Справа № 183/5131/23
№ 1-кс/183/2459/24
19 листопада 2024 року слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 30 липня 2021 року за № 62021050010000357 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,
15 листопада 2024 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області подана вказана скарга, отримана судом 18 листопада 2024 року та передана слідчому судді 19 листопада 2024 року, в якій ОСОБА_2 просить зобов'язати уповноважених відповідних посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Краматорську невідкладно зареєструвати подане ним клопотання із зазначеними в ньому відомостями про вчинення злочину, внести відповідні відомості до реєстрів та розпочати розслідування справи, щодо вчинення посадовими особами Головного управління Національної поліції в Луганській області кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 172 КК України.
В обґрунтування скарги зазначає, що 28 жовтня 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Державного бюро розслідувань як потерпілий, в межах кримінального провадження № 620210500010000357 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, з клопотанням про вчинення посадовими особами Головного управління Національної поліції кримінального правопорушення, передбаченого ст. 172 КК України, а саме - грубе порушення законодавства про працю, тобто незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю. Зазначене клопотання було спрямоване слідчому Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань та прокурору відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Луганської обласної прокуратури, проте жодних дій працівниками ТУ ДБР у м. Краматорську та прокуратури, спрямованих на внесення наданих заявником відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення передбачених КПК України дій не вчинено. Зазначає, що відомості, викладені в клопотанні, повинні були негайно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, внесенні до ЄРДР для подальшої перевірки та прийняття процесуального рішення в порядку ст. 214 КПК України.
Вказує, що відповіді з Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Краматорську та Луганської обласної прокуратури отримані ним 12 листопада 2024 року поштовим зв'язком, таким чином передбачений законом строк для оскарження протиправної бездіяльності посадової особи Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Краматорську, станом на 15 листопада 2024 року не є вичерпаним.
Перевіривши матеріали скарги, слідчий суддя висновує таке.
Так, надані слідчому судді заявником докази свідчать, що в провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську перебуває кримінальне провадження № 620210500010000357 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
28 жовтня 2024 року в межах кримінального провадження № 620210500010000357 ОСОБА_2 звернувся до Державного бюро розслідувань з клопотанням, у якому просив: внести відповідні відомості до реєстру та розпочати досудове розслідування кримінального провадження, щодо вчинення посадовими особами Головного управління Національної поліції в Луганській області кримінального правопорушення, передбаченого ст. 172 КК України; визнати його потерпілим у кримінальному проваджені за ознаками злочину, передбаченого ст. 172 КК України; згідно з КПК України невідкладно здійснити всі необхідні слідчі дії. Клопотання обґрунтував тим, що 31 травня 2019 року наказом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 22 травня 2019 року № 410 о/с його (майора поліції ОСОБА_2 начальника ВОДІТТ ГУНП в Луганській області) було протиправно звільнено із Національної поліції України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (через скорочення штатів). Під час його звільнення посадовими особами ГУНП в Луганській області допущено ряд злочинних діянь, з огляду на які його звільнення є незаконним. В наказі про звільнення № 410 о/с від 22 травня 2019 року, як підстава звільнення зазначено його рапорт. Під час ознайомлення з указаним рапортом, ним встановлено факт його підробки, а саме, невстановленою посадовою особою шляхом допису, внесено до нього додаткову інформацію дописано дату «17.05.2019». яка була написана не заявником і вочевидь іншим почерком та чорнилами. Вважає, що відсутність дати у підробленому рапорті обумовило відсутність і реєстраційного індексу та відповідно резолюції керівництва ГУНП в Луганській області, оскільки фактично, на момент видання наказу про звільнення такого документу як рапорт ОСОБА_2 не існувало, і лише після того, як він звернув увагу на протиправні дії, працівниками ГУНП в Луганській області були вчинені злочинні дії спрямовані на уникнення відповідальності за вже скоєне правопорушення, а саме вчинення злочину заради укриття іншого злочину, передбаченого ст. 172 КК України - грубого порушення законодавства про працю, тобто незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю. Звільнення з роботи працівника вважається незаконним, якщо воно здійснене з порушенням установленого порядку або без законних підстав до цього. Крім того, зауважує, що резолюцію на підроблений рапорт було накладено із порушенням вимог розділу 12 «Про затвердження Інструкції з діловодства в системі Національної поліції», він не розглядався по суті керівництвом ГУНП в Луганській області до видання наказу, резолюцію було зроблено більш ніж через рік після звільнення, тобто рапорт було підроблено вдруге. Таким чином виникає питання, якщо дата на документі та резолюція керівника не мають значення, навіщо невстановленими особами ГУНП в Луганській області було здійснено їх дописи, тобто під час судового розслідування взагалі не встановлено хто і коли вчинив вищезазначені злочинні дії. Однак, вочевидь, зазначені умисні протиправні дії були направлені на створення ніби законної підстави для звільнення заявника, оскільки фактично така підстава була у них відсутня, і саме після допису дати аркуш із текстом і став ніби документом. Внаслідок зазначених злочинних дій, на підставі сфальсифікованого рапорту, заявника було протиправно звільнено з Національної поліції України, шляхом видання протиправного наказу № 410о/с від 22 травня 2019 року, чим завдано істотної шкоди правам заявника, оскільки він мав бути звільнений за станом здоров'я. Написаний заявником рапорт без зазначення дати не є документом та не тягне за собою ніяких юридичних наслідків. З огляду на зазначене, через підробку його рапорту, було відкрито кримінальне провадження № 62021050010000357 від 30 липня 2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. 13 серпня 2024 року у кримінальному провадженні № 62021050010000357 від 30 липня 2021 року було проведено почеркознавчу експертизу, відповідно до якої отримано висновок № СЕ-19/113-24/3681-ПЧ та відповідно виникли підстави для відкриття кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 172 КК України. Враховуючи вищезазначене, та фактичні обставини справи вбачається, що вказані злочинні дії призвели до того, що заявника незаконно, під час перебування на лікарняному, звільнили з роботи, тобто в діях керівництва ГУНП в Луганській області вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 172 КК України, а саме грубе порушення законодавства про працю, тобто незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю.
