстави для застосування приписів абзаців 4-6 п. 5 Порядку № 1078 до спірних правовідносин, оскільки на момент набрання чинності Постановою № 704 позивач не проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 і, відповідно, грошове забезпечення (дохід) не отримував.
У зв'язку з чим, представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
27 вересня 2024 року представник ІНФОРМАЦІЯ_1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з набранням чинності якою пов'язано початок обчислення величини приросту індексу споживчих цін (січень 2008 року) для обчислення індексації-різниці у березні 2018 року, була чинною у період з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року, що виключає можливість будь-якого її застосування до спірних правовідносин з 10.11.2018 року по 23.02.2022 року.
У зв'язку з чим, представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
14 жовтня 2024 року представник Військової частини НОМЕР_1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з набранням чинності якою пов'язано початок обчислення величини приросту індексу споживчих цін (січень 2008 року) для обчислення індексації-різниці у березні 2018 року, була чинною у період з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року, що виключає можливість будь-якого її застосування до спірних правовідносин з 10.11.2018 року по 23.02.2022 року.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Згідно послужного списку, позивач - ОСОБА_1 з 01 березня 2018 року до 23 червня 2018 року та з 02 березня 2021 року до 30 грудня 2021 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 на посадах стрілець 1 відділення охорони 4 взводу охорони роти охорони, відповідальний виконавець мобілізаційного відділення.
В період з 23 червня 2018 року до 04 червня 2019 року позивач проходив військову службу у Військовій частини НОМЕР_1 на посаді кулеметника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.
В період з 04 червня 2019 року до 02 березня 2021 року позивач проходив військову службу у Військовій частини НОМЕР_2 на посаді навідника танкового взводу танкової роти танкового батальйону.
В період з 31 грудня 2021 по 31 грудня 2022 року позивач проходив військову службу у Військовій частини НОМЕР_3 на посадах: відповідальний виконавець стройової частини групи персоналу штабу кадру управління, командир відділення електрозабезпечення інформаційно-телекомунікаційного вузла.
Згідно архівної відомості, що видана ІНФОРМАЦІЯ_1 , до підвищення грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року (виплата в березні 2018 за 22 дні лютого) становило: 5873,26 грн, в тому числі посадовий оклад - 416,43 грн, оклад за військове звання - 23,57 грн., премія - 3010,79 грн, надбавка за особливості проходження служби - 220,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 2202,47 грн.
В перерахунку на повний місяць, розмір грошового забезпечення позивача до підвищення посадового окладу складав: 5873,26/22*28=7475,06 грн.
Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року (виплата у квітні 2018) становило: 7848,28 грн., в тому числі посадовий оклад - 2640,00 грн., оклад за військове звання - 530,00 грн., надбавка за особливості проходження служби - 317,00 грн, премія - 4361,28 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
У частині 5 статті 2 Закону №1282-XII вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Законом № 911-VIII від 24.12.2015 року, який набрав чинності 01.01.2016 року внесено зміни у частині першій статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та цифри « 101» змінені цифрами « 103».
Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 року індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній з 01.01.2015) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.16 встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Абзацами 1, 2 пункту 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства. Між тим, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Згідно пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
01.03.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», положеннями якої встановлено розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками.
Абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також - “Закон №2011-XII») передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року №260
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі також - “Порядок №260») набрав чинності 20 липня 2018 року.
Пункт 2 розділу І Порядку №260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
На підставі наказу Міністерства оборони України від 1 червня 2020 року №180 “Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» були внесені зміни до переліку щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення.
Цей наказ набрав чинності 30 червня 2020 року. Відтоді пунктом 2 розділу І Порядку №260 було установлено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
Стосовно одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то пункт 2 розділу І Порядку №260 саме у зазначеній редакції передбачав, що до них належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указував, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то норми свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (абзац 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Згідно архівної відомості, що видана ІНФОРМАЦІЯ_1 , до підвищення грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року (виплата в березні 2018 за 22 дні лютого) становило: 5873,26 грн, в тому числі посадовий оклад - 416,43 грн, оклад за військове звання - 23,57 грн., премія - 3010,79 грн, надбавка за особливості проходження служби - 220,00 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 2202,47 грн.
В перерахунку на повний місяць, розмір грошового забезпечення позивача до підвищення посадового окладу складав: 5873,26/22*28=7475,06 грн.
Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року (виплата у квітні 2018) становило: 7848,28 грн., в тому числі посадовий оклад - 2640,00 грн., оклад за військове звання - 530,00 грн., надбавка за особливості проходження служби - 317,00 грн, премія - 4361,28 грн.
Отже, грошове забезпечення (дохід) позивача збільшилось на 373,22 грн. (7848,28 - 7475,06).
У березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму складав 1762,00 грн (стаття 7 Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік).
За нормативними правилами, які визначають проведення індексації доходів, розрахунок індексу наростаючим підсумком починається з наступного після перевищення порога місяця до чергового перевищення.
При кожному наступному перевищенні порога індексації приріст рахуватиметься за формулою:
ПІСЦн = ІСЦ1 х ІСЦ 2 х … - 100%, де:
ПІСЦн - приріст індексу споживчих цін, %;
ІСЦ1 - перевищення індексу споживчих цін уперше (розраховується наростаючим підсумком), %;
ІСЦ2 - перевищення індексу споживчих цін удруге (розраховується наростаючим підсумком), %.
При підрахунку показника ПІСЦ необхідно враховувати, що ІСЦ розраховується наростаючим підсумком. Також кількість ІСЦ залежить від того, скільки разів було перевищено поріг індексації за розглядуваний період (звісно, не перерваний підвищенням зарплати). Наприклад, ІСЦ перевищив поріг один раз - отже слід враховувати лише ІСЦ1, двічі - ІСЦ1 та ІСЦ2, тричі ІСЦ1, ІСЦ2, ІСЦ3 тощо.
За офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року до березня 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ ct/cn_rik/isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації перевищував 38 разів, а саме: у 2008 році 9 разів: січень-травень, вересень-грудень; у 2009 році 5 разів: січень, лютий, березень, червень, листопад; у 2010 році 4 рази: січень, лютий, серпень, вересень; у 2011 році 3 рази: січень, березень, квітень; у 2012 році поріг індексації не перевищував 101%; у 2013 році поріг індексації не перевищував 101%; у 2014 році 8 разів: березень-червень, вересень-грудень; у 2015 році 8 разів: січень-травень, вересень-листопад; у 2016 році 1 раз: квітень; у 2017 році поріг індексації не перевищував 103%; у січні - березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.
У березні 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становить 253,30% (353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100%).
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Відтак, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року в даному разі є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Тому, відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 сума належної індексації в березні 2018 року мала розраховуватися як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Розмір підвищення грошового забезпечення (А) нижчий за рівень можливої індексації (Б) (А)
А отже розмір "індексації-різниці" складає 4463,15-373,22=4089,93 грн.
Таким чином, відповідачем, всупереч абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078, починаючи з 01.03.2018 не виплачена щомісячна «індексація-різниця» грошового забезпечення, що свідчить про протиправну бездіяльність.
Щодо «фіксованої» суми індексації, то слід зазначити, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 18 жовтня 2023 року у справі № 200/5343/22, від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року), від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21.
Щодо позовних вимог про стягнення індексації грошового забезпечення суд зазначає наступне.
У рішенні від 01 грудня 2020 року у справі № 465/273/16-а Верховний Суд зробив наступний висновок: «Реалізація права на отримання пенсії чи соціальної допомоги передбачає певну послідовність дій та рішень: звернення особи до повноваженого органу; перевірку наявності у неї права на відповідну виплату; розрахунок її розміру; прийняття рішення про призначення пенсії чи соціальної допомоги; проведення виплати. Спір може виникнути на будь-якій стадії правовідносин.
Якщо спір виник щодо неправомірної, на думку позивача, відмови у призначенні пенсії, допомоги чи іншої виплати або неправильного визначення її розміру, належним способом захисту є зобов'язання вчинити дії - нарахувати і виплатити відповідну пенсію чи допомогу. При цьому немає підстав стягувати відповідну суму, оскільки рішенням відповідного органу її ще не призначено».
Як вбачається з матеріалів справи, індексація грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до 23 червня 2018 року з урахуванням абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів заселення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 позивачу не нарахована.
При ухваленні рішення суд керується приписами частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у відповідності до яких, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від13.01.2011 (остаточне) у справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ст. 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п.1 ст.6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п.1 ст.6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо порушення передбаченого Конвенцією права було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
З системного аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Згідно абзацу другому частини 4 статті 245 КАС Україні у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде ефективним та забезпечить належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у цьому випадку, є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до 23 червня 2018 року із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», в розмірі 4089 (чотири тисячі вісімдесят дев'ять) гривень 93 копійки щомісячно.
Щодо позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення за періоди з 23 червня 2018 року до 04 червня 2019 року, з 04 червня 2019 року до 02 березня 2021 року, з 02 березня 2021 року до 30 грудня 2021 року, з 31 грудня 2021 до 31 грудня 2022 року відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що станом на 1 березня 2018 року позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 на посадах стрілець 1 відділення охорони 4 взводу охорони роти охорони.
Таким чином, індексація-різниця виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) з умови перебування на тій же посаді.
Суд звертає увагу що позивач в періоди з 23 червня 2018 року до 04 червня 2019 року, з 04 червня 2019 року до 02 березня 2021 року, з 02 березня 2021 року до 30 грудня 2021 року, з 31 грудня 2021 до 31 грудня 2022 року проходив військову службу на посадах відповідальний виконавець мобілізаційного відділення, кулеметника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, навідника танкового взводу танкової роти танкового батальйону, відповідальний виконавець стройової частини групи персоналу штабу кадру управління, командир відділення електрозабезпечення інформаційно-телекомунікаційного вузла.
Разом з цим, у вказані періоди Кабінет Міністрів України не встановлював нові розміри окладів військовослужбовців.
Згідно пункту 10-2 Порядку № 1078 (в редакції станом на 16.04.2020) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Як зазначалось вище, позивач прибув на військову службу до відповідачів (на іншу посаду, ніж займав до цього, і з іншим посадовим окладом) пізніше березня 2018 року - місяця підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає військовослужбовець.
Отже, базовим місяцем для позивача при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації є березень 2018 року, а не січень 2008 року.
Те саме зазначено і в листі Міністерства соціальної політики України від 28 квітня 2016 року № 201/10/1.37-16, де надано роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: «Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту ОСТАННЬОГО перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник».
Це роз'яснення відповідає нормам Порядку № 1078.
Виходячи з розміру виплаченої позивачу індексації, відповідачі враховували базовим місяцем березень 2018 року.
Відтак, відсутні правові підстави для виплати позивачу індексації-різниці за період військової служби за періоди з 23 червня 2018 року до 04 червня 2019 року, з 04 червня 2019 року до 02 березня 2021 року, з 02 березня 2021 року до 30 грудня 2021 року, з 31 грудня 2021 до 31 грудня 2022 року.
Вищенаведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки) та від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21 з подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підлягає врахуванню під час розгляду даної справи.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), Військової частини НОМЕР_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 щомісячної індексації-різниці грошового забезпечення з 01 березня 2018 року до 23 червня 2018 року відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до 23 червня 2018 року із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», в розмірі 4089 (чотири тисячі вісімдесят дев'ять) гривень 93 копійки щомісячно.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв