Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500
Справа № 279/6598/24
Провадження № 1-кп/279/666/24
18.11.2024 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з секретарем ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальне провадження №12024060000000706 від 24.09.2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець с.Бузьке Вознесенського району Миколаївської області, громадянин України, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України,
27.08.2022 між командиром Добровольчого формування Коростенської міської територіальної громади № 1 ОСОБА_6 з одного боку та громадянином України ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) з іншого боку укладено контракт добровольця територіальної оборони, відповідно до якого ОСОБА_4 призначено на посаду головного сержанта (старшина) 1-ї роти Добровольчого формування Коростенської міської територіальної громади № 1.
Відповідно до умов зазначеного контракту ОСОБА_4 ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами України щодо національного спротиву, добровольчих формувань територіальних громад, територіальної оборони і добровільно взяв на себе зобов'язання виконувати завдання територіальної оборони в межах відповідної територіальної громади протягом строку дії Контракту, відповідно до вимог визначених Законом України «Про основи національного спротиву», «Положення про добровольчі формування територіальних громад», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1449 та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють порядок діяльності добровольчих формувань територіальних громад, та цим Контрактом, додержуватися Конституції України, законів України та нормативно-правових актів при виконанні завдань та повноважень територіальної оборони, виконувати державні та/або громадські обов'язки в інтересах Українського народу.
До того ж, ОСОБА_4 будучи достовірно обізнаним щодо існуючої в державі заборони вільного обігу та поводження з бойовими припасами, вибуховими речовинами та вибуховими пристроями як предметами, пов'язаними із підвищеними ризиками, яка вимагає державного регулювання у спеціально дозвільний спосіб, тобто обов'язкову наявність встановленого на це законом дозволу у вузькому розумінні та передбаченого підзаконними нормативно-правовими актами.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст.92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.
Згідно зі ст.178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до п.1 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 (далі -Положення) дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
Згідно з п.2 Положення до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські ножі тощо), пневматична зброя калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини, сильнодіючі отруйні речовини І - II класу безпечності, збудники інфекційних захворювань І - II групи патогенності і токсини, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, організації, що займаються збутом сильнодіючих отруйних речовин, і лабораторії, що проводять аналізи цих засобів і речовин, працюють із збудниками інфекційних захворювань І - II групи патогенності і токсинами.
Відповідно до п. 3 Положення Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, а також громадяни мають право у встановленому порядку використовувати, зберігати, перевозити предмети, матеріали і речовини, відкривати підприємства, майстерні та лабораторії, на які поширюється дозвільна система.
Згідно з п. 9 Положення видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ.
У відповідності до п.8.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 (далі - Інструкція), дозвільна система, що здійснюється органами поліції, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб'єктам господарювання та громадянам.
Згідно з п.8.2 Інструкції вогнепальна зброя - зброя, яка призначена для ураження цілей снарядами, що одержують спрямований рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та мають достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що знаходиться на визначеній відстані.
Відповідно до п.8.3 Інструкції бойова вогнепальна зброя - вогнепальна зброя, призначена для ураження людини та (або) техніки.
Згідно з п.8.9 Інструкції боєприпаси - спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройної боротьби, самооборони, полювання, спорту. До бойових припасів належать патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, а також заряджені патрони до гладкоствольних мисливських рушниць, мисливський порох і капсулі.
Згідно з п.1 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-ХІІ (далі - Перелік), зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об'єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно- космічні комплекси, не можуть перебувати у власності громадян.
Пунктом 16 Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» встановлено, що незаконний збут холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв полягає в умисній передачі їх іншій особі поза встановленим порядком шляхом продажу, обміну, дарування, сплати боргу тощо.
При цьому, відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція здійснює контроль за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основи національного спротиву» добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про основи національного спротиву» на громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.
Статтями 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статтями 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що ОСОБА_4 , під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Так, ОСОБА_4 будучи призначеним на посаду головного сержанта (старшини) 1-ї роти Коростенського ДФТГ № 1 вступив у злочинну змову із заступником командира 1-ї роти Коростенського ДФТГ № 1 ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7 ) та у порушення зазначених вище норм законодавства і нормативно-правових актів України, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, зберігання, а також збут бойових припасів, діючи умисно, вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Відтак, у точно невстановлений слідством день та час, однак не пізніше 08.02.2024, більш точний час органом досудового розслідування встановити не представилося можливим, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на придбання, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Переслідуючи виниклий злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , у точно невстановлений слідством день та час, однак не пізніше, 08.02.2024, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці придбали 172 (сто сімдесят два) 7,62 мм проміжні патрони зразка 1943 року, з кулею «ПС» зі сталевим осердям та 1 (одну) наступальну осколкову ручну гранату М-67, які перенесли у власні транспортні засоби, зокрема: автомобіль марки: «Opel Vectra», номерний знак: НОМЕР_1 та автомобіль марки: «Citroen Berlingo», номерний знак: НОМЕР_2 та зберігали їх з метою подальшого збуту.
