14 листопада 2024 рокуСправа №160/28466/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративної справи №160/28466/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМИН" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
25.10.2024 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОМИН» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної №11536397/44685095 від 01.08.2024 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «АГРОМИН» податкової накладної № 3 від 24.06.2024р;
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «АГРОМИН» (код ЄДРПОУ 44685095) податкову накладну № 3 від 24.06.2024р. днем подання на реєстрацію;
-визнати протиправним та скасувати Рішення комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної №11536396/44685095 від 01.08.2024 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «АГРОМИН» податкової накладної № 4 від 24.06.2024р.;
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «АГРОМИН» (код ЄДРПОУ 44685095) податкову накладну № 4 від 24.06.2024р. днем подання на реєстрацію;
-визнати протиправним та скасувати Рішення комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної №11536395/44685095 від 01.08.2024 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «АГРОМИН» податкової накладної № 5 від 26.06.2024р.;
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ «АГРОМИН» (код ЄДРПОУ 44685095) податкову накладну № 5 від 26.06.2024р. днем подання на реєстрацію.
Ухвалою суду від 30.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/28466/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Цією ж ухвалою витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОМИН» докази звернення до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з повідомленнями № 3 від 24.06.2024р., № 4 від 24.06.2024р., №5 від 26.06.2024р. з доданими до них копій документів; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОМИН» в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
30.10.2024 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про залишення позову без руху, у зв'зку з відсутністю у позивача електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
05.11.2024 від представника позивача надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої долучено докази звернення до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з повідомленнями №3 від 24.06.2024р., № 4 від 24.06.2024р., №5 від 26.06.2024р. з доданими до них копій документів, а також докази реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
З огляду на наявність у позивача зареєстрованого електронного кабінету, заява відповідача-1 про залишення позову без руху залишена без задоволення.
12.11.2024 Державна податкова служба України подала до суду відзив на адміністративний позов.
12.11.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив, разом з яким відповідачем-1 подано заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування заяви відповідачем-1 зазначено про бажання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, щоб судове засідання відбулось за участі представника відповідача. Відповідачем-1 зазначено, що в даному випадку у контролюючого органу буде відсутня можливість в разі прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції на користь платника податків оскаржити означене рішення до касаційної інстанції, оскільки розгляд справи призначено в спрощеному провадженні. В зв'язку з чим, просить врахувати значимість даної справи, оскільки предмет спору за своїм змістом є новим, відповідно як наслідок, розгляд справи в спрощеному провадженні з повідомленням сторін надасть можливість для формування єдиної правозастосовної практики для судів апеляційної та касаційної інстанції з даного питання. Також відповідач-1 звертає увагу на те, що справа має значний суспільний інтерес. ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить суд забезпечити можливість представника бути присутнім при розгляді адміністративної справи шляхом переходу до загального позовного провадження або розгляду справи з викликом сторін.
Розглянувши подану відповідачем-1 заяву, суд виходить з наступного.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).
Частинами 1-3 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та у частині 4 статті 257 КАС України.
Проте, предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4 статті 257 КАС України.
Суд зазначає, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частині 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідач-1 не обмежений у своєму праві подавати заяви по суті, письмові пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань іншої сторони (опонента), та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
Покликання відповідача-1 на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
При цьому, суд звертає увагу, що таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
Щодо доводів відповідача-1 про те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не надасть можливість оскарження рішення суду в касаційному порядку, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, право на апеляційне оскарження рішення суду в адміністративній справі гарантується, тоді як реалізація права на касаційне оскарження судового рішення може підлягати певним обмеженням, встановленим законом.
Таким чином, внаслідок розгляду судом першої інстанції адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не порушується право учасника справи на апеляційне оскарження, тоді як право на перегляд судового рішення в касаційному оскарженню підлягає легітимному обмеженню на підставі закону.
Водночас суд зауважує, що в згідно з абзацом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, встановлена процесуальним законом заборона на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності не є абсолютною і передбачає широкий перелік винятків, що спростовує доводи відповідача щодо можливого порушення його права на перегляд судового рішення в касаційному порядку в разі розгляду судом справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Поряд з цим, відповідачем-1 не обґрунтовано необхідності розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, не обґрунтовано недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні.
Суд зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.
За таких обставин, заява відповідача-1 про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження необґрунтована.
Поряд з цим, при вирішенні заяви судом враховано наступне.
24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався та на час вирішення заяви не припинено.
В силу положень частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів.
Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
З огляду на предмет спору, характер спірних правовідносин, а також приймаючи до уваги рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, враховуючи нестабільність ситуації в регіоні з початку повномасштабної військової агресії, часті масовані ракетні обстріли всієї території України, в тому числі території м. Дніпра та Дніпропетровської області, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), оскільки участь сторін у судовому засіданні в приміщенні суду може бути небезпечна для їх життя та здоров'я.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи
Суддя М.М. Бухтіярова