Справа № 296/9466/23
2/296/708/24
"12" вересня 2024 р. м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді Маслак В.П.,
за участі секретаря судового засідання Годлюк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житомирської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,-
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26.09.2023р. звернулись до суду з позовом, в якому просять:
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 .
- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після його смерті залишилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Співвласником вказаної квартири є донька померлого - ОСОБА_6 , яка також має у власності 1/2 частки квартири.
ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , заповів свою 1/2 частку квартири позивачам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З метою оформлення спадкових прав, а саме отримання свідоцтва про право на спадщину, позивачі звернулись до приватного нотаріуса Фещенко А.С., яка відмовила у вчиненні нотаріальних дій, оскільки доказів на підтвердження права власності за померлим ОСОБА_5 останні не надали.
Позивачі дізнались, що донька покійного - ОСОБА_6 , подарувала свою 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Враховуючи наведене, та оскільки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , відмовили позивачам у наданні оригіналу свідоцтва про право власності, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просят суд вимоги позовної заяви задовольнити.
Згідно ухвали суду від 13.11.2023р. відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування. Розгляд справи постановлено за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та повідомленням сторін.
До суду 01.01.2024р. від представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 надійшов відзив, з якого вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не є належними відповідачами по справі, оскільки такі не є спадкоємцями померлого ОСОБА_5 та спадщину після останнього не приймали.
Ухвалою суду від 18.01.2024р. задоволено клопотання представника позивача та замінено первісних співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на належного відповідача - Житомирську міську раду. Залучено до участі у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача.
В судове засідання представник позивачів не з'явився, від нього 21.05.2024р. надішла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Від представника Житомирської міської ради надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Треті особи в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до копії свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 17.12.2004р. та витягу про реєстрацію право власності на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних долях (а.с. 11)
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 10).
З довідки, виданої приватним нотаріусом Фещенко А.С. Вих. № 80/02-14 від 22.05.2024р., вбачається, що спадкоємцями померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 є онуки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно заповіту від 07.08.2007р., зареєстрованого в реєстрі за № 2814, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на випадок смерті заповів все належне йому майно онукам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 16).
Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, кв. АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1481819818101, належить на праві приватної спільної часткової власності: ОСОБА_5 (1/2 частки), ОСОБА_3 (1/4 частка), ОСОБА_4 (1/4 частка).
Позивачі з метою оформлення свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 звернулись до приватного нотаріуса з відповідними заявами. З постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій приватного нотаріуса Фещенко А.С. Вих.№ 31/02-31 від 31.01.2022р. вбачається, що видати свідоцтво про право на спадщину позивачам неможливо, оскільки документи на підтвердження право власності ОСОБА_5 на частину кв. АДРЕСА_1 , відсутні (а.с.18).
Як роз'яснено п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст.16 ЦК Україна, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із таких способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Згідно з положеннями ст.ст. 182, 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ч.1 ст.1233 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Частинами 2,3 ст. 1236 ЦК України визначено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.
Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Приписами ст.1296 ЦК України, визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Враховуючи що позивачі є єдиними спадкоємцями за заповітом після померлого діда - ОСОБА_5 й іншого способу, окрім як звернутися з позовом до суду про визнання права власності в порядку спадкування, захистити своє порушене права не можуть, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.3, 4, 5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в Житомирському апеляційному суді протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження судового рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий суддя В. П. Маслак