13 листопада 2024 рокуСправа №160/25234/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.09.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які виразилася у протиправній відмові пенсійного органу, оформленій листом № 50126-35632/К-01/8-0400/24 від 10.09.2024 року, щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у Постановах Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», від 1 квітня 2020 року № 251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», від 22 лютого 2021 року № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-3914 від 05.08.2021 року, з урахуванням індексації окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів індексації 1,17 (2019 рік), 1,11 (2020 рік), 1,11 (2021 рік), збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у Постановах Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", від 1 квітня 2020 року №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", від 22 лютого 2021 року № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2021 року № 160/14420/21 на підставі довідки № 33/24/С-3914 від 05.08.2021 року, і зазначеного в ній грошового забезпечення у розмірі 14852,76 грн., Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області 01.11.2021 року було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 року. Позивач вважає, що має право на перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з урахуванням індексації окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Відтак позивач звернулася до відповідача із відповідною заявою, однак листом відповідача № 50126-35632/К-01/8-0400/24 від 10.09.2024 року відмовлено у проведенні індексації пенсії позивача окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 04.10.2024 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
08.10.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу суду через підсистему «Електронний суд» надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві та вважає їх необгрунтованими з наступних підстав. Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Так, протягом 2019-2021 років пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058, були перераховані відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», від 1 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», згідно яких проводився перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17; 1,11 та 1,11 відповідно. Оскільки розмір пенсії позивача обчислено без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, тому підстави для нарахування індексації пенсії за період з 2019 по 2021 у органів Пенсійного фонду України відсутні. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Що стосується доводів відповідача про пропуск строку звернення до суду позивачем, суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, листом від 10.09.2024 року №50126-35632/К-01/8-0400/24 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для проведення індексації пенсії позивача окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
В постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 зроблено правовий висновок, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем строк звернення до суду не пропущено.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 2015 року отримує пенсію за вислугу років, призначену на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262 - XІI.
17.09.2021 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/14420/21, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області № 33/24/С-3914 від 05.08.2021 року, починаючи з 01.12.2019 року, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019 року до моменту здійснення перерахунку пенсії.
На виконання вказаного рішення суду на підставі довідки № 33/24/С-3914 від 05.08.2021 року, і зазначеного в ній грошового забезпечення у розмірі 14852,76 грн., Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області 01.11.2021 року було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року.
09.08.2024 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просила здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-3914 від 05.08.2021 року, з урахуванням індексації окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів індексації 1,17 (2019 рік), 1,11 (2020 рік), 1,11 (2021 рік), збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у Постановах Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", від 1 квітня 2020 року №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", від 22 лютого 2021 року № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році".
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 50126-35632/К-01/8-0400/24 від 10.09.2024 року позивачці повідомлено про відмову в задоволенні її заяви, у зв'язку із відсутністю підстав для проведення перерахунку пенсії. За змістом даної відповіді вбачається, що протягом 2019-2021 років пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058, були перераховані відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», від 1 квітня 2020 року № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», згідно яких проводився перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17; 1,11 та 1,11 відповідно. Оскільки розмір пенсії позивача обчислено без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, тому підстави для нарахування індексації пенсії за період з 2019 по 2021 у органів Пенсійного фонду України відсутні.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019 - 2021 роки при перерахунку пенсії, звернулася за захистом своїх прав до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262 - XІI (далі - Закон №2262) (в редакції закону, яка діяла на 2019 рік) було передбачено, що призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України від 03 липня 1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення».
Статтею 1 Закону України від 03.07.1991 року № 2148-VIII «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Статтю 2 цього Закону було доповнено новою частиною згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 року, який набув чинності 11.10.2017 року, відповідно до якої індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Проведення індексації грошових доходів населення визначено Порядком № 1078.
Водночас, 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України винесено постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), пунктом першим якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Пунктом 2 Постанови № 103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Отже, при перерахунку пенсії, призначеної за Законом № 2262-ХІІ, враховується її індексація, з урахуванням виплат пенсії, визначених пунктом 2 Постанови № 103.
Позивачу з 01.01.2018 року було проведено перерахунок пенсії на виконання Постанови №103.
У розрахунках пенсії позивача від 01.12.2019 року, 01.07.2021 року, 01.12.2021 року, в яких розмір пенсії обчислено від суми грошового забезпечення 23569,35 грн, відсутні відомості про індексацію пенсії.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-IX від 15.02.2022 року, який набув чинності 30.04.2022 року, визначено 1 березня датою щорічної індексації пенсій для всіх категорій пенсіонерів, у тому числі пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за Законом №2262-XII.
Статтею 2 Закону № 2148-VIII (в редакції Закону № 2040-IX від 15.02.2022 року, яка застосовується з 01.03.2022 року) визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 64 Закону № 2262-XII (у редакції Закону № 2040-IX від 15.02.2022 року, яка застосовується з 01.03.2022 року) у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Так, протягом 2019-2021 років пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058, були перераховані відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», від 1 квітня 2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» та від 22 лютого 2021 року № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», згідно яких проводився перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17, 1,11 та 1,11 відповідно.
Беручи до уваги вищенаведені положення законодавства, а також з урахуванням тієї обставини, що після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися до 01.03.2022 року через відсутність відповідного механізму, підстави для зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплату пенсії позивачу з урахуванням індексації окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів індексації 1,17 (2019 рік), 1,11 (2020 рік), 1,11 (2021 рік), збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у Постановах Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", від 1 квітня 2020 року №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році", від 22 лютого 2021 року № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", відсутні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач в спірних правовідносинах діяв з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З урахуванням наведеного, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Згідно частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна