15 листопада 2024 р.Справа №160/30400/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), щодо не розгляду заяви ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 28 жовтня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) розглянути заяву ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 28 жовтня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», прийнявши за результатами її розгляду рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Разом із позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони для ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), вчиняти дії пов'язані з мобілізацією ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до набрання законної сили рішення суду у адміністративній справі.
Подана заява обґрунтована тим, що позивач є особою, яка є членом сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю І групи, зайнятий постійним доглядом за такою особою та відсутні члени сім'ї першого ступеня споріднення, які могли б здійснювати такий догляд, та має всі підстави для отримання відстрочки за пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивачем надані відповідачу всі необхідні документи та інформація для отримання відстрочки за пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». В даному випадку, без вжиття заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи щодо позивача можуть будуть завершені, що може спричинити негативні наслідки. Будь- яке рішення у справі не поновить порушені права, про які ним наголошено, без постановления ухвали про забезпечення позову. Позивач вважає, що реалізація рішення відповідача про його мобілізацію, неможлива до надання судом оцінки на предмет її правомірності, оскільки в іншому разі при задоволенні цього позову, поновити порушені права позивача буде неможливо. Військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці. При цьому особа, яка має право на відстрочку, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації. Таким чином, якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим. Отже, наявна підстава для забезпечення позову, яка передбачена пунктом 1 частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Надаючи оцінку доводам заявника та вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У заяві про забезпечення позову зазначено, що позивач є особою, яка є членом сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю І групи, зайнятий постійним доглядом за такою особою та відсутні члени сім'ї першого ступеня споріднення, які могли б здійснювати такий догляд, та має всі підстави для отримання відстрочки за пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Позивачем надані відповідачу всі необхідні документи та інформація для отримання відстрочки за пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
З аналізу зазначених норм, видно, що військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці.
При цьому особа, яка має право на відстрочку, не повинна підлягати призову на військову службу під час мобілізації.
Суд враховує, що позивач є членом сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю І групи, а саме онуком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 (довідка до акта огляду МСЕК серіх 12 ААГ №001733).
Згідно висновку №123 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , потребує постійного стороннього догляду.
Позивачем надані відповідачу документи та інформація для вирішення питання про отримання відстрочки за пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: нотаріально засвідчені копії паспорту громадянина України та РНОКПП ОСОБА_1 ; оригінал військово-облікового документу (витяг з Резерв+) ОСОБА_1 , нотаріально засвідчена копія тимчасового посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 № 246 від 31.03.2015 року, оригінал повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 № НОМЕР_3 від 20.07.2024 р., нотаріально засвідчена копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , оригінал рішення про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги від 03.07.2024 р., нотаріально засвідчена копія паспорту діда - ОСОБА_4 , нотаріально засвідчена копія РНОКПП діда- ОСОБА_4 , нотаріально засвідчена копія Довідки до акту огляду МСЕК з зазначенням І «А» групи інвалідності (встановленої безстроково) діду- ОСОБА_4 серія НОМЕР_5 від 19.10.2023 р., оригінал висновку про потребу постійного догляду (з вказанням місця проживання) діда - ОСОБА_4 № 123 від 07.08.2023 р., нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть баби- ОСОБА_5 серія НОМЕР_6 від 20.07.2024 р., оригінал витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя баби - ОСОБА_5 № 00046099275 від 20.07.2024 р., нотаріально засвідчена копія паспорту матері - ОСОБА_6 , нотаріально засвідчена копія РНОКПП матері - ОСОБА_6 , нотаріально засвідчена копія свідоцтва про народження матері - ОСОБА_6 (при народженні ОСОБА_7 ) серії НОМЕР_7 , оригінал повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження матері - ОСОБА_6 (при народженні - ОСОБА_7 ) № 00046098935 від 20.07.2024 р., оригінал довідки Міністерства оборони України № 1458 від 11.07.2024 р. про те. що мати - ОСОБА_6 по теперішній час є діючою військовослужбовицею, нотаріально засвідчена копія свідоцтва про шлюб матері- ОСОБА_6 № НОМЕР_8 від 03.07.1992 р., оригінальний екземпляр Договору про правничу допомогу № 15/07 від 15.07.2024 р., ордер на надання правничої допомоги та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю представника.
Також підставою обґрунтованості поданої заяви слугує те, що дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є матір'ю позивача, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 по теперішній час є діючою військовослужбовицею, про що свідчить довідка Міністерства оборони України № 1458 від 11.07.2024 р.
Отже, враховуючи зазначені вище обставини, суд дійшов висновку, що якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
З огляду на викладене, суд вважає, що заявником (позивачем) доведено умову застосування заходів забезпечення позову, а саме, доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Суд зазначає, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд робить висновок, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
При цьому, суд наголошує, що вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до набрання законної сили рішенням у справі.
Відтак, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають меті застосування інституту забезпечення адміністративного позову та є ефективним засобом до набрання законної сили рішенням прийнятим по цій справі.
За приписами статті 156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Забезпечити позов у адміністративній справі №160/30400/24 шляхом заборони для ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), вчиняти дії пов'язані з мобілізацією ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до набрання законної сили рішення суду у адміністративній справі №160/30400/24.
Позивач (заявник): ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач (боржник): ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Копію ухвали невідкладно направити ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена. Роз'яснити, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.11.2024 року.
Суддя О.М. Неклеса