Справа № 216/7166/24
провадження №2/216/2771/24
15 листопада 2024 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської
області в складі:
головуючого судді - Бутенко М. В.
за участю
секретаря - Кравець А.С.
без участі сторін та без застосування технічних засобів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання , -
До Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області подано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання, в якому позивач просить ухвалити рішення, яким стягувати щомісячно з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини у зв'язку з навчанням на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача на весь час навчання, але не довше досягнення позивачем двадцяти трьох років.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, у якій просить суд про розгляд справи за її відсутності, підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить суд їх задовольнити та слухати справу без застосування технічних засобів.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що згоден сплачувати аліменти своїй дочці ОСОБА_1 на час навчання.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження, який виданий Центрально-Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області від 24.10.2006 р. актовий запис № 812 батьками позивача є ОСОБА_2 - батько та ОСОБА_3 - мати.
На підставі рішення Центрально - Міського районного суду міста Кривого Рогу від 11.10.2011 року шлюб між батьками позивача розірвано, мешкає ОСОБА_1 разом з матір'ю - ОСОБА_3 , яка повністю утримує позивача. При цьому, батько позивача ОСОБА_2 з ними не проживає, добровільно матеріальну допомогу не надає.
На теперішній час позивач досяг повноліття, однак продовжує навчання у вищому навчальному закладі та згідно з довідкою № 24/668 від 09.09.2024, вона є студенткою 1 курсу Державному професійно-технічному навчальному закладі “Криворізький навчально-виробничий центр» за професією “Манікюрник. Педикюрник», форма навчання денна, термін навчання до 27 червня 2025 року.
Враховуючи те, що усі повсякденні витрати пов'язані із навчанням та проживанням позивача: проїзд, харчування, придбання навчального матеріалу, оплата комунальних послуг оплачує лише мати позивача та враховуючи що вказані витрати для неї є значними, а відтак вона не має можливості нести їх самостійно та постійно у таких розмірах. Позивач не отримує стипендію, навчається на денному відділенні, тому не має можливості самостійно працювати і отримувати дохід.
Викладені у позовній заяві обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (яку ратифіковано Україною 27.02.1991 року) - «Держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Так, відповідно до ст. 198 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Виходячи з норм ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно роз'яснень викладених в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Викладені у позовній заяві обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій зазначив, що згоден сплачувати аліменти своїй дочці ОСОБА_1 на час навчання.
Із врахуванням матеріального становища позивача, відповідача, інших обставин справи, що мають суттєве значення, суд вважає, що аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на час її навчання у Державному професійно-технічному навчальному закладі “Криворізький навчально-виробничий центр» за професією “Манікюрник. Педикюрник», форма навчання денна, слід стягувати з відповідача щомісячно в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) відповідача, починаючи стягнення з дати подання позову, тобто з 11.10.2024 року до закінчення навчання, але не довше досягнення позивачем двадцяти трьох років.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
Таким чином, позивач є звільненою від сплати судового збору, оскільки позовні вимоги стосуються стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1211,20 грн. по сплаті судового збору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 131, 141, 258-259, 263-265, 268, 279, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 182, 185,198-201 Сімейного Кодексу України, п. 20 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №6 від 15 травня 2006 року,суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання - задовольнити.
Стягувати щомісячно з відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство Україна, паспорт серія НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь повнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на час її навчання у Державному професійно-технічному навчальному закладі “Криворізький навчально-виробничий центр» за професією “Манікюрник. Педикюрник», форма навчання денна, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи з дня пред'явлення позову, а саме: з 11 жовтня 2024 року до закінчення донькою навчання, але не довше досягнення позивачем двадцяти трьох років.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство Україна, паспорт серія НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Дніпровський Апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Головуючий суддя М.В. БУТЕНКО