Справа №278/5059/24
Категорія 38
2/295/3570/24
18.11.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді Полонця С.М.,
секретаря с/з - Лукасевич А.Є.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 252460,89 грн., судовий збір, а також витрати на професійну правову допомогу. При цьому посилається на те, що 10.06.2020 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2031023643. У подальшому за договорами факторингу від 21.06.2024 року до позивача перейшли права вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором в сумі 252460,89 грн. Умови вказаного кредитного договору відповідач не виконував належним чином та має заборгованість в розмірі 252460,89 грн.
Ухвалою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 20.09.2024 року матеріали цивільної справи направлено за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 15.10.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.
10.06.2020 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено кредитний договір №2031023643, за яким відповідач отримав кредит на споживчі потреби у розмірі 199999 грн. з фіксованою ставкою за користування кредитом 18,00%.
Відповідно до договору факторингу №21/06/24 від 21.06.2024 року АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» право грошової вимоги до відповідача за вищезазначеним кредитним договором в сумі 252460,89 грн., з яких: 143337,73 грн. - залишок по тілу кредиту; 60900,07 грн. - залишок по відсотках; 48223,09 грн. - залишок по комісіям.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Приписи частин 1, 3 статті 509 ЦК України передбачають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 611, ч.1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, факт існування кредитних відносин між банком та відповідачем підтверджується кредитним договором. Жодних доказів розірвання або визнання недійсним вищезазначеного кредитного договору, у тому числі з підстав неотримання грошових коштів, відповідачем суду не надано.
Оскільки сторони досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання вказаного кредитного договору ЦК України та уклали цей договір, в якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Всупереч умовам вищезазначеного кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов'язань у повному обсязі.
Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань у повному обсязі порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані відповідачу в кредит. Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.
Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування заборгованості за вказаним кредитним договором в загальному розмірі 252460,89 грн., а також враховуючи позицію відповідача, який не оспорив ні суму позову, ні правильність проведених позивачем розрахунків, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір суд стягує з відповідача на користь позивача.
При цьому слід зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 9200,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та часом, витраченим представником позивача на надання правничої допомоги.
Судом враховано категорію та невелику складність даної справи, що не потребує додаткового правового аналізу з боку адвоката для складання документів та формування правової позиції у справі, зміст заявленої позивачем позовної вимоги, предмет спору.
При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги вищенаведене, а також конкретні обставини справи, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 265, 279 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 611, 1054 ЦК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2031023643 року від 10.06.2020 року в розмірі 252460 грн. 89 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»; місце знаходження: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 2; код ЄДРПОУ 40340222.
Відповідач: ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: