07 листопада 2024 року Справа № 160/12843/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСліпець Н.Є.
за участі секретаря судового засіданняЛебеденко В.В.
за участі:
позивача представника відповідача Саване С.М. Путненко Н.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
20.05.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) через систему «Електронний суд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Дніпропетровської обласної прокуратури №734-к від 17.04.2024 про звільнення прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури;
- зобов'язати Дніпропетровську обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області;
- зобов'язати Дніпропетровську обласну прокуратуру виплатити та стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29.04.2024 отримав наказ Дніпропетровської обласної прокуратури про звільнення його з посади в органах прокуратури № 734-к від 17.04.2024, який був винесений під час його перебування у щорічній оплачуваній відпустці, а тому є незаконним. Так, у період з 27.03.2024 по 15.04.2024 він перебував на лікуванні в умовах стаціонару в КНП «Міська клінічна лікарня № 4»ДМР, у зв'язку з чим строк перебування у відпустці продовжено на строк перебування на лікарняному. Таким чином, оскаржуваний наказ підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, шляхом надання уточненої позовної заяви.
06.06.2024 позивач повідомив суд про виконання вимог ухвали суду від 31.05.2024 шляхом надання уточненої позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.07.2024 о 10:00 год.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Також, цією ухвалою витребувано у Дніпропетровської окружної прокуратури для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії наказу Дніпропетровської обласної прокуратури № 734-к від 17.04.2024 з доказами направлення або вручення позивачу та всіх документів, на підставі яких його прийнято, а також довідки про середньомісячну та середньоденну заробітну плату позивача, розраховану у відповідності до статті 27 Закону України «Про оплату праці» та пунктів 2, 5, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, за два календарних місяці, що передували звільненню позивача з посади.
25.06.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу №734-к від 17.04.2024 стало рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №50дп-24 від 03.04.2024, яким за результатами проведеної перевірки у дисциплінарному провадженні встановлено наявність у діях прокурора дисциплінарних проступків, передбачених п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про прокуратуру», а саме: неналежне виконання службових обов'язків; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; грубе порушення правил прокурорської етики. Встановлені перевіркою у дисциплінарному провадженні діяння стали підствою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Звертала увагу суду, що наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 24.06.2024 №1394-к про зміни до наказу від 17.04.2024 №734-к, останній доповнено датою звільнення, а саме у перший день після закінчення щорічної відпустки з 23.04.2024. Таким чином, підстави для скасування наказу керівника обласної прокуратури від 17.04.2024 №734-к відсутні.
01.07.2024 на адресу суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів витребуваних судом.
03.07.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, в якій позивач зазначає, що оскаржуваний наказ є незаконним з огляду на те, що, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від №50дп-24 від 03.04.2024 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора, оскаржуються позивачем у судовому порядку, а жодного судового рішення яке б набуло статусу остаточного - немає. Отже, оскаржуваний наказ мав би бути винесений після спливу строку на оскарження рішення.
03.07.2024 у підготовчому засіданні у зв'язку з прийняттям заяви щодо зміни підстав позову оголошено перерву до 18.07.2024 о 10:00 год. для забезпечення права відповідача на подання відзиву з урахуванням зміни підстав позову.
18.07.2024 на адресу суду від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на заяву про зміну підстав позову, в якому остання додатково зазначила, що подання адміністративного позову до суду на рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не зупиняє дію такого рішення. При цьому, на момент винесення оскаржуваного наказу, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №50дп-24 від 03.04.2024 не було скасовано в установленому законом порядку, у порядку забезпечення адміністративного позову його дія не зупинялась.
У підготовчому засіданні 18.07.2024 оголошено перерву до 13.08.2024 о 13:45 год.
23.07.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що винесення оскаржуваного наказу було зроблено під час його перебування у відпустці, що є підставою для визнання наказу незаконним. Поряд з цим, наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 24.06.2024 №1394-к про зміни до наказу від 17.04.2024 №734-к доповнено вказаний наказ зазначенням дати звільнення, а саме у перший день після закінчення щорічної відпустки з 23.04.2024. Разом з цим, наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 24.06.2024 №1394-к про внесення змін є похідним від оскаржуваного наказу, а отже не може бути законним та свідчити про відновлення прав, проте є спробою уникнути відповідальності за незаконне звільнення. Також, звертав увагу суду, що оскаржуваний наказ мав бути винесений, що як найменше, після спливу строку на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №50дп-24 від 03.04.2024, який дорівнює місячному терміну з дня вручення цього рішення. Таким чином, оскаржуваний наказ винесений не лише з порушенням порядку звільнення, а й з-за відсутності матеріально-правових підстав.
