Справа№938/1563/24
Провадження № 2/938/332/24
про передачу справи на розгляд іншого суду
18 листопада 2024 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В.,
розглянувши матеріали
за позовом: ОСОБА_1 ,
до відповідача: АТ «Сенс Банк»,
про застосування наслідків нікчемного правочину та зобов'язання вчинити дії,
до Верховинського районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача АТ «Сенс Банк» про застосування наслідків нікчемного правочину щодо договору споживчого кредитування від 25.06.2024 на суму 216 296,37грн, та зобов'язання АТ «Сенс Банк» провести реструктуризацію наявної на день отримання заяви ОСОБА_1 від 10.06.2024 заборгованості споживчого кредиту за договором від 07.12.2021 №501402808 з АТ «Альфа Банк» у відповідності до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг».
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024, для розгляду даної справи визначено суддю Джуса Р.В.
Відповідно до системного аналізу положень ст.187 ЦПК України, питання щодо відкриття провадження у справі вирішується судом протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви, однак за умови, що відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, чи направлення такої за підсудністю до іншого суду.
Положеннями статей 122-124 ЦПК України, закріплено правило, що строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Оскільки позовна заява надійшла до суду 11.11.2024, а останній день передбаченого ст. 187 ЦПК України п'ятиденного строку, припав на 16.11.2024, яке було неробочим днем, в силу положень ст.124 ЦПК України, останнім днем п'ятиденного строку визначеного ст.187 ЦПК України, є 18.11.2024 (перший робочий день)
Статтями 2, 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції 1950 року, Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (п.24 рішення від 20.07.2006; заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Параграфом 3 глави 2 ЦПК України визначено територіальну юрисдикцію (підсудність) та регламентовано правила подання позову до суду у відповідності до підсудності.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду (ст.19 ЦПК України).
Територіальна підсудність (юрисдикція) - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача /ст.27 ЦПК/, альтернативна підсудність за вибором позивача /ст.28 ЦПК/ та виключна підсудність /ст. 30 ЦПК/.
Згідно положень ч.1 ст. 378 ЦПК України, прийняття судом рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), є підставою для скасування відповідного рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Так, відповідно до ч.2 ст.27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Звертаючись із даним позовом до Верховинського районного суду Івано-Франківської області, у позовній заяві позивач зазначає, що відповідач АТ «Сенс Банк», знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Велика Васильківська,100.
Згідно отриманої судом відповіді із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, АТ «Сенс Банк», зареєстроване за адресою: м.Київ, вул. Велика Васильківська,100.
З наведено вбачається, що відповідач АТ «Сенс Банк», яке визначено відповідачем у поданому ОСОБА_1 позові, знаходиться у місті Києві, що не належить до території, на яку поширюється юрисдикція Верховинського районного суду Івано-Франківської області, та в свою чергу виключає можливість подання позовної заяви до вказаного суду згідно вимог ч.1 ст. 27 ЦПК України.
При цьому, жодних посилань щодо застосування правил альтернативної підсудності, визначених ст.28 ЦПК України, позовна заява не містить.
Згідно з ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку встановленому ст.31 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
За наведених обставин, враховуючи, що місцезнаходженням відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є місто Київ, на яке не поширюється юрисдикція (підсудність) Верховинського районного суду Івано-Франківської області, вважаю за необхідне на підставі п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України передати дану цивільну справу на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва, як до суду, територіальна юрисдикція (підсудність) якого поширюється на адресу місцезнаходження відповідача.
Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
На підставі викладеного, керуючись статями 27, 31, 187, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» про застосування наслідків нікчемного правочину та зобов'язання вчинити дії, передати за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва (вул. Виставкова, 14А, Київ, 03127).
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Роман ДЖУС