Справа № 296/10270/24
1-кс/296/4026/24
13 листопада 2024 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання слідчої СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Любомль Волинської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
06.11.2024 слідчий СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , в обґрунтування якого зазначає, що слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000550 від 03.08.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжено до 09.11.2024.
Так, у достовірно не встановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, у жовтні 2023 року в ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, на ґрунті вигаданого та не існуючого боргового зобов'язання виник злочинний умисел направлений на вимогу передачі йому грошових коштів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поєднаного з погрозою потерпілій та її доньці ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає у Федеративній Республіці Німеччина, в обмеженні прав, свобод та законних інтересів останньої, а також в розголошенні відомостей, які потерпіла бажає зберегти в таємниці.
З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконне збагачення, ОСОБА_5 , за точно невстановлених досудовим розслідуванням обставин, день, час та місці, у жовтні 2023 року, залучив до злочинної діяльності свою знайому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якій запропонував вчинити психологічний тиск на ОСОБА_7 , шляхом: висловлення останній вимоги у передачі грошових коштів, в сумі 42240,90 гривень, які ОСОБА_7 ніби то заборгувала ОСОБА_5 за поїздку ним до Федеративної Республіки Німеччина після повномасштабного вторгнення 24.02.2022 Збройних сил Російської Федерації на територію України; висловлення погроз ОСОБА_7 по відношенню до її доньки ОСОБА_10 , яка проживає у ФР Німеччині, в обмеженні прав, свобод та законних інтересів останньої, що буде виражатись у впливі ОСОБА_9 на припинення соціального забезпечення іншою державою доньки потерпілої; у розголошенні відомостей, які потерпіла бажає зберегти в таємниці, що стосуються її професійної діяльності, у разі невиконання потерпілою вказаної вимоги. На вказану пропозицію ОСОБА_9 погодилась, і таким чином вступила у злочинну діяльність за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 .
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання грошових коштів, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб, керуючись єдиним злочинним умислом, у період з лютого 2024 року по 13.08.2024 року, використовуючи стільниковий мобільний зв'язок, в усній формі, рішучим та агресивним тоном неодноразово висловили ОСОБА_7 вимогу у передачі ОСОБА_5 грошових коштів в сумі в сумі 42240,90 гривень, та наголошували на вищевказаних негативних наслідках, які настануть для потерпілої та її доньки у разі невиконання цієї вимоги.
У подальшому не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів від потерпілої, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , керуючись єдиним злочинним умислом, у період з 13.08.2024 по 19.08.2024, використовуючи стільниковий мобільний зв'язок, у ході розмов з ОСОБА_7 , неодноразово рішучим та агресивним тоном висловив їй вимогу у передачі йому грошових коштів, сума яких за вказаний період часу з ініціативи та погодження ОСОБА_5 була змінена з 42240,90 гривень на 15000 доларів США.
Поряд з цим ОСОБА_5 у вказаний період повторно наголосив для ОСОБА_7 на вищевказаних негативних наслідках, які настануть для потерпілої та її доньки у разі невиконання цієї вимоги, усвідомлюючи при цьому, що висловлені погрози здатні викликати в потерпілої побоювання здійснення цих погроз, що позбавить спокою через можливість їх реалізації, і бажаючи настання саме таких наслідків, створили для ОСОБА_7 реальні підстави побоюватися здійснення цих погроз.
Окрім цього, з метою доведення злочинного умислу до кінця, досягнення як найшвидше бажаного для себе результату у вигляді незаконного збагачення, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , керуючись єдиним злочинним умислом, 03.09.2024 використовуючи мобільний додаток «Watsapp», надіслав ОСОБА_7 повідомлення зі змістом «Щьотчік включений», чим підтвердив серйозність своїх злочинних намірів, для передачі йому грошових коштів.
У результаті вищевказаних протиправних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , потерпіла ОСОБА_7 , перебуваючи під постійним психологічним тиском та реально сприймаючи попередні висловлені їй погрози по відношенню до неї та її доньки, була змушена виконати вказані незаконні вимоги.
