Справа № 161/6431/24
Провадження № 2/161/2423/24
13 листопада 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Присяжнюк Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Тарновської О.В.,
позивача - ОСОБА_1 (бере участь в режимі відеоконференції),
відповідача - ОСОБА_2 (бере участь в режимі відеоконференції),
представника відповідача - Козійчука О.І. (бере участь в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
01 квітня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, посилаючись на те, що судовим наказом Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 травня 2018 року з нього стягуються аліменти на користь відповідачки на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно.
Вказаний розмір аліментів позивач не має можливості сплачувати, оскільки його сімейний стан змінився. З 22 травня 2021 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . У них народилося двоє дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 син ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_6 , які перебувають на його утриманні. Разом з тим, зазначає, що він хворіє, із 08 липня 2023 року йому дігностовано дегенеративні зміни поперекового відділу хребта, протрузії дисків, біфорамінальний стеноз, синовіт суглобів, а тому потребує лікування. Крім того, на його утриманні перебувають батьки, оскільки вони є пенсіонерами, батько хворіє, що також зумовлює додаткові витрати.
У зв'язку з цим, просить змінити розмір аліментів, визначений судовим наказом Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 травня 2018 року про стягнення з позивача аліментів у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів на стягнення аліментів в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, заявлених у позові, з врахуванням зміни його сімейного стану просив зменшити розмір аліментів.
Відповідач та представник відповідача у судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на відсутність підстав для зменшення розміру аліментів.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відмову з задоволенні позову з таких підстав.
Між сторонами виникли правовідносини щодо утримання неповнолітньої дитини, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі СК України).
Судом встановлено, що судовим наказом Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 травня 2018 року з нього стягуються аліменти на користь відповідачки на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.05.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач з 22 травня 2021 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 (а.с. 8)
У них народилося двоє дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 син ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_6 , які перебувають на його утриманні (а.с.13-14).
Вказані обставини вказують на зміну сімейного стану позивача після вирішення питання про стягнення з нього аліментів на утримання доньки.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника аліментів осіб, яким він за законом зобов'язаний надавати утримування і які фактично перебувають на його утриманні.
Відповідно до судового наказу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 14 травня 2018 року, розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства та усталеній судовій практиці щодо розміру аліментів на одну дитину, а його зменшення у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні двох малолітніх дітей та дружину, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини ОСОБА_4 та суперечитиме її інтересам.
Зміна сімейного стану відповідача, а саме, народження інших дітей без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. (Постанова Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/017/19).
Так, згідно довідки філії «ВП Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» від 20 червня 2024 року позивач ОСОБА_1 працює у зазначеній філії на посаді інженер - дефектоскопіст ВКМ, в грудні 2023 року, його заробітна плата становила 77085,69 грн., в січні 2024 року - 50880,78 грн., в лютому 2024 року - 49625,43, березні 2024 року - 58203,37 грн., в квітні 2024 року - 68800,10 грн, в травні 2024 року - 110240,37 грн. (а.с.144).
Доказів того, що у позивача погіршився майновий стан, суду не надано.
Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
За змістом ч. 2 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Так, судом встановлено, що після народження дитини ОСОБА_4 , їй встановлено діагноз гідроцефалія головного мозку, яка виникла внаслідок внутрішньо-шлункового крововиливу головного мозку та менінгіту. 29 жовтня 2012 року їй встановлена інвалідність до 18 років. Дитина перебуває під систематичним наглядом лікарів та потребує постійного обстеження та реабілітації, для відновлення та зміцнення стану здоров'я (а.с. 42-44).
Отже здоров'я дитини, її фізичний розвиток потребують додаткової уваги та відповідних витрат. Враховуючи те, що позивач доказів про погіршення його матеріального стану з моменту стягнення аліментів на утримання доньки не надав, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду України, на думку суду, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, адже факт наявності у позивача дружини та двох дітей, не може слугувати самостійною підставою для зменшення їх розміру, та те, що розмір стягуваних аліментів за рішенням не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України.
Суд не бере до уваги доводи відповідача стосовно знаходження на його утриманні батьків, які є пенсіонерами, оскільки доказів того, що вони знаходяться на утриманні позивача суду не надано, а добровільна допомога батькам не є підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дитини.
Надані копії пенсійних посвідчень батьків позивача не свідчать про спільне проживання з відповідачем та перебування їх на його утриманні, необхідність матеріальної допомоги визначається у кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків, а саме: отримання пенсії, державних пільг, субсидій, наявність майна, що може приносити дохід тощо.
Разом із тим встановлено, що позивач є працездатною особою, має постійне місце роботи, його дохід є сталим та достатнім для забезпечення, як своєї сім'ї, так і неповнолітньої доньки ОСОБА_7 в розмірі визначеному судовим рішенням, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, які понесла відповідач та з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню відповідачем, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263 - 265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 понесені судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено
та підписано 18 листопада 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк