Справа №295/16852/24
1-в/295/1757/24
Іменем України
18.11.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі подання начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія №4» про приведення вироків суду відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до чинного законодавства,
Начальник Державної установи «Житомирська виправна колонія №4» звернувся в суд із поданням в порядку п.13 ч.1 ст.537, п.1 ч.2 ст.539 КПК України, ст. 5, ч.2 ст.74 КК України, про приведення вироку суду у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 (далі за текстом Закон № 3886-ІХ) відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник установи в судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи без його присутності.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду подання повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд подання у його відсутність. Відповідно ст. 539 КПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи, тому суд розглядає подання у його відсутність.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти подання та декриміналізації окремих епізодів та вироків.
Дослідивши матеріали справи, матеріали особової справи засудженого, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, зокрема, пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
9 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 3886-IX від 18.07.2024р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У силу ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше судимий:
1. 03.06.2019 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.1ст.307, ч.1ст.321, 70 КК України на 4 роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим терміном 1 рік 6 місяців., який не підлягає декриміналізації.
2. 17.09.2020 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області ч.1 ст.289, ст.71 КК України на 5 років позбавлення волі. Остаточне покарання призначено за ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком від 03.06.2019 у виді позбавлення волі строком 4 роки 2 місяці позбавлення волі. Даний вирок не підлягає декриміналізації.
3. 18.01.2021 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. Відповідно до вимог ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 17.09.2020 та призначено остаточне покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі. За даним вироком ОСОБА_4 вчинив два епізоди крадіжки майна: 05.10.2020р. на суму 640,34 грн. та 06.10.2020р на суму 24 239,00 грн., перший з яких підлягає декриміналізації та за його вчинення особа підлягає звільненню від покарання, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому не є кримінально - караним діянням, іншій епізод відповідно не підлягає декриміналізації та вирок не підлягає зміні в його остаточній редакції.
4. 10.02.2021 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.309, ч.1ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. За цим вироком було здійснено крадіжку на суму 70 015,80 грн, яка перевищує встановлений законом мінімум та не підлягає декриміналізації.
5. 15.02.2021 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ч4 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. За даним вироком було здійснено 19.10.2019р. два епізоди крадіжки майна: 1600 грн. та 2200 грн., перша з яких підлягає декриміналізації, а друга не підлягає декриміналізації, оскільки вартість викраденого майна на момент вчинення правопорушення перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1921 грн). У зв'язку із цим особа підлягає звільненню від відбування покарання, призначеного йому цим вироком за ч.2 ст.185 КК України, а в іншій частині вирок залишається без змін.
6. 14.04.2021 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.2 ст.289, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 4 місяців позбавлення волі. За цим вироком було здійснено кілька епізодів крадіжок:
1) 10.11.2020р. на суму 416,48 грн. (ч.3 ст.185 КК України),
2). 06.12.2020р. на суму 4871,00 грн;
3) 28.09.2020р. на суму 628,99 грн.
4) 28.09.2020р. на суму 1009,49 грн.
5) 28.09.2020р. на суму 1009,49 грн.
6) 30.09.2020р. на суму 1009,49 грн.
7) 01.10.2020р. на суму 1009,49 грн.
8) 03.10.2020р на суму 1009,49 грн.
9) 05.10.2020р. на суму 1009,49 грн.
10) 15.10.2020р на суму 1009,49 грн.
11) 02.12.2020р. на суму 596,70 грн.
Всі епізоди, окрім 2) підлягають декриміналізації та за їх вчинення особа підлягає звільненню від покарання, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(2102 грн), а тому не є кримінально - караним діянням.
У зв'язку із цим особа підлягає звільненню від відбування покарання, призначеного йому цим вироком за ч.3 ст.185 КК України, а в іншій частині вирок залишається без змін.
7. 18.05.2021 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 5 місяців позбавлення волі. За цим вироком було здійснено крадіжку 01.12.2020р на суму 681,00 грн., яка підлягає декриміналізації та за її вчинення особа підлягає звільненню від покарання, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2270 грн), а тому не є кримінально - караним діянням. У зв'язку із цим особа підлягає звільненню від відбування покарання, призначеного йому цим вироком за ч.3 ст.185 КК України, а в іншій частині вирок залишається без змін.