Після цього, 08.02.2024 о 14 год. 40 хв. ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 , діючи з єдиним прямим умислом, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів, маючи корисливий мотив та мету, перебуваючи неподалік території АЗС «WOG», що за адресою: АДРЕСА_2 , в обмін на 3 (три) тактичні рюкзаки об'ємом 36 літрів, загальною вартістю 4 060,00 (чотири тисячі шістдесят) гривень, незаконно збули ОСОБА_9 (особа із зміненими анкетними даними відповідно до ст. ст. 15, 20 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні») 1 (одну) наступальну осколкову ручну гранату М-67, яка належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, що придатна до вибуху, яку передав ОСОБА_7 діставши з власного транспортного засобу, а саме: автомобіля марки: «Skoda Octavia», номерний знак: НОМЕР_3 та 172 (сто сімдесят два) патрони, що є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме: бойовими 7,62 мм проміжними патронами зразка 1943 року, з кулею «ПС» зі сталевим осердям, придатних до стрільби на ураження цілі, які передав ОСОБА_4 з особистого транспортного засобу, а саме: автомобіля марки: «Citroen Berlingo», номерний знак: НОМЕР_2 .
Того ж дня, о 15 год. 15 хв. ОСОБА_9 перебуваючи на території відкритої ділянки місцевості з наступними географічними координатами: 50.7770791, НОМЕР_4 , яка розміщується неподалік від АДРЕСА_3 , добровільно видав працівникам Національної поліції України придбані у ОСОБА_4 та ОСОБА_7 1 (одну) наступальну осколкову ручну гранату М-67, яка належать до вибухових пристроїв військового призначення - до бойових припасів, що придатна до вибуху та 172 (сто сімдесят два) патрони, що є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї, а саме: бойовими 7,62 мм проміжними патронами зразка 1943 року, з кулею «ПС» зі сталевим осердям, придатних до стрільби на ураження цілі.
Діями, які виразились у придбанні, зберіганні та збуті бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України.
Обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
29.10.2024 року між прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 укладено Угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.ст.469, 472 КПК України.
Зі змісту даної угоди слідує, що сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин.
Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_4 : за ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років із застосуванням положень статей 75 КК України та звільненням ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строк та з покладенням обов'язків, визначених ст.76 ККК України.
Прокурор просив затвердити угоду на визначених умовах, зазначив, що угода укладена добровільно, надав матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що він розуміє надані законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження даної угоди, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, за ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України за викладених в обвинувальному акті та угоді обставин.
Захисник адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
У відповідності до п.1 ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.
Згідно п.2 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. За змістом абз.2 ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Судом встановлено, що вказана угода за змістом відповідає вимогам ст.472 КПК України, укладена ОСОБА_4 добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинуваченому зрозумілі положення ст.474,ч.4 КПК України, усвідомлені наслідки її укладення, передбачені ст.473 КПК України.
Умови угоди не суперечать вимогам КПК та/або закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди не порушують інтересів суспільства, прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, відсутні, наявні фактичні підстави для визнання обвинуваченим винуватості.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України судом не встановлено.
ОСОБА_4 по місцю проживання, служби характеризується позитивно, на спеціалізованих обліках не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, має численні нагороди (подяки, грамоти, відомча відзнака), раніше не судимий.
Оскільки укладена сторонами угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його обставини, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, пом'якшуючі покарання обставини, суд дійшов висновку про можливість її затвердження.
Арешт на майно відповідно до ч.4 ст.174 КПК України підлягає скасуванню.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався. Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу судом не вбачається.
Цивільний позов не заявлено.
Рішення про речові докази приймається відповідно до ст.100 КПК України. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314,373,374,474,475КПК України,
Угоду про визнання винуватості від 29.10.2024 року по кримінальному провадженню №12024060000000706 від 24.09.2024 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Звільнити ОСОБА_4 на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.
Зобов'язати ОСОБА_4 відповідно до ст.76 КК України періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
До набрання вироком законної сили до ОСОБА_4 запобіжний захід не застосовувати.
Судові витрати за проведення експертиз в сумі 9200,53 грн. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомир від 23.04.2024 року - скасувати.
Речові докази:
- гранату М-67, набої в кількості 172 шт., що передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області вул.Старий Бульвар, 5/37 м.Житомир - передати в розпорядження Коростенського ДФТГ №1.
- пакет, ганчірка сірого кольору, змив з тубуса від гранати М-67, змив з пластикової коробки чорного кольору, що передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області вул.Старий Бульвар, 5/37 м.Житомир - знищити.
Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до встановленої законом відповідальності.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя
копія згідно з оргіналом