Справа № 159/7636/24
Провадження № 1-кс/159/2368/24
14 листопада 2024 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СД Ковельського відділу поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12024035550000401 від 11.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.3,4 ст.358 КК України про арешт майна, -
12.11.2024 року слідчий за погодженням з процесуальним прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучено 11.11.2024 року в ході огляду місця події, а саме : 11.11.2024 в ході огляду місця події було вилучено:
- автомобіль марки «Камаз» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 до якого під'єднаний причіп реєстраційний номер НОМЕР_3 ; згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів останні належать ОСОБА_5 , жителю АДРЕСА_1 ;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «Камаз» реєстраційний номер НОМЕР_1 серія НОМЕР_4 ;
- лісоматеріал який знаходиться у самоскиді автомобіля марки «Камаз» номерний знак НОМЕР_1 (деревина дров'яна породи вільха загальною кубомасою 9,9 м3) і причепі транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_3 (деревина оброблена породи сосна загальною кубомасою 6,8 м3).
- накладну зеленого кольору № - відсутній, від 11.11.2024 на пиломатеріал хвойний необрізаний загальною кубомасою 6,8м3; накладну білого кольору № - відсутній, від 11.11.2024 на пиломатеріал хвойний необрізаний загальною кубомасою 6,8м3; ТТН серії НОМЕР_5 від 09.11.2024 об'ємом 9,99 м3; копію ТТН від 17.10.2024 серії ЮЛБ 331216, копію ТТН від 17.10.2024 серії ЮЛЕ 470865.
Клопотання мотивовано тим, що здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024035550000401 від 11.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.3,4 ст.358 КК України.
Кримінальне провадження розпочато за повідомленням правоохоронних органів, а саме 11.11.2024 року о 07.46 год надійшло повідомлення зі служби 102, про те що на автодорозі R15, сполученням Ковель-Турійськ, поблизу с. Ружин нарядом «Колізей13» було зупинено транспортний засіб марки «Камаз» д.н.з НОМЕР_1 , з причіпом д.н.з НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пред'явив документи, які за попередньою змовою осіб були підроблені.
З метою збереження вилученого автомобіля та експертного дослідження вилучених документів слідчий просить накласти на нього арешт.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просять задовольнити, накласти арешт на вилучене майно.
Власник майна ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 просить відмовити у задоволенні клопотання, оскільки транспортний засіб з лісоматеріалами не є предметом даного кримінального правопорушення .
Заслухавши пояснення слідчого, сторони власника майна, позицію прокурора та вивчивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для його часткового задоволення.
Арешт майна, про який клопоче слідчий, є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які вживають з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Постановою від 12.11.2024 року слідчій визнав вказане майно речовим доказом після його огляду. Притому мотивів за яким критерієм слідчий визнає автомобіль, свідоцтво про його реєстрацію та лісоматеріал не вказав, а лише послався, що це майно має значення речового доказу.
Слідчій в обґрунтування своїх вимог в клопотанні вказує, щодо підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (вчинено повторно або за попередньою змовою групою осіб з використанням завідомо підробленого документа). За таких умов з метою всебічного, повного й неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, запобіганню подальшого знищення, пошкодження та відчуження підроблених документів, виникла необхідність повного арешту транспортного засобу з лісоматеріалами із всіма видами заборон.
Притому які обставини виникли для побоювання слідчого після ухвалення рішення про визнання документів, які мають ознаки підробки речовим доказом на день звернення із клопотанням - не наведено.
Отже з досліджених документів вбачається, що власник майна має правовий статус свідка у цьому кримінальному провадженні.
В ч.3 ст.170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Притому як вказано в ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене слідчий суддя констатує, що підставою внесення відомостей в ЄРДР явилося вчинення діяння передбаченого ч.3,4 ст.358 КК України, за диспозицією якої відбулося підроблення документів, а саме товаро-транспортних накладних на пиломатеріали, вчинені за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Таким чином:
1) Об'єкт злочину -установлений законодавством порядок обігу і використання офіційних та деяких приватних документів, який забезпечує нормальну діяльність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а також права і законні інтереси громадян, порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення.
2) Предметом злочину, передбаченого ст. 358 КК України є : 1) офіційний документ, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків; 2) посвідчення чи інший офіційний документ, що складений у визначеній законом формі та містить передбачені законом реквізити; 3) офіційна печатка, штамп чи бланк; 4) офіційний документ, у тому числі особистий документ особи.
3) Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні альтернативних дій, які полягають або у повному виготовленні документа, схожого на справжній (відтворення як матеріальної форми, так і змісту носія інформації), або внесення у справжній, з точки зору форми, документ неправдивих відомостей (наприклад, оформлений листок тимчасової непрацездатності, виданий завідомо здоровій людині), або зміна змісту або характеру документа шляхом механічних маніпуляцій (дописування, підтирання, підчистка, виправлення тексту тощо), або підроблення відбитків штампа, печатки як необхідного реквізиту документа.
При цьому сам документ повинен мати властивості підтверджувати чи посвідчувати певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності.
Якщо підробка документів здійснювались задля викрадення чи заволодіння чужими грошовими коштами, іншим чужим майном, дії винної особи, за наявності відповідних ознак, мають додатково кваліфікуватись за статтями 185, 190 або 191.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення однієї з альтернативних дій.
4) Суб'єктом цього злочину може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років.
5).Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом та спеціальною метою. Обов'язковою ознакою підроблення офіційного документа є мета використання або збуту посвідчень чи інших офіційних документів підроблювачем, а обов'язковою ознакою підроблених офіційних печатки, штампа чи бланка - мета їх збуту.
Відповідно до ч.2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
З наведеного слідує, що предметом дослідження, являються офіційні документи у яких вбачаються ознаки підробки , а саме альтернативні дії, які полягають у повному виготовленні документа, схожого на справжній, або внесення у справжній, з точки зору форми, документ неправдивих відомостей або зміна змісту або характеру документа шляхом механічних маніпуляцій (дописування, підтирання, підчистка, виправлення тексту тощо), або підроблення відбитків штампа, печатки як необхідного реквізиту документа.
Отже, що стосується накладних, то вони відповідають критеріям речового докази, які наведені у ст.98 КПК України, існує обґрунтована необхідність у вчиненні дій щодо його перевірки, тому за змістом п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України допускається арешт даного документа.
Що стосується транспортного засобу та лісоматеріалів, які не є предметом даного кримінального правопорушення, слідчим не зазначено, для досягнення якої мети в сенсі предмета доказування злочинних дій передбачених ст.358 КК України необхідно накласти арешт та тимчасово позбавити власника ними володіти.
Тому не доведена потреба в його подальшому перебуванні під контролем органу досудового розслідування. Жодні процесуальні дії з даним автомобілем та лісоматеріалами слідчим не заплановані.
Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12024035550000401 від 11.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 3,4 ст.358КК України про арешт майна,- задоволити частково.
Накласти арешт на:
- накладну зеленого кольору № - відсутній, від 11.11.2024 року па пиломатеріал хвойний необрізаний загальною кубомасою 6,8 м.куб;
-накладну білого кольору № - відсутній від 11.11.2024 року на пиломатеріал хвойний необрізаний загальною кубомасою 6,8 м. куб, ТТН серії НОМЕР_5 від 09.11.2024 об'ємом 9,99 м.куб; копію ТТН від 17.10.2024 серії ЮЛБ 331216, копію ТТН від 17.10.2024 серії ЮЛЕ470865.
Заборонити користуватися, розпоряджатися та відчужувати майно, на яке накладено арешт.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1