У подальшому не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів від потерпілої, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , керуючись єдиним злочинним умислом, 17.09.2024, використовуючи стільниковий мобільний зв'язок, у ході розмови з ОСОБА_7 повідомив останній про можливе місце їхньої зустрічі 18.09.2024 в м. Коростень Житомирської області, для передання останньою йому обумовленої суми грошових коштів.
Так, 18.09.2024 близько 17 год. 00 хв. під час проведення працівниками правоохоронних органів негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину в формі спеціального слідчого експерименту, ОСОБА_7 , перебуваючи під психологічним тиском з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , реально сприймаючи попередні висловлені їй погрози, знаходячись у приміщенні АЗС "UPG" №91, за адресою: Житомирська область, Коростенський район, Кожухівська сільська рада, 154 км автодороги сполученням «Київ-Ковель-Ягодин», передала ОСОБА_5 на їх вимоги грошові кошти в сумі 15000 доларів США, що згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 18.09.2024 становило 744300 грн., отримавши від ОСОБА_5 письмову розписку про припинення ним неправомірних дій по відношенню до потерпілої та членів її родини.
Після цього, злочинна діяльність була припинена шляхом затримання ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у вимаганні - вимозі передачі чужого майна з погрозою потерпілому та його близькому родичу в обмеженні прав, свобод або законних інтересів, розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, кваліфіковано за ч.4 ст.189 КК України.
За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, у порядку ст.208 КПК України 18.09.2024 затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідності до вимог ст.276-279 КПК України 18.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
20.09.2024 слідчим суддею Корольовського районного суду
м. Житомира підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 605 660 грн. на строк до 17.11.2024. На даний час ОСОБА_5 особисто і за нього заставу не внесено.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні відповідно до вимог КПК України доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.08.2024 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 03.08.2024 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 28.08.2024 року, протоколом огляду речей від 28.08.2024 року, протоколом про результати здійснення НСРД - аудіо-відеоконтроль особи від 27.08.2024 відносно ОСОБА_9 , протоколом про результати здійснення НСРД - аудіо-відеоконтроль особи від 27.08.2024 відносно ОСОБА_5 , протокол огляду та вручення грошових коштів від 18.09.2024; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 18.09.2024, протокол закінчення контролю за вчиненням злочину відкритим фіксуванням від 18.09.2024; протоколом обшуку від 17.09.2024 року.
Наразі завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється за можливе, оскільки необхідно виконати наступне: долучити до матеріалів кримінального провадження висновок за результатами проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи, що знаходиться в Житомирському НДЕКЦ МВС України; за результатами отриманої інформацію, провести огляд та проаналізувати інформацію, вилучену у вище вказаних установах; долучити до матеріалів кримінального провадження висновок за результатами проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, що знаходиться в Державного науково дослідного експертно криміналістичного центру МВС України; долучити до матеріалів кримінального провадження висновок за результатами проведення судової фоноскопічної експертизи, що знаходиться в Державного науково дослідного експертно криміналістичного центру МВС України; отримати інформацію з АТ «Приват Банк», за результатами отриманої інформацію, провести огляд та проаналізувати інформацію, вилучену у вище вказаних установах; вирішити питання щодо остаточної кваліфікації діянь ОСОБА_5 за наявності підстав повідомити останнім про зміну підозри; виконати інші слідчі дії, необхідність у яких може виникнути в ході проведення досудового розслідування.
При цьому ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати на даному етапі досудового розслідування, тому сторона обвинувачення ставить питання про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 605 600 грн.
Сторона обвинувачення зазначає, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки санкція ч. 4 ст. 189 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.Таким чином, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є особливо тяжким та містить безальтернативну санкцію - позбавлення волі на тривалий період часу.Усвідомлюючи вказані факти, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового та цивільно-правового характеру, підозрюваний може ухилятися від органу досудового розслідування та суду.Крім іншого даний ризик обґрунтовується наявністю у ОСОБА_5 паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що надає можливість виїхати за межі України, а також фактом неодноразового його перебування в минулому за кордоном, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Також сторона обвинувачення зазначає, що існує ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскількиОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме речі, документи, чорнові записи відомостями про які орган досудового розслідування не володіє та які наразі не встановлені, однак мають відношення до неправомірних дій відносно потерпілої ОСОБА_7 .
