Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
14 листопада 2024 року Справа №200/6794/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (юридична адреса: 21028, Вінницька обл., місто Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7, код ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області (юридична адреса: 69067, Запорізька область, Запоріжжя, вул. Добровольчих батальйонів, 32, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
30 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 057350007787 від 29.07.2024 про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 29.01.2024 року, обчислити стаж роботи на провідних професіях в періоди з 29.05.2000 по 24.12.2000, з 01.12.2005 по 23.04.2009, з 12.05.2009 по 07.03.2010, з 17.03.2010 по 29.06.2015, з 13.07.2015 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 29.06.2021, з 19.07.2021 по 06.04.2022, з 09.05.2022 по 04.10.2022, з 17.10.2022 по 15.01.2024 із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення», призначити та виплати ОСОБА_1 з 29.01.2024 року пенсію згідно ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області №057350007787 від 06.09.2024 про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 30.08.2024 року, обчислити стаж роботи на провідних професіях в періоди з 29.05.2000 по 24.12.2000, з 01.12.2005 по 23.04.2009, з 12.05.2009 по 07.03.2010, з 17.03.2010 по 29.06.2015, з 13.07.2015 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 29.06.2021, з 19.07.2021 по 06.04.2022, з 09.05.2022 по 04.10.2022, з 17.10.2022 по 30.08.2024 із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення», призначити та виплати ОСОБА_1 з 30.08.2024 року пенсію згідно ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Обґрунтовуючи позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області позивач зазначив, що ним отримано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 057350007787 від 29.07.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Страховий стаж з урахуванням додаткових років за списком №1 - 39 років 10 місяць 7 днів. Пільговий підземний стаж на роботах за професіями згідно постанови КМУ №202 (необхідний 25) - 20 років 11 місяців 29 днів, в тому числі: безпосередньо стаж роботи підземної за професіями згідно постанови КМУ № 202 - 11 років 3 місяців 6 днів та стаж підземної роботи на провідних професіях - 9 років 8 місяців 23 дні. Зауважив, що, на його думку, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області не вірно обчислено стаж за провідними професіями, тому протиправно не застосовано роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З незрозумілих для позивача підстав відповідачем зараховано до пільгового стажу заявника як стаж підземної роботи на провідних професіях лише 9 років 8 місяців 23 дні.
Вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 04 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху, встановлено особі, яка звернулася із позовною заявою, десятиденний строк від дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання доказів сплати судового збору (оригінал квитанції) у розмірі 968,96 грн.
Позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 29.01.2024 року позивач звернувся за місцем знаходження територіального відділу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за ч.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків, за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік знижується на 1 рік. Згідно принципу екстериторіальності засобами програмного забезпечення заяву позивача та надані документи розподілено на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для опрацювання. Рішенням від 05.02.2024 року № №057350007787 Головним управлінням відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач оскаржив його в судовому порядку.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/2077/24 від 21.06.2024 Головним управлінням повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, із зарахуванням до підземного пільгового стажу за списком №1 шахтарі “підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах періодів роботи з 11.12.2004 по 23.04.2009 та з 17.03.2010 по 29.06.2015 (з 11.12.2004 по 30.11.2005 гірничий робітник 3 розряду підземний з повним робочим днем в шахті, з 01.12.2005 по 23.04.2009 гірничий робітник очисного вибою 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті, з 17.03.2010 по 29.06.2015 гірничий робітник очисного вибою 5 розряду підземний з повним робочим днем в шахті); та обчислено стаж роботи на провідних професіях на підземних і відкритих гірничих роботах в періоди з 29.05.2000 по 10.07.2000, з 13.07.2015 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 29.06.2021, з 19.07.2021 по 06.04.2022, з 09.05.2022 по 04.10.2022, з 17.10.2022 по 15.01.2024 із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», - та 29.07.2024 року винесено рішення про відмову №057350007787 у призначенні пенсії відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/2077/24 від 21.06.2024.
Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.01.2024 року звернувся до територіального відділу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Згідно принципу екстериторіальності засобами програмного забезпечення заяву позивача та надані ним документи розподілено на Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для опрацювання.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 057350007787 від 05.02.2024 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.06.2024 по справі 200/2077/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 057350007787 від 05.02.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 29.01.2024 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до підземного пільгового стажу за списком №1 шахтарі “підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах періодів роботи з 11.12.2004 по 23.04.2009 та з 17.03.2010 по 29.06.2015 (з 11.12.2004 по 30.11.2005 гірничий робітник 3 розряду підземний з повним робочим днем в шахті, з 01.12.2005 по 23.04.2009 гірничий робітник очисного вибою 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті, з 17.03.2010 по 29.06.2015 гірничий робітник очисного вибою 5 розряду підземний з повним робочим днем в шахті), зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області обчислити стаж роботи на провідних професіях на підземних і відкритих гірничих роботах в періоди з 29.05.2000 по 10.07.2000, з 13.07.2015 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 29.06.2021, з 19.07.2021 по 06.04.2022, з 09.05.2022 по 04.10.2022, з 17.10.2022 по 15.01.2024 із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення», в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/2077/24 від 21.06.2024 Головним управлінням повторно розглянуто заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 29.01.2024, із зарахуванням до підземного пільгового стажу за списком №1 шахтарі “підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах періодів роботи з 11.12.2004 по 23.04.2009 та з 17.03.2010 по 29.06.2015 ( з 11.12.2004 по 30.11.2005 гірничий робітник 3 розряду підземний з повним робочим днем в шахті, з 01.12.2005 по 23.04.2009 гірничий робітник очисного вибою 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті, з 17.03.2010 по 29.06.2015 гірничий робітник очисного вибою 5 розряду підземний з повним робочим днем в шахті); та обчислено стаж роботи на провідних професіях на підземних і відкритих гірничих роботах в періоди з 29.05.2000 по 10.07.2000, з 13.07.2015 по 25.01.2021, з 26.01.2021 по 29.06.2021, з 19.07.2021 по 06.04.2022, з 09.05.2022 по 04.10.2022, з 17.10.2022 по 15.01.2024 із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», - та 29.07.2024 року винесено рішення про відмову №057350007787 у призначенні пенсії відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду №200/2077/24 від 21.06.2024.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Як вказувалось вище, у межах цієї справи позивач не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за наслідками виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду щодо повторного розгляду його заяви від 29.01.2024 про призначення пенсії на пільгових умовах звернувся до суду із даним позовом.
Тобто, позивач, звертаючись із цим позовом, фактично не погоджується з діями відповідача вчиненими на виконання вказаного рішення суду та просить суд скасувати рішення, яке прийнято суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, а також зобов'язати відповідача повторно виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 200/2077/24 у визначений позивачем спосіб. З цього приводу, суд зазначає наступне.
Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною п'ятою статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
За частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 у справі № 686/23317/13-а та 16 лютого 2019 у справі № 816/2016/17.
Згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням судового рішення в такій справі.
Наведені спеціальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення, а тому виключається можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Суд зауважує, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судового рішення у справі № 200/2077/24 позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не подавати новий адміністративний позов.
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 260/1898/22, від 16 березня 2023 року у справі № 640/12697/21, від 30 листопада 2023 року у справі № 420/6135/22.
Суд зазначає, що спірні правовідносини мають бути вирішені в межах виконання рішення у справі № 200/2077/24, а не окремого позову.
Тому розгляд справи № 200/6794/24 за правилами адміністративного судочинства неможливий в частині позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного суду у справі №640/20021/22 від 30.01.2024.
Статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт перший частини першої статті 238).
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що наявні у розглядуваному випадку підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись ст.ст. 132, 238, 243, 248 ,256, 295 КАС України, суд, -
Закрити провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, відповідно до статті 295 КАС України.
Згідно приписів статті 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала складена та підписана 14 листопада 2024 року.
Суддя О.В. Зінченко