Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
14 листопада 2024 року Справа №200/7919/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О., ознайомившись з позовною заявою Донецького державного університету внутрішніх справ (місцезнаходження: Україна, 25015, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Велика Перспективна, буд.1, код ЄДРПОУ 08571423) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про
стягнення вартості утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22 667, 42 грн. (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят сім гривень 42 копійки), -
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 161 КАС України з огляду на наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України, визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 КАС України).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору є стягнення з позивача витрат, пов'язаних з його утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ в сумі 22667, 42 грн.
Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі №160/11957/19 наголосив на тому, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України.
Верховний Суд у справах №560/1389/20 (постанова від 21 січня 2021 року), №420/9694/20 (постанова від 21 грудня 2021 року), вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.
Така позиція була підтримана Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 у справі №420/24331/21.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції та відраховано з університету наказом ректора Донецького державного університету внутрішніх справ від 06 липня 2022 року № 285/ос.
Листом Донецького державного університету внутрішніх справ від 08 лютого 2023 року №699-5/07-2023 запропоновано відповідачу у добровільному порядку протягом 30 діб з моменту отримання цього листа відшкодувати вартість утримання у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання у сумі 22667,42 грн., надано реквізити для сплати зазначених коштів.
Відповідно до листа Донецького державного університету внутрішніх справ від 13 лютого 2023 №758-5/07-2023, на адресу відповідача надіслано повідомлення від 08 лютого 2023 №699-5/07-2023 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ, договір №114/02-23 від 08.02.2023 року про розстрочення платежу витрат на утримання, з проханням у 20-тиденний термін один примірник повідомлення з відміткою про отримання надіслати на адресу університету, а також додати до повідомлення один примірник підписаного договору на адресу Дон ДУВС.
Вказані листи від 08 лютого 2023 №699-5/07-2023, від 13 лютого 2023 №758-5/07-2023, Донецьким державним університетом внутрішніх справ направлені на адресу відповідача 13 лютого 2023 року, як зазначено позивачем в позові, та повернуті адресату у лютому 2023року за відсутністю поштового обміну.
Отже, відлік місячного строку звернення до суду з даним позовом розпочався з моменту повернення позивачу листів від 08 лютого 2023 №699-5/07-2023, від 13 лютого 2023 №758-5/07-2023.
Проте позивач звернувся до суду з цим позовом 13 листопада 2024 року. Тобто позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач в позовній заяві просить поновити Донецькому державному університету внутрішніх справ пропущений процесуальний строк звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що після введення воєнного стану Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" та вимушеною передислокацією університету, у зв'язку з окупацією м. Маріуполь, було втрачено багато документації, не всі працівники університету виїхали разом з ним, що призвело до нестабільної діяльності у роботі ДонДУВС та зайняло багато часу для її стабілізації. Позивач через об'єктивні причини, які не залежать від його волі, а саме: через постійні сигнали повітряних тривог, перебування працівників ДонДУВС в укритті та відсутності можливості там працювати, досить часті блекаути, відсутність світла та інтернету, а також у зв'язку з необхідністю відновлення документів, втрачених внаслідок окупації м. Маріуполь та частини Донецької області, та вимушеною передислокацією університету на підконтрольну Україні територію Донецький державний університет внутрішніх справ був позбавлений можливості у строк, визначений чинним законодавством України, звернутись до суду.
Суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 10.11.2022 року у справі № 990/115/22 зазначив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Отже, сам факт введення в Україні воєнного стану не є самостійною обставиною, що унеможливлює подання позову до адміністративного суду в строки, встановлені КАС України.
Суд зауважує, що усталеною також є і практика Верховного Суду, що в межах кожної конкретної справи під час вирішення питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин, незалежних від сторони, унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд не приймає до уваги посилання позивача, як на підставу пропуску строку звернення до суду, на вимушену передислокацією університету на підконтрольну Україні територію, втрату документації та необхідність її відновлення, оскільки наказ про звільнення відповідача зі служби в поліції було прийнято у 06 липня 2022 року, тобто після передислокації університету на підконтрольну українській владі територію України, а повідомлення від 08 лютого 2023 №699-5/07-2023 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ свідчить про наявність у позивача станом на 08 лютого 2023 року відомостей та доказів щодо вартості утримання позивача в Донецькому державному університеті внутрішніх справ.
Також слід зазначити, що з дня звільнення відповідача зі служби минуло більше двох років, з дня надсилання відповідачу повідомлення про необхідність відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі - більше півтора року. Отже, з огляду на тривалість пропущеного строку звернення до суду, також є неприйнятними посилання позивача на постійні сигнали повітряної тривоги, перебування працівників ДонДУВС в укритті, блекаути, відсутність інтернету тощо.
Разом із цим суд зауважує, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду у зв'язку з перебуванням працівників університету в укритті та відсутності можливості там працювати, а також наявності перебоїв зі світлом та інтернет-зв'язком.
Отже, з огляду на тривалість пропущеного позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд не приймає доводи позивача, викладені у позовній заяві. Зазначені позивачем обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Аналогічні правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 31.03.2023 року у справі № 240/12017/19, від 25.09.2023 року у справі № 200/10870/20-а.
Частиною 1 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, позивачу слід надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом із зазначенням інших обґрунтованих доводів щодо поважності причин пропуску такого строку, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись, статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Донецького державного університету внутрішніх справ (місцезнаходження: Україна, 25015, Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Велика Перспективна, буд.1, код ЄДРПОУ 08571423) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення вартості утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22 667, 42 грн. (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят сім гривень 42 копійки) - залишити без руху.
Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обґрунтованих доводів щодо поважності причин пропуску такого строку та доказів поважності причин його пропуску.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя О.О. Аканов