Справа № 190/2370/24
Провадження №1-в/190/381/24
19 листопада 2024 року м.П'ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. П'ятихатки справу за клопотанням засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час відбуває покарання в Державній установі «П'ятихатська виправна колонія №122»,
про приведення вироку у відповідність до нового закону,-
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить вирішити питання щодо декриміналізації його діяння за вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24.01.2022 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року (далі за текстом Закон № 3886-ІХ).
Представник Державної установи «П'ятихатська виправна колонія (№122)» та засуджений в судове засідання, проведення якого було призначене в режимі відеоконференції з Державною установою «П'ятихатська виправна колонія № 122», не з'явились, про місце та час слухання справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи без їхньої участі, подання підтримали та просять його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні просив привести вирок у відповідність до діючого законодавства.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи засудженого, судом встановлено наступне.
Згідно із ч. 1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
З матеріалів особової справи ОСОБА_4 вбачається, що він відбуває покарання за вироком суду в ДУ «П'ятихатська виправна колонія (№122)», що надає П'ятихатському районному суду право розглянути подане ним клопотання.
Судом встановлено, що вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24.01.2022 року ОСОБА_4 засуджений за ч.2 ст.190, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі. Строк відбуття покарання рахувати з 24.06.2020 року. Цим вироком ОСОБА_4 засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст.190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно та ч.2 ст.186 КК України за ознаками відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства , яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненне повторно. Своїми діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), ОСОБА_4 заподіяв матеріальної шкоди малолітнім та неповнолітнім потерпілим: ОСОБА_5 на суму 850 грн., ОСОБА_6 на суму 1907,40 грн., ОСОБА_7 на суму 1907,40 грн., ОСОБА_8 на суму 1172,50 грн., ОСОБА_9 на суму 1797,50 грн., ОСОБА_10 - 1447 грн., ОСОБА_11 на суму 4150,38 грн., ОСОБА_12 на суму 1453,50 грн., ОСОБА_13 на суму 1059,50 грн., в також шляхом відкритого заволодіння чужим майном заподіяв матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_14 на суму 1724,25 грн. Події злочинів відбулися в період з 20.03.2020 року по 10.06.2020 року.
08.09.2022 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду вирок суду від 24.01.2022 року залишено без змін. Вирок набрав законної сили 08.09.2022 року.
Верховна Рада України 18 липня 2024 року прийняла Закон № 3886-ІХ, який набув чинності 09 серпня 2024 року.
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст. 185 КК України настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.
Отже, діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.
Неоподатковуваний мінімум в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового Кодексу, для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
Таким чином два неоподатковуваних мінімума доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 01.01.2020 року ця сума становила 2102,00 грн.
Отже враховуючи, що ОСОБА_4 згідно вироку Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24.01.2022 року своїми діями, які виразились в вчинення кримінальних правопорушень, передбачених: ч.2 ст.190 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно заподіяв матеріальної шкоди потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 на суму, що по кожному окремому епізоду є меншою, двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності по даним епізодам.
Водночас, згідно вироку Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24.01.2022 року ОСОБА_4 шляхом шахрайства заподіяв матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_11 на суму, що перевищує два неоподатковуваних мінімума доходів громадян, відтак вчинене ним діяння є кримінально караним.
Варто зазначити, що Закон України №3886-ІХ не застосовується до злочинів, кримінальна відповідальність за які передбачена ст.186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна.
За таких обставин, клопотання засудженого ОСОБА_4 є таким, що підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст.ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України №3886-ІХ, суд,
Клопотання засудженого ОСОБА_4 щодо декриміналізації його діяння за вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24.01.2022 року, - задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24.01.2022 року по епізодам заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), якими заподіяно матеріальної шкоди потерпілим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
В іншій частині вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 24.01.2022 року залишити без змін.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а засудженим у той же термін після отримання її копії.
Суддя ОСОБА_1