8. 25.05.2021 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.2 ст.289, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Даний вирок не підлягає декриміналізації.
9. 28.05.2021 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.3 ст.185, ч4 ст. 70 КК України до 5 років 4 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. Даний вирок не підлягає декриміналізації.
10. 27.07.2021 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.2 ст.289, ч.4 ст.70 КК України до 5 років 8 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. Даний вирок не підлягає декриміналізації.
11. 09.09.2021 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.2 ст.307, ч.4 ст.70 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією частини особистого майна. Даний вирок не підлягає декриміналізації.
12. 22.02.2022 Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ч.3ст.185, с.1ст.357 , 70ч.1, 70ч.4 КК України до 6 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна. За цим вироком було здійснено крадіжку на суму 12 729,00 грн., яка перевищує встановлений законом мінімум та не підлягає декриміналізації.
На даний час ОСОБА_4 відбуває покарання за останнім вироком Коростенського районного суду Житомирської області від 08.07.2022 року, з урахуванням ухвали Богунського районного суду м.Житомира від 15.05.2023р., за ч.2 ст.207, ч.4 ст.70 КК України у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Даний вирок не підлягає декриміналізації.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 було зроблено висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
Відповідно, зміна розміру дрібного викрадення чужого майна з 0,2 нмдг до 2 нмдг є зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки у тексті кримінального закону цей розмір не визначений і він вказаний в ст.51 КУпАП.
Отже враховуючи, що ОСОБА_4 згідно вироків Коростенського міськрайонного судом Житомирської області від 18.01.2021 за епізодом за 05.10.2020р.; від 15.02.2021 за епізодом за 19.10.2019р. (на суму 1600 грн.), за вироком від 14.04.2021 за епізодами 1), 3)-11), та за вироком від 18.05.2021 за епізодом 01.12.2020р, завдав шкоди на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки, тобто вчинене ним діяння, відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ, не є кримінально-караними на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання за даними епізодами на підставі ч.2 ст. 74 КК України. В іншій частині вироки не підлягають зміні в їх остаточній редакції.
З урахування цього, суд приводить вироки Коростенського міськрайонного судом Житомирської області від 18.01.2021, від 15.02.2021, від 14.04.2021, та від 18.05.2021 за окремими епізодами у відповідність до вимог Закону №3886-IX від 18.07.2024р. в частині звільнення від відбування покарання за даними епізодами. В іншій частині вироки судів залишаються незмінними та приведення у відповідність до чинного законодавства не потребується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ, суд,
Подання ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» - задовольнити.
Вироки Коростенського міськрайонного судом Житомирської області від 18.01.2021, від 15.02.2021, від 14.04.2021, та від 18.05.2021 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , привести у відповідність до вимог Закону України № 3886-IX від 18.07.2024р.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного йому вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської областівід 18.01.2021р за епізодом від 05.10.2020р. у зв'язку з усуненням караності діяння. В іншій частині раніше визначена кваліфікація та призначене вироком суду остаточне покарання залишається незмінним та приведення у відповідність до чинного законодавства не потребується.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного йому вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської областівід 15.02.2021 за частиною 2 статті 185 КК України за епізодом від 19.10.2019р. на суму 1600 грн., у зв'язку з усуненням караності діяння. В іншій частині раніше визначена кваліфікація та призначене вироком суду остаточне покарання залишається незмінним та приведення у відповідність до чинного законодавства не потребується.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного йому вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської областівід 14.04.2021р за частиною 3 статті 185 КК України та за епізодами крадіжок від 10.11.2020р, 28.09.2020р., 30.09.2020р., 01.10.2020р., 03.10.2020р, 05.10.2020р., 15.10.2020р., 02.12.2020р. у зв'язку з усуненням караності діяння. В іншій частині вирок залишається без змін.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного йому вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської областівід 18.05.2021 за частиною 3 статті 185 КК України за епізодами крадіжки від 01.12.2020р у зв'язку з усуненням караності діяння. В іншій частині вирок залишається без змін
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1