12 листопада 2024 рокуСправа №160/21105/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги і рішення про пис майна у податкову заставу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.10.2023 № 0828530-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 27 646,36 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік;
податкове повідомлення-рішення від 31.10.2023 № 0828527-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 38 314,20 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік;
податкове повідомлення-рішення від 31.10.2023 № 0828528-2413-0464- A12020010000033698 на суму 34 132,50 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік;
податкове повідомлення-рішення від 31.10.2023 № 0828526-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 103 767,62 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік;
податкове повідомлення-рішення від 31.10.2023 № 0828525-2413-0464- НОМЕР_2 від на суму 49 302,50 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік;
податкове повідомлення-рішення від 10.06.2024 № 1343124-2412-0463- НОМЕР_1 на суму 106 960,48 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік;
податкове повідомлення-рішення від 10.06.2024 № 1343122-2412-0463- НОМЕР_2 на суму 76 229,25 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік, прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України.
Визнати протиправною і скасувати податкову вимогу від 17.05.2024 № 0014868-1305-0436 на суму 253 163,18 грн., прийняту Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України.
Визнати протиправним і скасувати рішення про опис майна у податкову заставу № 0014868-1305-0436, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення Головного управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки прийняття без врахування фактичних обставин для їх прийняття. Позивач, зазначає, що рішення від 31.10.2023 № 0828528-2413-0464- A12020010000033698 на суму 34 132,50 грн, № 0828525-2413-0464- UA12020010000033698 від на суму 49 302,50 грн., від 10.06.2024 № 1343122-2412-0463- НОМЕР_2 на суму 76 229,25 грн щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, винесенні за відсутність об'єкту такого нерухоме майна. Позивач зазначає, що фактично з 11.12.2020 право власності ОСОБА_1 на вказані торговельні павільйони було припинене, що свідчіть про незаконність нарахування контролюючим органом йому податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021, 2022 і 2023 роки. Факт знесення об'єктів нерухомого майна підтверджується актом від 14.03.2024, підготовленим інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_2 . Крім того, позивач вказав, що відповідач при винесенні податкових повідомлень - рішень щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що складається з овочесховища загальною площею 6385,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за 2022 рік і 2023 рік не вірно застосував ставку податку 0,25% замість 0,1%, яка встановлена рішенням Новомиколаївської селищної ради Дніпропетровської області від 05.07.2019 № 312-24/VII. Враховуючи протиправність складених податкових повідомлень - рішень, позивач уважає, що складена на підставі їх податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу № 0014868-1305-0436 також є протиправними та підлягають скасуванню.
05 серпня 2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
28 серпня 2024 через систему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначив, що за даними інформаційно - комунікаційної системи ДПС України (далі - ІКС «Податковий блок») ОСОБА_1 є власником: нежитлове приміщення (овочесховище), за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 6385,7 кв. м., дата державної реєстрації права власності 31.10.2017, частка власності 1/1; нежитлове приміщення (майновий комплекс), за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1517 кв. м., дата державної реєстрації права власності 15.04.2021, частка власності 1/1. Враховуючи вимоги пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ, контролюючим органом, ОСОБА_1 сформовані податкові повідомлення - рішення форми «Ф» (далі - ППР) за 2020-2023 роки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за вищезазначені об'єкти нерухомого майна, а саме: від 31.10.2023 № 0828527-2413-0464 на суму 38 314,20 грн за 2021 рік; від 31.10.2023 № 0828528-2413-0464 на суму 34 132,50 грн за 2021 рік; від 31.10.2023 № 0828530-2413-0464 на суму 27 646,36 грн за 2020 рік; від 31.10.2023 № 0828525-2413-0464 на суму 49 302,50 грн за 2022 рік; від 31.10.2023 № 0828526-2413-0464 на суму 103 767,62 грн за 2022 рік: від 10.06.2024 № 1343122-2412-0463 на суму 76 229,25 грн за 2023 рік; від 10.06.2024 № 1343124-2412-0463 на суму 106960,48 грн за 2023 рік. Відповідач, зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено контролюючим органом за податковий період 2020- 2023 роки на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про знищення/знесення будівлі в реєстрі відсутній. Таким чином, відповідач при винесенні податкових повідомлень - рішень діяв на підставі, з межах повноважень і в спосіб, передбачений законодавством України. Крім того, вказали, що у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим відкликаним). Проте, ОСОБА_1 не звертався з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних. Отже, керуючись ст.ст. 59, 88 та 89 Кодексу, контролюючим органом в автоматичному режимі по ОСОБА_1 сформовано та у встановленому порядку надіслано податкову вимогу № 0014868-1305-0436 від 17.05.2024 на суму 252915,39 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу № 0014868-1305-0436 від 17.05.2024. У зв'язку із наявністю податкового боргу, актом опису майна від 20.05.2024 № 2721/13-05, відповідно до ст. 89 ПКУ описано у податкову заставу будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, в межах податкового боргу та зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 21.05.2024 № 91243360.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року відмолено Дніпровській міській раді у задоволенні клопотання про їх залучення у якості третьої особи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дніпровську міську раду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом згідно з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, встановлено, що станом на 15.07.2024 року ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення (майновий комплекс), за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1517 кв. м., дата державної реєстрації права власності 15.04.2021, частка власності 1/1 (а.с. 118).