Крім того, сторона обвинувачення зазначає, що існують ризики незаконного впливу підозрюваного на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню всебічного, повного та неупередженого встановлення обставин вчиненого злочину може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь - яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх, зокрема на підозрювану ОСОБА_9 , потерпілу ОСОБА_7 , з якими він підтримував тривалий зв'язок.
З огляду на викладене, враховуючи наявність принципу безпосередності дослідження показань учасників кримінального процесу, сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний може вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження з метою неможливості використання в суді в якості доказів показання останніх.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, яка потребує з'ясування обставин вчинення злочину шляхом, зокрема, проведення допитів свідків, вказаний ризик має високий ступінь ймовірності.
Застосування доОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе гарантувати належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним спробам перешкоджати досудовому розслідуванню.
Враховуючи вищевикладене слідча просить клопотання задовольнити.
Згідно ч.4 ст.107 КПК України під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у клопотанні.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні просили зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів. Зазначили, що підозра не повністю обґрунтована. Крім того, зазначали, що є боргові зобов'язання та цивільно - правові відносини між підозрюваним і потерпілою, оскільки вони мали стосунки, тому клопотання є необгрунтованим, а ризики не доведені належними та достатніми доказами.
Потерпіла у судовому засіданні пояснила, що будь-який інший запобіжний захід не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та попередити наявні ризики у зв'язку з їх недостатньо стримуючим впливом за наявності встановлених обставин. Наявність у підозрюваного 3-ї групи інвалідності не може бути підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою та жодним чином не вказує на неможливість перебування під вартою ОСОБА_5 за станом здоров'я. Заявлені ризики є обґрунтованими, вагомими та більш чим достатніми для того, щоб продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не зменшуючи розмір застави у сумі 605 000, 00 грн. Просить продовжити дію запобіжного заходу про тримання під вартою відносно ОСОБА_5 і врахувати, що підозрюваному відоме місце проживання потерпілої та її доньки і потерпілій продовжують надходити дзвінки з СІЗО, де утримуються обидва підозрюваних.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 18.09.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
20.09.2024 ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 605 600 гривень строком до 17.11.2024.
08.11.2024 ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024060000000550 від 03.08.2024 до чотирьох місяців, тобто до 17.01.2025 року.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Стандарт, встановлений статтею 5 § 1(с) Конвенції, не передбачає, що поліція повинна мати достатні докази для пред'явлення обвинувачення на момент арешту (O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 36).
Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи навіть пред'явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, of 28 October 1994, § 55; K.-F. v.Germany of 27 November 1997, § 57; Erdagoz v. Turkey, of 22 October 1997, § 51).
Наявні у матеріалах клопотання докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, є достатніми та на час розгляду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення та ОСОБА_5 причетний до цієї події та обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, а також, що заявлені ризики не зменшилися та продовжують існувати.
Слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, оскільки підозрюваному відомо місце проживання потерпілої та її дитини. Отже органом досудового розслідування доведено, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі “Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Будь-яких інших обставин, які би свідчили про наявність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який, ніж тримання під вартою, не встановлено, а доводи підозрюваного та захисника не переважають над наявністю існуючих на момент розгляду клопотання ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3 ст.177 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тому слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам та наявні достатні правові підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, та приходить до висновку, що доцільно визначити заставу у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 605 600 грн, яка на думку суду, є достатнью для запобігання ризикам та забезпечення виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, наявні достатні правові підстави для покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 17.01.2025, із визначенням застави.
Визначити розмір застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 , процесуальних обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавець) на депозитний рахунок для внесення застави та у разі внесення якої звільнити підозрюваного з-під варти.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 процесуальні обов'язки:
- утримуватися від спілкування з іншою підозрюваною та потерпілою у кримінальному провадженні;
- прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні на кожну вимогу;
- не відлучатися за межі Ковельського району Волинської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати до слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
Підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у встановленому розмірі оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на депозитний рахунок, повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі або установі, де підозрюваний утримуватиметься під вартою.
Строк дії ухвали до 17.01.2025 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на СУ ГУНП в Житомирській області.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1