13.08.2024 адміністративну справу було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
Розпорядженням в.о. керівника апарату від 10.09.2024 року №562 д у зв'язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді за її поданням заяви про відставку, ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 13.08.2024 року № 2451/0/15-24 призначено повторний автоматичний розподіл справи №160/12843/24.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду, справу передано для розгляду судді Сліпець Н.Є.
Ухвалою судді від 13.09.2024 адміністративну справу № 160/12843/24 прийнято до свого провадження, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.10.2024 о 10:30 год.
03.10.2024 адміністративну справу було знято з розгляду у зв'язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги та справу призначено до розгляду на 15.10.2024 о 14:30 год.
Також, 03.10.2024 на адресу суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів.
Усною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні, від 15.10.2024 закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.11.2024 о 10:45 год.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у заяві про зміну підстав позову та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17.04.2024 керівником Дніпропетровської обласної прокуратури прийнято наказ №734-к, яким прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури за неналежне виконання службових обов'язків; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; грубе порушення правил прокурорської етики (п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про прокуратуру»).
Підставою для прийняття такого наказу стало рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 03.04.2024 №50дп-24 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 24.06.2024 №1394-к про зміни до наказу від 17.04.2024 №734-к внесено зміни в дату звільнення позивача з посади а саме: у перший день після закінчення щорічної відпустки з 23.04.2024.
Отже, спір між сторонами виник з підстав правомірності та обґрунтованості прийняття наказу від 17.04.2024 №734-к про звільнення позивача з посади в органах прокуратури.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України визначені Законом України «Про прокуратуру».
Статтею 16 Закону України «Про прокуратуру» передбачено гарантії незалежності прокурора, однією з яких є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про прокуратуру» прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.
Статтею 43 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, зокрема: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
Згідно із частиною першою статті 44 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Статтею 49 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.
Частиною 4 статті 49 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що за результатами дисциплінарного провадження Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів може прийняти рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора) у разі: 1) якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення; 2) якщо прокурор вчинив дисциплінарний проступок, перебуваючи у статусі прокурора, який притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Статтею 50 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
Частиною третьою статті 50 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що подання адміністративного позову до суду на рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора не зупиняє дію такого рішення, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді.
Згідно із пунктами 3, 8 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про прокуратуру» до повноваження керівника регіональної прокуратури належить, зокрема, призначення на посаду та звільнення з посади прокурорів регіональних та місцевих прокуратур у встановленому цим Законом порядку; прийняття рішення про застосування до прокурора регіональної та місцевої прокуратури дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування його на посаді прокурора на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у встановленому цим Законом порядку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач має статус прокурора і за загальними правилами, викладеними у ст. 19 Закону України «Про прокуратуру», на нього покладено обов'язки неухильного дотримання Присяги прокурора.
Склавши Присягу прокурора, зміст якої наведено у статті 36 Закону № 1697-VII, прокурор Саване С.М. серед іншого, взяв на себе обов'язок додержуватися Конституції, чинного законодавства України, нормативно-правових актів.
Виходячи з аналізу положень Закону України «Про прокуратуру», службовими обов'язками працівника прокуратури слід вважати нормативно визначені види та міру необхідної поведінки, котрі забезпечують реалізацію завдань, постановлених перед прокуратурою суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійної функцій.
03.04.2024 рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №50дп-24 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.
Так, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів за результатами розгляду висновку про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурора ОСОБА_1 встановлено, що в ході здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42022042150000038 прокурором ОСОБА_1 не забезпечено належного й ефективного процесуального керівництва. Кримінальне провадження не направлено до органу досудового розслідування, оскільки тривалий час прокурори ОСОБА_1 та ОСОБА_3 самостійно здійснювали його розслідування, у ході якого, використовуючи своє службове становище та процесуальний статус, умисно створили докази вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , якому оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України. Також, ним вчинено інші порушення вимог КПК України, що призвели до притягнення завідомо невинуватої особи до кримінальної відповідальності.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону 1697-VII прокурор зобов'язаний додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Відповідно до статті 11 Кодексу прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов'язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. При виконанні службових обов'язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність (частина перша статті 16 Кодексу).
За змістом статті 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі: вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища; неправомірно втручатися чи здійснювати у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, вплив на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів.
За правилами частин другої та третьої статті 21 Кодексу прокурору слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно.
У відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки (частина друга статті 31 Кодексу).
