Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 листопада 2024 року Справа№200/6986/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області далі - відповідач-2) в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного
фонду України в Миколаївській області № 057050011102 від 26.09.2024 р. «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області зарахувати періоди роботи з 11.10.1995 р. по 15.01.2003 р., з 16.01.2003 р. по 02.08.2016 р. та з 03.08.2016 р. по 27.03.2019 р., з 02.04.2019 р. по 28.02.2022 р. до стажу роботи, який надає право на призначення пенсії незалежно від віку, як особі, що відпрацювала на провідних посадах в металургії не менше 25 років відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 18.09.2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатами розгляду якої було прийнято оскаржене рішення про відмову у призначенні пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 вересня 2024 року він звернувся із заявою про призначення пенсії. Проте рішенням від 26 вересня 2024 року відповідач відмовив у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу роботи.
Як зазначає позивач, відповідачем не зараховано періоди роботи з 11.10.1995 р. по 15.01.2003 р., з 16.01.2003 р. по 02.08.2016 р. та з 03.08.2016 р. по 27.03.2019 р., з 02.04.2019 р. по 28.02.2022 р. до стажу роботи, який надає право на призначення пенсії незалежно від віку, як особі, що відпрацювала на провідних посадах в металургії не менше 25 років відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач вважає рішення відповідача-1 протиправним, оскільки спірні періоди його роботи підтверджено пільговими довідками та записами у трудовій книжці, у зв'язку з чим звернувся до суду із цим позовом.
14 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, про що постановлена відповідна ухвала. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
22 жовтня 2024 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що до пільгового стажу роботи за Списком № 1 не зараховано періоди роботи: з 11.10.1995 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 02.08.2016 та з 03.08.2016 по 27.03.2019, згідно з довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.03.2024 №№ 214, 215, 216, оскільки довідки не відповідають вимогам додатку № 5 до п. 20 Порядку № 637, а саме, не засвідчено печаткою підприємства ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», наявна лише печатка “Дирекції з персоналу та соціальних питань ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Крім того, представник відповідача звертає увагу, що довідки підписані виконуючим обов'язки директора з персоналу та соціальних питань - начальником управління організації плану. Не підтверджено документально право, виконуючому обов'язки директора з персоналу та соціальних питань - начальнику управління організації плану, на підпис довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком; з 02.04.2019 по 14.03.2024, згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14.03.2024 № 42-к, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку № 5 до п. 20 Порядку № 637, а саме, відсутній підпис начальника відділу кадрів. Не підтверджено документально право, провідному фахівцю на підпис довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком.
Пільговий стаж роботи Позивача за Списком № 1 обчислено за періоди роботи, що наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про спеціальний стаж, з урахуванням даних про атестацію робочих місць за умовами праці.
З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
25 жовтня 2024 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що спірне рішення про відмову у перерахунку та виплаті було прийнято ГУ ПФУ в Миколаївській області. Представник відповідача звертає увагу, що ГУ ПФУ в Донецькій області не вчиняло жодних дій у відношенні ОСОБА_1 , які б порушили його право на пенсійне забезпечення.
Окрім того, представник відповідача зазначає, що згідно даних спеціального стажу реєстру застрахованих осіб пільговий стаж ОСОБА_1 закодовано як ЗПЗ013А1, що передбачено Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (наказ Мінфіну від 14.04.2015 № 435), як роботу за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058.
На підставі наведеного, представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту громадянина України.
18 вересня 2024 року позивач звернувся із заявою до відповідча-2 про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області №057050011102 від 26 вересня 2024 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за нормами п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, пільговий стаж за списком №1 становить 23 роки 09 місяців 05 днів.
З розрахунку стажу вбачається, що до пільгового стажу позивача не зараховано період роботи: з 11.10.1995 року до 31.12.1999 року.
До стажу роботи за провідною професією не зараховано періоди роботи з 11.10.1995 року до 27.03.2019 року, з 02.04.2019 року до 28.02.2022 року.
Позивач оскаржує вищевказане рішення, як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства та порушує його конституційні права.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
У відповідності до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV (в редакції на момент набрання чинності цим законом) Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на
інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України ( 36-2003-п ), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення
пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Також Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
У відповідності із частиною 3 статтею 114 Закону № 1058- IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.
Згідно записів у трудовій книжці позивача, ОСОБА_1 працював машиністом розливальних машин в ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» з 11.10.1995 року до 31.12.1999 року.
У відповідності з довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.03.2024 №№ 214, 215, 216 вбачається, що ОСОБА_1 за період з 11.10.1995 року до 27.03.2019 року працював машиністом розливальних машин.
Вказана довідка містить підписи посадових осіб та засвідчені печаткою підприємства. Суд звертає увагу, що певні недоліки в оформленні довідки не повинно покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача, така обставина не пов'язана з його волею.
З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці, довідки про підтвердження наявного трудового стажу від 12.03.2024 №№ 214, 215, 216 підтверджують пільговий характер роботи позивача з 11.10.1995 року до 31.12.1999 року.
Щодо зарахування до стажу роботи за провідною професією періоду роботи з 02.04.2019 року до 28.02.2022 року суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Суд зазначає, що фактично ч.1 ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дублює положення ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, провідними є професії на наступних роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень).
Згідно записів трудової книжки позивача та пільгової довідки від 14.03.2024 № 42-к у період з 02.04.2019 року до 28.02.2022 року позивач працював горновим доменної печі, тобто на посаді за провідною професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
Вказана довідка містить підписи посадових осіб та засвідчені печаткою підприємства. Суд звертає увагу, що певні недоліки в оформленні довідки не повинно покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача, така обставина не пов'язана з його волею.
Таким чином, належними та допустимими доказами, а саме записами трудової книжки, пільговою довідкою від 14.03.2024 № 42-к підтверджується, що ОСОБА_1 має право на зарахування періоду роботи з 02.04.2019 року до 28.02.2022 року до стажу роботи за провідною професією.
Щодо зарахування до стажу роботи за провідною професією періоду роботи з 11.10.1995 року до 27.03.2019 року, суд зазначає наступне.
Враховуючи, що позивач працював машиністом розливальних машин, тобто за професією, що не є провідною, суд приходить до висновку, що період роботи з 11.10.1995 року до 27.03.2019 року не підлягає зарахуванню до стажу роботи за провідною професією.
Разом з цим, посада, на якій працював позивач визначена постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, а саме: у розділі V Металургійне виробництво чорних та кольорових металів (рудопідготовка, збагачення, окускування, випал руд і нерудних копалин, коксохімічне виробництво, виробництво динасових виробів): -машиністи: розливальних машин у виробництві чорних і кольорових металів;
Отже, позивач має право на зарахування періоду роботи з 11.10.1995 року до 27.03.2019 року до пільгового стажу, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 26 вересня 2024 року № 057050011102 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про визначення належного органу Пенсійного фонду для розгляду питання про призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, (далі - Порядок 22-1) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено, що структурний підрозділ органу, що здійснює призначення пенсії є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії саме Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Таким чином, позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову судовий збір не сплачувався, а ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року позивачу відстрочено сплату судового збору, суд вважає необхідним стягнути на користь Державного бюджету судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159), Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 057050011102 від 26 вересня 2024 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 18 вересня 2024 року, із зарахуванням періодів роботи з 11.10.1995 року до 27.03.2019 року, з 02.04.2019 року до 28.02.2022 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань в Миколаївській області на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) за наступними реквізитами: рахунок - UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) за наступними реквізитами: рахунок - UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 168 (сто шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Лазарєв