Справа №195/1897/24
1-кп/195/142/24
18.11.2024 року смт.Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041590000196 від 08.10.2024 стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Михайлівка, Михайлівський район, Запорізька область, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, працюючого ТОВ «Глобино» на посаді транспортувальник, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст. 289 КК України,
В кінці квітня 2024 року (точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 знаходився у якості гостя у громадянки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , де на території зазначеного домоволодіння побачив припаркований транспортний засіб - мопед Suzuki моделі Sepia AF50, бежевого кольору, який перебуває на праві приватної власності у ОСОБА_5 .
В цей момент у ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом зловживання довірою, а саме мопедом Suzuki моделі Sepia AF50, бежевого кольору.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом зловживання довірою, а саме мопедом Suzuki моделі Sepia AF50, бежевого кольору, ОСОБА_6 , в той же день, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_3 , використовуючи довірчі, дружні стосунки, які склалися між ним та ОСОБА_5 , діючи умисно, незаконно, протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, не маючи на меті в подальшому повернути потерпілій належне їй майно, попросив у ОСОБА_5 вищевказаний транспортний засіб - мопед Suzuki моделі Sepia AF50, бежевого кольору, для особистого тимчасового користування, на що ОСОБА_5 будучи введеною в оману, надала свою згоду та передала ОСОБА_6 належне їй вказане майно.
Діючи на досягнення єдиного злочинного результату, ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом зловживання довірою, отримавши в руки від потерпілої вищевказаний транспортний засіб - мопед Suzuki моделі Sepia AF50, бежевого кольору, та шляхом вчинення фізичних дій, утримуючи його при собі за кермо керування, висловив неправдиве зобов'язання повернути це майно, після чого запустив двигун, і з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, сівши за кермо з місця скоєння злочину зник, розпорядившись транспортним засобом на свій розсуд.
Згідно висновку судової товарознавчої експертизи №4705/24 від 09.10.2024 року, ринкова вартість транспортного засобу - мопеду Suzuki моделі Sepia AF50, бежевого кольору, на момент вчинення кримінального правопорушення становила 8304 грн., внаслідок чого, ОСОБА_4 , своїми злочинними діями спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом.
23.10.2024 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні за № 12024041590000196 від 08.10.2024 було укладено угоду про примирення, за ініціативою останнього.
Відповідно до умов зазначеної угоди сторони у даному кримінальному провадженні на підставі ст.ст.468, 469, 471 КПК України дійшли згоди на примирення, виклавши у ній формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації за ч.1 ст.289 КК України, зазначивши, що угода є добровільною. Також, сторони угоди узгодили міру призначення покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст. 289 КК України - у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків передбачених п.п.1,2, ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України.
При цьому, обвинувачений погодився з узгодженою в угоді мірою призначеного йому покарання. Також сторони угоди визначили для себе наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні пояснив, що він з потерпілою 23.10.2024 року дійшли угоди про примирення. При цьому зазначив, що під час укладення угоди він діяв добровільно, йому відомі права, надані законом, а також наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним та зазначив, що згоден з визначеним видом покарання, який узгоджений в угоді. За таких обставин, обвинувачений, посилаючись на добровільність своїх дій, просить суд затвердити вказану угоду, матеріальну шкоду потерпілій він відшкодував.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим, укладеної 23.10.2024.
Потерпіла у підготовчому судовому засіданні також просить суд затвердити вказану угоду, при цьому зазначила, що наслідки укладення такої угоди їй роз'яснені та зрозумілі.
Заслухавши осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, вивчивши зміст дослідженої угоди про примирення, суд встановив наступне.
Зі змісту статті 468 КПК України випливає, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, зокрема, про затвердження угоди.
Відповідно до ч.3 ст.469 зазначеного Кодексу угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена, зокрема, щодо злочинів середньої тяжкості та злочинів невеликої тяжкості.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.289 КК України, яке відповідно до приписів ст.12 КК України є нетяжким злочином. За таких обставин, у розумінні ч.3 ст.469 КПК України сторони мають право в рамках наданих їм процесуальних прав укласти угоду про примирення.
В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що зміст дослідженої угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України, а саме в угоді про примирення зазначені її сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. Крім того, в угоді зазначені дата її укладення та вона скріплена особистими підписами сторін.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє своє право на справедливий судовий розгляд, передбачений п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 зазначеного Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпіла також розуміє наслідки укладення та затвердження судом даної угоди про примирення, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України та на її затвердженні наполягає.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, сторони цілком розуміють наслідки затвердження угоди судом, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін та інших осіб, підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає доведеним, що обвинувачений своїми умисними діями вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, тому суд кваліфікує його дії за ч.1 ст. 289 КК України.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Керуючись ч.3 п.1 ст. 314, ст.ст. 370, 374, 473-476 КПК України, суд
Затвердити у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041590000196 від 08.10.2024 угоду про примирення, укладену 23.10.2024 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання - у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 : періодично з'являтись для реєстрації до органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати по кримінальному провадженню за проведення судово-товарознавчої експертизи №4705/24 від 09.10.2024 в сумі 600,00 грн. на користь держави.
Речові докази: мопед Suzuki моделі Sepia AF50, бежевого кольору, 2007 року випуску, та мотошолом моделі FGN, який знаходився в багажному відділенні даного мопеду, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 - залишити у потерпілої; диск DVD з відеозаписом слідчого експерименту за участю ОСОБА_4 , який знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: ОСОБА_1
18.11.2024