Справа № 214/6277/24
2/214/3733/24
Іменем України
15 листопада 2024 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чернової Н.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Нестеренко К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 214/6277/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», інтереси якого представляє ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ОСОБА_1 , діючи в інтересах ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» 15.07.2024 року через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», заборгованість за договором № 3907964 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.08.2023 року станом на 24.04.2024 року в розмірі 146 020, 00 грн., яка складається з: 24500, 00 грн. - заборгованість за кредитом; 121520, 00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4 кредитного договору за ставкою 2 % за кожен день користування кредитом (730 % річних) за період з 18.08.2023 року по 24.04.2024 року, а також судові витрати у розмірі 2422, 40 грн. та 5000,00 грн. витрати на правову допомогу.
Пред'явлені вимогимотиво тим, що 18.08.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено договір № 3907964 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 24 500,00 грн., строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% від суми позики за кожен день користування. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допоомгою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора, підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання в частині погашення заборгованості, чим допустив утворення заборгованості у розмірі 146 020, 00 грн., яка включає: 24500, 00 грн. - заборгованість за кредитом; 121520, 00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами. В подальшому, 24.04.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено договір факторингу №24/04/2024, відповідно до умов якого право вимоги за договором №3907964 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.08.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». Оскільки відповідач не здійснює платежів для погашення існуючої заборгованості, продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань, чим порушує законні права та інтереси ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 11.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (викликом) сторін (а.с.59-60).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» направив до суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, надав суду заяву в якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги визнає частково, не походжується в частині нарахування відсотків по кредиту, просить перерахувати відсотки згідно Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши наявні у справі письмові докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, встановивши фактичні обставини справи, дійшов до такого висновку.
Судом встановлено, що 18.08.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено договір № 3907964 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 24 500,00 грн., строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% від суми позики за кожен день користування. Зі свого боку ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило ОСОБА_2 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор М167, на номер телефону (зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) (п. 1.1-1.3 договору).
Таким чином, 18.08.2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 було укладено договір №3907964 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. п. 1.4.1, 1.4.2 договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 2% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору. Знижена процентна ставка становить 1% в день користування клредиту якщо клієнт до 17.09.2023 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижкки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайниз (стандартних) умовах, що передбачені цим договором.
Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 200 900, 00 грн., за стандартною процентною ставкою з уразуванням періоду застосування зниженої ставки 193 550, 00 грн. (п. 1.5 договору).
Згідно з п. 4.1 договору повернення (виплата) кредиту та сплата процентів закористування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром, періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, визначеного у п. 4.3.договору.
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.ст.628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст кредитного договору, його форму, суд дійшов висновку, що договір №3907964 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.08.2023 року дійсно укладений сторонами правочину - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію». Доказів зворотного відповідач суду не надав, як і не спростував факт укладення договору.
Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника - ОСОБА_2 , його персональні дані, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача ОСОБА_2 - зобов'язання з повернення кредитних коштів.
Судовим розглядом також встановлено, що свої зобов'язання за кредитним договором кредитор виконав належним чином, надавши позичальникові кредит в обумовленому розмірі шляхом перерахування коштів 18.08.2023 року на банківську картку ОСОБА_2 №№ НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК» шляхом зарахування переказу на карту, що підтверджується листом про перерахування коштів за вих. №3892-2604 від 26.04.2024 року, а також випискою з рахунку, наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду про витребування доказів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає право кредитора вимагати їх повернення.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст.611 ЦК України за порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст.624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов'язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.
Як визначено у ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст.615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Натомість ОСОБА_2 допустив порушення умов договору, свої зобов'язання не виконав та не здійснив жодного платежу на погашення кредиту, в результаті чого станом на 24.04.2024 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 146 020, 00 грн., що складається із: 24500, 00 грн. - заборгованість за кредитом; 121520, 00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, що підтверджується розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи.
Доказів на спростування цьому відповідач суду не надав, власний контррозрахунок, у випадку незгоди із заявленим боргом, не навів.
Таким чином, суд вважає, що надані позивачем по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст.ст.76-81 ЦПК України, та у своїй сукупності підтверджують, що відповідач користувався кредитними коштами, наданими йому ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за кредитним договором, у зв'язку з чим має зобов'язання перед кредитором з повернення кредитних коштів, виходячи з фактичного використання позичальником кредитних коштів, які не повернуто станом на час звернення позивача до суду з даним позовом.
Судовим розглядом також встановлено, що 28 червня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» укладено договір відступлення прав вимоги № 28/06/23, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до боржників, за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі й до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором від 18.03.2023 року № 3907964.
Факт передання права вимоги у підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу від 24.04.2024 року та Витягом з Реєстру боржників до договору факторингу (а.с.68-76).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Натомість договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Враховуючи, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» як первісний кредитор свої зобов'язання за договором перед ОСОБА_2 виконало у повному обсязі, будь-яких доказів в спростування чого судом не встановлено, та з огляду на правомірність набуття прав вимоги ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність звернення до суду.
Беручи до уваги строк кредитування, розмір відсотків, визначений в кредитному договорі, та провівши перевірку наданого позивачем розрахунку, суд доходить висновку, що заборгованість за тілом кредиту - 24500, 00 грн., заборгованість за нарахованими процентами у сумі 121 520, 00 грн. розрахована арифметично вірно у чіткій відповідності з умовами договору.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» слід задовольнити повністю, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за договором № 3907964 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.08.2023 року станом на 24.04.2024 року в розмірі 146 020, 00 грн., яка складається з: 24500, 00 грн. - заборгованість за кредитом; 121 520, 00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2 2 422 грн. 40 коп., сплачений ним при подачі позову, а також по оплаті витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат, пов'язаних з правничою допомогою, позивачем додано: копію договору про надання юридичних від 03 липня 2023 року № 03/07/2023 (а.с. 77-40), копією акту приймання-передачі наданих послуг № 69 від 03.07.2024 року до Договору про надання правової допомоги від 03.07.2024 року № 03/07/2023 (а.с. 82), копією витягу з реєстру № 1 від 03.07.2024 року до акту приймання-передачі наданих послуг № 69 від 03.07.2024 року до Договору про надання правової допомоги від 03.07.2024 року № 03/07/2023 (а.с. 83), копією платіжної інструкції від 06.06.2024 року № 911 на загальну суму 50 000,00 грн. (а.с.84).
Сума заявлених позивачем до відшкодування відповідачем судових витрат на правничу допомогу адвоката співмірна із складністю справи. Суд вважає, що позивач належними доказами довів понесені ним витрати на професійну правничу допомогу адвоката.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 207, 526, 626, 628, 638, 639, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», інтереси якого представляє ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за договором № 3907964 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.08.2023 року станом на 24.04.2024 року в розмірі 146 020, 00 грн., яка складається з: 24500, 00 грн. - заборгованість за кредитом; 121 520, 00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» судові витрати в сумі 7 422, 00 грн., які складаються з суми сплаченого судового збору у розмірі 2422, 40 грн. та судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати підписання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», код ЄДРПОУ 41915308, юридична адреса: бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ.
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено та підписано 15 листопада 2024 року
Суддя Н.В. Чернова