Справа №295/16959/24
1-в/295/1781/24
Іменем України
18.11.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі подання начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія №4» про приведення вироків суду відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до чинного законодавства,
Начальник Державної установи «Житомирська виправна колонія №4» звернувся в суд із поданням в порядку п.13 ч.1 ст.537, п.1 ч.2 ст.539 КПК України, ст. 5, ч.2 ст.74 КК України, про приведення вироку суду у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 (далі за текстом Закон № 3886-ІХ) засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник установи в судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи без його присутності.
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду подання повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд подання у його відсутність. Відповідно ст. 539 КПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи, тому суд розглядає подання у його відсутність.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо клопотання про звільнення засудженого ОСОБА_4 , у зв'язку з декриміналізацією вчинених ним діянь не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, матеріали особової справи засудженого, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У силу ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотню дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше судимий вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 30.07.2021 за ч.2 ст.289, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ст. ст.75, 104, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки. За вказаним вироком ОСОБА_4 вчинив крадіжку 09.01.2021 на суму 1016 грн. 33 коп., що на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому не є кримінально - караним діянням.
Вироком Шполянського районного суд Черкаської області від 03.11.2021 ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Вказаний вирок не пов'язаний із крадіжкою, тому не підлягає декриміналізації.
Початок строку: 04.08.2021. Кінець строку: 09.10.2026.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 було зроблено висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
Таким чином два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 01.01.2021 року становили 2270 грн.
Відповідно, зміна розміру дрібного викрадення чужого майна з 0,2 нмдг до 2 нмдг є зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки у тексті кримінального закону цей розмір не визначений і він вказаний в ст.51 КУпАП.
Отже враховуючи, що ОСОБА_4 згідно вироку Шполянського районного суду Черкаської області від 30.07.2021 завдав матеріальної шкоди на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки, тобто вчинені ним діяння - крадіжка (ст.185 КК України), відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караними на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання за даним вироком, на підставі ч.2 ст. 74 КК України, а також про виключення з мотивувальної та резолютивної частини вироку посилання на ч. 1 ст. 70 КК України.
Керуючись ст.74 КК України, ст.537, 539 КПК України, суд
Подання ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» - задовольнити.
Привести вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 30.07.2021 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-ІХ.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного йому вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 30.07.2021 за ч.3 ст.185 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння.
Виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку Шполянського районного суду Черкаської області від 30.07.2021 посилання на ч. 1 ст. 70 КК України.
В іншій частині вирок Шполянського районного суду Черкаської області від 30.07.2021, не підлягає декриміналізації та залишається незмінним.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1