Справа № 177/2571/24
Провадження № 3/177/1564/24
Іменем України
18 листопада 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А.
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли від Криворізького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст. 122-2, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_2 , 25.10.2024 о 20 год. 05 хв., керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , біля буд. 10 по вул. Центральній у с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п.п. 2.4 та 8.9 б) Правил дорожнього руху України.
Окрім того, ОСОБА_2 , будучи особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 25.10.2024 о 20 год. 05 хв., керував транспортним засобом марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , біля буд. 10 по вул. Центральній у с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, із явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). У порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавством порядку, відмовився, що зафіксовано на бодікамеру.
Також, ОСОБА_2 , будучи особою, яка протягом року піддавалася адміністративного стягненню за вчинення порушень, передбачених ч. ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, 25.10.2024 о 20 год. 05 хв., біля буд. 10 по вулиці Центральній у с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, у порушення вимог п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 1 рік Криворізьким районним судом Дніпропетровської області.
У судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечував обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи, дослідивши відеозаписи на DVD-диску з відеофіксацією правопорушення, дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Із аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, з протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 158895, ЕПР1 № 158888, ЕПР1 № 158866 від 25.10.2024 слідує, що ОСОБА_2 , 25.10.2024 о 20 год. 05 хв., керував транспортним засобом марки ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області.
Факт керування ОСОБА_1 25.10.2024 автомобілем ВАЗ 21063, р/н НОМЕР_2 , зафіксовано на відеозаписі з диску DVD-R.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Перевіряючи наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Згідно з п. 8.9 б) ПДР України, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Диспозицією ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, яку інкриміновано ОСОБА_1 , передбачено адміністративну відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Дослідженням відеозаписів з DVD-диску встановлено, що рухаючись по автодорозі, на вимогу поліцейських, поданою за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного кольорів та спеціального звукового сигналу, транспортний засіб марки ВАЗ 21063, р/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , не зупиняється і продовжує рух. Лише після випередження поліцейським автомобілем та блокування руху, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 зупинився.
Оскільки факт невиконання ОСОБА_1 вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу є доведеним, суд приходить до висновку про порушення ним п.п. 2.4, 8.9 б) ПДР України, та в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП за ознаками: невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння та оформлення результатів такого огляду, визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015.
Відповідно до п. 2, п. 6 Розділу І цієї Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно зі ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на огляд водія з метою встановлення стану сп'яніння ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 , в розумінні п. 3 розділу 1, п. 1 розділу 2 Інструкції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан сп'яніння, а у випадку відмови в проходженні огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Дослідженням відеозапису встановлено, що після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування з водієм, поліцейськими виявлено у останнього ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, та порушення мови, після чого запропоновано пройти огляд на місці зупинки для визначення стану сп'яніння, на що ОСОБА_2 добровільно та беззаперечно відмовився, пояснюючи тим, що у цьому немає необхідності, оскільки він вживав алкогольні напої.
Суд зауважує, що відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції, встановлення наявності або відсутності у водія ознак сп'яніння віднесене до виключної компетенції поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України. Незгода водія із наявністю в нього ознак сп'яніння не звільняє його від передбаченого п. 2.5. ПДР України обов'язку виконати вимогу поліцейського про проходження відповідного огляду.
Таким чином, підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, та не спростовують правомірності дій інспекторів ПП щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, які діяли у повній відповідності до вимог КУпАП на Інструкції.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення як особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, підтверджується постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 04.09.2024 (справа № 177/1905/24), згідно з якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинене повторно протягом року після вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Перевіряючи наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2.1 а) ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.
Згідно з даних Національної автоматизованої інформаційної системи, ОСОБА_2 отримував посвідчення подія серії НОМЕР_3 .
За відомостями з бази ARMOR, 13.10.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУПАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу. Доказів оскарження чи скасування вказаної постанови суду не надано.
Вказані факти та встановлені судом обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 1 рік постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 04.09.2024, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, свідомо продовжив допускати порушення, а саме, 25.10.2024 керував транспортним засобом.
Приймаючи до уваги викладене, дослідивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Обираючи вид і міру стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує особу ОСОБА_1 , його явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, який створює небезпеку і загрозу як його здоров'ю та життю, так і інших учасників дорожнього руху, тому вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню.
При цьому враховується, що ОСОБА_2 вчинив три взаємопов'язаних адміністративних правопорушення і їх розгляд відбувається одночасно одним і тим же місцевим судом, тому стягнення на нього, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді адміністративного штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.
На переконання суду, таке стягнення, відповідно до ст. 23 КУпАП, буде справедливим, достатнім для виправлення правопорушника.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Згідно з абз. 4 п. 28 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 (із змінами і доповненнями від 19.12.2008 № 18) - не можна накладати оплатне вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Тобто, за змістом вищезазначеного, оплатному вилученню підлягає лише той предмет чи об'єкт адміністративного правопорушення, власником якого є сам правопорушник.
До матеріалів справи надано свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 , згідно з яким, власником транспортного засобу ВАЗ 21063, р/н НОМЕР_2 , є ОСОБА_3 , відтак, суд дійшов висновку, що при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, питання про оплатне вилучення транспортного засобу вирішити неможливо.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 27, 33, 36, 40-1, 122-2, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130, ст. ст. 283, 284, 289 КУпАП, суддя, -
Об'єднати в одне провадження матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 № 177/2571/24 (провадження № 3/177/1564/24) за ч. 2 ст. 130 КУпАП, № 177/2572/24 (провадження № 3/1771565/24) за ч. 5 ст. 126 КУпАП та № 177/2573/24 (провадження № 3/177/1566/24) за ст. 122-2 КУпАП, присвоївши об'єднаній справі єдиний номер 177/2571/24.
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення, із урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, власником якого є інша особа.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в особі Державної судової адміністрації України в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі десяти днів з моменту її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 305 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вище вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: