Справа №295/16765/24
1-в/295/1710/24
Іменем України
15.11.2024 року м. Житоми
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі подання начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» про приведення вироків відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, у відповідність до чинного законодавства,
Начальник Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» звернувся до суду з поданням в порядку п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України про приведення вироків суду у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 (далі - Закон № 3886-ІХ) стосовно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник установи подав заяву про розгляд справи без його участі, подання підтримує.
Засуджений згоден на розгляд справи без його участі, подання установи підтримує.
Прокурор подання підтримав, просив звільнити засудженого від подальшого відбування покарання за вироками судів від 10.03.2021 та 21.12.2023 у зв'язку з усуненням караності діяння та вважати ОСОБА_3 засудженим за вироком суду від 12.01.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України до 6 місяців пробаційного нагляду та з урахуванням ст. 72 КК України вважати таким, що відбув покарання.
Дослідивши зміст подання, матеріали особової справи засудженого, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питаня, зокрема, про звільнення від покарання у випадку, передбаченому частиною 2 ст. 74 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», статтю 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено у новій редакції, відповідно до якої викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
За загальним правилом, закріпленим у частині 2 статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, внесені Законом № 3886-ІХ зміни мають зворотну дію у часі, тобто поширюється на діяння, які вчинені до 09.08.2024, тому скасовують кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином шкоди меншого розміру, ніж установлено нормою закону.
Судом встановлено, що вироком Подільського районного суду м. Києва від 10.03.2021 ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт. За вказаним вироком суду ОСОБА_3 вчинив один епізод крадіжки майна 30.06.2020 на суму 6 168,29 грн, що перевищує розмір 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення правопорушення.
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.01.2023 ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України, призначено покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці. На підставі ст. 71 КК України повністю приєднано покарання, невідбуте за вироком Подільського районного суду м. Києва від 10.03.2021 та остаточно визначено покарання у виді арешту строком 3 (три) місяці 10 (десять) днів.
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.12.2023 ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України (шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.01.2023) до 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі. За цим вироком суду ОСОБА_4 вчинив один епізод крадіжки майна 01.07.2023 на суму 544 грн, що перевищує 2 неоподатковувані мінімуми доходів громадян станом на день вчинення правопорушення.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 06.05.2024 приведено у відповідність із Законом України № 3342 вирок від 12.01.2023, вважати ОСОБА_3 раніше судимим за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.01.2023 за ч. 1 ст. 309, ст. 72 КК України до 6 місяців 20 днів пробаційного нагляду. Вважати ОСОБА_3 засудженим вироком від 21.12.2023 за ч. 4 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Початок строку покарання: 09.11.2023. Кінець строку: 09.12.2028.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ, яким внесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.
Відтак зміна розміру дрібного викрадення чужого майна з 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян до 2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян є по суті зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки у КК України цей розмір не визначений, натомість він указаний у ст. 51 КУпАП.
За таких обставин вчинені засудженим діяння щодо вирадення чужого майна на даний час відноситься до адміністративного правопорушення та не можуть вважатися кримінально - караним. Попри відсутність прямих законодавчих змін до КК України, діючі норми КУпАП дають підстави для висновку про декриміналізацію діянь засудженого.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
За змістом підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» у 2020 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 у розмірі 2 102 грн.
Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» у 2023 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2022 у розмірі 2 684 грн.
Враховуючи викладене вище, оскільки згідно з вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.12.2023 ОСОБА_3 здійснив крадіжку майна на суму меншу розміру двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення кримінального правопорушення, що відповідно до Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним діянням на даний час, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення засудженого від призначеного за цими вироками покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
З огляду на наведене вище, ОСОБА_3 слід вважати засудженим вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.01.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України до 6 місяців 20 днів пробаційного нагляду, з урахуванням ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 06.05.2024 до 6 місяців 20 днів пробаційного нагляду, який з урахуванням ст. 72 КК України, засуджений відбув.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України № 3886-ІХ, суд,
Подання ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)» - задовольнити.
Привести вирок Святошинського районного суду м. Києва від 21.12.2023 стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 21.12.2023 за ст. 185, ст. 71 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння, за яке його засуджено.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 12.01.2023 за ч. 1 ст. 309 КК України до 6 місяців 20 днів пробаційного нагляду, який з урахуванням ст. 72 КК України, засуджений відбув у повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 днів з дня її постановлення, а засудженому у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя