справа № 285/5730/24
провадження у справі № 2/0285/1844/24
про залишення позовної заяви без руху
18.11.2024 року м. Звягель
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Васильчук Л. Й., вивчивши
позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник позивача ОСОБА_2
до ОСОБА_3
про розірвання шлюбу, -
Представник позивача через систему “Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 14.03.2024, від якого спільних дітей не мають та відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по справі.
Розглянувши вимогу представника позивача про відстрочення сплати судового збору, не знаходжу законних підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Доступ до правосуддя в контексті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
За загальним правилом за подання заяв до суду кожен, хто їх подає, має сплатити судовий збір, за винятком платників, які звільнені від сплати на підставі закону, або існують умови, які суд може використати для відтермінування, розстрочення, зменшення чи звільнення від сплати цього платежу.
Положення ст.136 ЦПК України та ст.8 Закону «Про судовий збір» надають суду право за наявності певних підстав своєю ухвалою, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Згідно п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10від 25.09.2015 єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд урахував, що зазначені представником позивача обставини не є безумовними підставами для відстрочення від сплати судового збору, оскільки представником позивача не надано суду доказів на підтвердження реального майнового стану позивача, наявність у останнього рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо, який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої позовної заяви судовим збором.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Однак, представником позивача не надано доказів на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Подана заява не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, оскільки позивачем не сплачено судовий збір.
Сплата судового збору за подання заяв до суду є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Доступ до правосуддя в контексті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
За подання до суду позовної заяви фізичною особою майнового характеру сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 1211,20 грн., немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» складає 1211,20 грн.
Сплата судового збору згідно закону здійснюється через банківські установи чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху для сплати судового збору у сумі 1211,20 грн та надання до Новоград-Волинського міськрайонного суду оригіналу квитанції про сплату цих витрат.
Судовий збір має бути сплачений за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Жит.обл/ТГ м.Нов-Волин/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976485; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; рахунок отримувача - UA 588999980313141206000006795; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - судовий збір (обов'язково із зазначенням ідентифікаційного коду та суті позову).
Резюмуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для можливості усунення її недоліків.
Керуючись статтями 175-177, 185, 258-260, 354 ЦПК України, -
Відмовити в задоволенні вимоги про відстрочення сплати судового збору.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та надати йому строк терміном десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для сплати судового збору.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, позов буде повернутий.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Й. Васильчук