У статтях 32, 33 Кодексу передбачено, що оцінка дотримання норм професійної етики та поведінки прокурора може проводитися під час дисциплінарного провадження та надаватися при вирішенні питань щодо підвищення по службі, присвоєння класного чину, підготовці характеристик та рекомендацій. Відповідно до Закону №1697-VII прокурори зобов'язані неухильно дотримуватися вимог цього Кодексу. їх порушення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Верховним Судом у рішенні від 18 лютого 2019 року по справі № 9901/721/18 наголошено, що правила професійної етики та поведінки прокурорів, є обов'язковими для прокурорів при виконанні своїх службових обов'язків та поза службою. Прокурор зобов'язаний не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі: вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища. До дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать, зокрема, протиправні позаслужбові стосунки - використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов'язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
За змістом пункту 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за вчинення дій, що порочать звання прокурора та можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
Такий висновок відповідає правовій позиції, що викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі №9901/454/18 та постанові Верховного Суду від 25 травня 2023 у справі № 420/2228/21.
Так, встановлені під час дисциплінарного провадження обставини щодо умисного створення доказів вчинення кримінального правопорушення та притягнення завідомо невинуватої особи до кримінальної відповідальності є достатнім для висновку про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Отже, в даному випадку Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів було прийнято рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку з вчиненням ним дій, що порочать звання прокурора, а також грубе порушення правил прокурорської етики, та накладення на нього стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, що відповідає положенням статей 48, 49 Закону України «Про прокуратуру», а відповідно прокурором області дане рішення було реалізоване шляхом прийняття відповідного наказу про звільнення на підставі п.8 ч. 1, ч. 2 ст. 11, п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру».
17.04.2024 керівником Дніпропетровської обласної прокуратури прийнято наказ №734-к, яким позивача звільнено з посади в органах прокуратури за неналежне виконання службових обов'язків; вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; грубе порушення правил прокурорської етики (п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про прокуратуру»).
Також, судом встановлено. що відповідно до наказу керівника обласної прокуратури від 14.03.2024 №513-к позивачу було надано частину щорічної відпустки тривалістю 14 календарних днів з 20.03.2024 до 02.04.2024.
У зазначений період відповідно до електронного листка непрацездатності позивач перебував на лікуванні у період з 27.03.2024 до 15.04.2024.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про відпустки» щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, що також визначено статтею 80 Кодексу закону про працю України.
Таким чином, з урахуванням положень ст. 11 Закону України «Про відпустки», ст. 80 Кодексу закону про працю України відпустку позивачу було подовжено, що підтверджується табелем обліку робочого часу Слобожанської окружної прокуратури та додатком до нього, а також відповідним розрахунком при звільненні.
Наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 24.06.2024 №1394-к про зміни до наказу від 17.04.2024 №734-к внесено зміни в дату звільнення позивача з посади а саме: у перший день після закінчення щорічної відпустки з 23.04.2024.
Таким чином, підстави для скасування оскаржуваного наказу у зв'язку з перебуванням позивача у цей період у відпустці відсутні, оскільки дату звільнення відповідачем самостійно було змінено відповідно до норм діючого законодавства.
Стосовно посилання позивача на те, що, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 03.04.2024 №50дп-24 не набуло статусу остаточного, з огляду на те, що воно оскаржене позивачем в судовому порядку, суд зазначає наступне.
Згідно частини 1статті 50 Закону №1697-VII прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
Проаналізувавши вказану норму, суд дійшов висновку, що прокурор може протягом місяця скористатися лише одним шляхом оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження, а саме, або шляхом подання відповідного позову до адміністративного суду, або шляхом подання відповідної скарги до Вищої ради правосуддя.
Так, позивач, скористався наданим йому правом шляхом подання адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 03.04.2024 №50дп-24 до Київського окружного адміністративного суду лише 17.05.2024, тобто поза межами місячного строку визначеного законодавством.
Відповідно до ч.2 ст. 61 Закону №1697-VII повноваження прокурора, крім Генерального прокурора, у зв'язку з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора припиняються: 1) з дня, наступного за днем завершення строку на оскарження цього рішення, - якщо рішення не було оскаржено; 2) з дня, наступного за днем набуття статусу остаточного рішенням органу, до якого було оскаржено рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, - якщо рішення було оскаржено, однак скарга була відхилена.
Також, положеннями ч.3ст.50 цього Закону визначено, що подання адміністративного позову до суду на рішення про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора не зупиняє дію такого рішення, що також відповідає ч.3 ст.35 Закону України «Про вищу раду правосуддя».
Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави вважати, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади на момент прийняття оскаржуваного наказу №734-к від 17.04.2024 не набуло статусу остаточного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що позивач, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 18 листопада 2024 року.
Суддя Н.Є. Сліпець