Єдиний унікальний номер 205/7117/24
1-кс/205/1268/24
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
Провадження № 1-кс/205/217/24 Справа № 205/507/24
13 листопада 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву захисника ОСОБА_3 про відвід судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №12023041030003860 від 03.10.2023 стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 301 Кримінального кодексу України (далі КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_7
06 листопада 2024 року до слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява захисника ОСОБА_3 про відвід судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №12023041030003860 від 03.10.2023 стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 301 КК.
В обґрунтування своєї заяви захисник ОСОБА_3 , як на підставу для відводу судді, посилається на п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), а саме на наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Так, заявниця вказує, що в провадженні судді ОСОБА_4 надійшло вищевказане кримінальне провадження з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки в обвинувальному акті з жодного епізоду злочинної діяльності, яка ставиться в провину ОСОБА_5 не можливо встановити місце вчинення кримінального правопорушення. В той же час, в обвинувальному акті, який надійшов до апеляційного суду вже була зазначена адреса вчинення кримінального правопорушення, що свідчить, на думку заявниці про створення головуючим суддею штучних умов для продовження розгляду кримінального провадження.
Крім цього, заявниця посилалась також й те, що заявлене стороною захисту клопотання про надання обвинувального акту, який було направлено до Дніпровського апеляційного суду, однак в його задоволенні було відмовлено, що на переконання захисника свідчить про упередженість головуючого судді у справі.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 та обвинувачена ОСОБА_5 підтримали заяву про відвід та наполягали на його задоволенні.
Прокурор заперечував проти заяви про відвід головуючого судді ОСОБА_4 посилаючись на відсутність для цього будь-яких підстав.
Ознайомившись з вказаною заявою про відвід і викладеними у ній доводами, слідчий суддя доходить наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).
В той же час, відповідно до ст. 2 КПК, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Розглянувши заяву про відвід судді та вислухавши доводи учасників кримінального провадження в судовому засіданні, слідчий суддя не знаходить підстав для відведення головуючого судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №12023041030003860 від 03.10.2023 стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 301 КК з огляду на таке.
Так, як на підставу для відводу головуючого судді, захисник посилається на порушення правил територіальної підсудності даного кримінального провадження та фальсифікацію обвинувальних актів головуючим суддею.
Проте такі доводи спростовуються змістом обвинувального акту, наявного в матеріалах кримінального провадження №12023041030003860 від 03.10.2023, дослідженого в судовому засіданні під час розгляду заяви про відвід, а також ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2024 року, відповідно до якої підсудність даного кримінального провадження визначено саме за Ленінським районним судом м. Дніпропетровська.
Посилання захисника на направлення головуючим суддею до апеляційного суду іншого за змістом обвинувального акту, ніж той, що вручався обвинуваченій ОСОБА_5 та захисникам є безпідставним та надуманим.
Стосовно безпідставної, на думку захисника, відмови головуючого судді в наданні копії обвинувального акту, слідчий суддя зазначає, що така вимога на ґрунтується на вимогах КПК, оскільки чинним процесуальним Законом не визначено порядку саме надання копії обвинувального акту. Натомість, обвинувальний акт вручається стороні кримінального провадження, в тому числі й стороні захисту, під час досудового розслідування та може бути наданий для ознайомлення під час судового розгляду кримінального провадження. Даних щодо відмови головуючого в наданні матеріалів кримінального провадження, в тому числі й обвинувального акту, для ознайомлення стороні захисту матеріали кримінального провадження не містять.
Інші доводи захисника зводяться до фактичної незгоди з процесуальними рішеннями головуючого судді у справі, а також у власному, довільному тлумаченні фактичних обставин даної справи, що не може свідчити про наявність будь-якої упередженості в діях головуючого судді, а тому є надуманими і безпідставними.
Як зазначено в пунктах 69-70 рішення ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року (Заява N 4785/02), застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді ОСОБА_8 , певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі «Феррантеллі та Сантанджело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).
З урахуванням вказаного вище, слідчий суддя приходить до об'єктивного і однозначного висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 від розгляду вищезазначеного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.75, 81, 371,372 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №12023041030003860 від 03.10.2023 стосовно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 301 КК України відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1