Листом Начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Луганської обласної прокуратури № 31-974ВИХ-2431-11561-24 від 29 жовтня 2024 року та листом слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську № 13-02-29657/24-кр від 04 листопада 2024 року заявника повідомлено, що його заяву про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення посадовими особами ГУНП в Луганській області кримінального правопорушення, передбаченого ст. 172 КК України розглянуто та повідомлено, що заява не містить достатніх даних, що можуть свідчити про вчинення вказаними представниками органів державної влади кримінального правопорушення, у ній викладено власні міркування про вчинення правопорушення, які ґрунтуються лише на припущеннях щодо протиправності дій. Доводи, викладені у заяві досліджуються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021050010000357 від 30 липня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Вирішуючи скаргу, слідчий суддя висновує таке
Частина перша статті 303 КПК України визначає, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.
Зокрема, за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Звертаючись зі скаргою заявник просить зобов'язати уповноважених відповідних посадових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Краматорську невідкладно зареєструвати подане ним клопотання з зазначеними в ньому відомостями про вчинення злочину, внести відповідні відомості до реєстрів та розпочати розслідування справи, щодо вчинення посадовими особами Головного управління Національної поліції в Луганській області кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 172 КК України.
Водночас, з поданої скарги вбачається, що клопотання, яке просить зобов'язати зареєструвати в ЄРДР заявник не є за своєю суттю заявою про вчинення кримінального правопорушення (в порядку ст. 214 КПК України), а є клопотанням у межах кримінального провадження № 62021050010000357 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, в якому заявник просить, на підставі отриманих у кримінальному провадженні № 62021050010000357 доказів, внести відомості про додаткову правову кваліфікацію діянь третіх осіб за ст. 172 КК України.
Так, відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого (ч. 5 ст. 40 КПК України).
Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора (ч. 1 ст. 36 КПК України).
Як указано у висновку з питань застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 607/20877/19, Верховний Суд відзначає, що оскільки відомості до ЄРДР вносять до здійснення досудового розслідування, очевидно, що слідчий (дізнавач, прокурор), зазначає відомості щодо короткого викладу обставин і попередньої кваліфікації, виходячи із інформації, якою володіє на момент реєстрації. Лише в ході розслідування, коли орган досудового розслідування встановить обставини визначені у ст. 91 КПК, стане зрозуміло, чи була попередня кваліфікація, яку внесено до ЄРДР і короткий виклад обставин, відповідними вчиненому діянню, або внесено припущення, яке не було підтверджено, і діяння має іншу кваліфікацію. Саме тому законодавець, у ст. 214 КПК використав терміни «можуть» свідчити про вчинення кримінального правопорушення, «попередня» кваліфікація.
Таким чином, визначення попередньої правової кваліфікації та який саме короткий виклад обставин слід вносити до ЄРДР належить до повноважень органу досудового розслідування чи органів прокуратури у визначених законом випадках.
Відповідно до ст. 214 КПК України відомості про особу та попередню кваліфікацію її дій вносяться до ЄРДР слідчим або прокурором. А тому, у скаржника відсутнє право на реєстрацію повідомлення про злочин за бажаною ним кваліфікацією дій інших осіб за диспозицією КК України, оскільки право на кримінально-правове переслідування конкретної третьої особи із обраною самостійно кваліфікацією скаржнику не гарантується положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини. Кримінально-правова кваліфікація обставин вчинення злочину особою є підставою для оголошення про підозру і здійснюється виключно в порядку ст. 22 КПК України органом досудового розслідування.
Крім того ст. 303 КПК України передбачає можливість оскаржувати бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей до ЄРДР, однак не наділяє слідчого суддю правом вирішувати питання щодо правильності, повноти, коректності відомостей, внесених в ЄРДР шляхом надання відповідних вказівок уповноваженим особам.
Слідчий суддя роз'яснює, що предметом оскарження за ч. 1 ст. 303 КПК України, поряд з бездіяльністю слідчого, дізнавача, прокурора, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, також є і бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. У той час, як слідчим внесені до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 365 КК України у кримінальному провадженні № 62021050010000357, а норми КПК України не встановлюють окремого строку оскарження дій слідчого щодо відмови у внесенні до ЄРДР додаткових відомостей, які, на думку заявника, стосуються цього провадження під час отримання доказів у кримінальному провадженні.
Тобто, чинним КПК України не визначено строк прийняття процесуального рішення про додаткову кваліфікацію дій третіх осіб після отримання клопотання заявника у межах кримінального провадження.
Отже, враховуючи наведенні вище положення КПК України, з огляду на те, що ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які оскаржуються під час досудового розслідування, слідчий суддя приходить висновку, що за таких обставин вирішення вимог скарги ОСОБА_2 не відноситься до компетенції слідчого судді та не є предметом оскарження слідчому судді під час досудового розслідування в порядку ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Оскільки скаржником подано скаргу з вимогами, що не входять до переліку, визначеного ч. 1 ст. 303 КПК України, наявні підстави для відмови у відкритті провадження за такою скаргою.
Також, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
В цьому випадку слідчим суддею скарга до розгляду не призначається і її розгляд по суті не здійснюється.
З урахуванням наведеного, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 КПК України у відкритті провадження у скарзі на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні № 62021050010000357 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303-306, 369, 372 КПК України, слідчий суддя
у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 30 липня 2021 року за № 62021050010000357 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1