Крім того, судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач є власником нежитлового приміщення (овочесховище), за адресою: АДРЕСА_1 .
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були сформуванні наступні податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020-2023 роки:
Податкове повідомлення рішення від 31.10.2023 № 0828525-2413-0464-UA12020010000033698 на суму 49 302,50 грн. (нежитлове приміщення (майновий комплекс), за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1517 кв);
Податкове повідомлення рішення від 31.10.2023 № 0828528-2413-0464-UA12020010000033698 на суму 34 132,50 грн. нежитлове приміщення (майновий комплекс), за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1517 кв);
Податкове повідомлення рішення від 31.10.2023 № 0828530-2413-0464-UA12040050000057182 на суму 27 646,36 грн. нежитлове приміщення грн ( нежитлове приміщення (овочесховище), за адресою: АДРЕСА_1 )
Податкове повідомлення рішення від 31.10.2023 № 0828526-2413-0464-UA12040050000057182 на суму 103 767,62 грн ( нежитлове приміщення (овочесховище), за адресою: АДРЕСА_1 );
Податкове повідомлення рішення від 31.10.2023 № 0828527-2413-0464-UA12040050000057182 на суму 38 314,20 грн. ( нежитлове приміщення (овочесховище), за адресою: АДРЕСА_1 );
Податкове повідомлення рішення від 10.06.2024 № 1343122-2412-0463-UA12020010000033698 на суму 76 229,25 грн (майновий комплекс), за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1517 кв;
Податкове повідомлення рішення від 10.06.2024 № 1343124-2412-0463- UA12040050000057182 на суму 106 960,48 грн (нежитлове приміщення (овочесховище), за адресою: АДРЕСА_1 ).
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі позивачу - ОСОБА_1 сформовано податкову вимогу № 0014868-1305-0436 від 17.05.2024, згідно якої станом на 16 травня 2024 року у позивача наявний податковий борг у сумі 252 915,39 грн та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 0014868-1305-0436 від 17.05.2024 (а.с. 127, 128).
Позивач не погодившись з вказаними рішеннями відповідача звернувся до суду із вказаним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог , суд керується та виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень підп.14.1.235 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно із підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно із статтею 265 ПК України податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПКУ визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
При цьому, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПКУ).
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПКУ база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Позивач посилаючись на протиправність податкових повідомлень-рішень від 31.10.2023 № 0828528-2413-0464-A12020010000033698 на суму 34 132,50 грн, № 0828525-2413-0464-UA12020010000033698 від на суму 49 302,50 грн., від 10.06.2024 № 1343122-2412-0463- НОМЕР_2 на суму 76 229,25 грн щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021, 2022 і 2023 роки, зазначив, що рішення винесенні за відсутність об'єкту такого нерухоме майна, а саме (майновий комплекс), за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1517 кв.
Позивач зазначає, що фактично з 11.12.2020 право власності ОСОБА_1 на вказані торговельні павільйони було припинене, що підтверджується актом від 14.03.2024, підготовлений інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_2 (а.с. 46).
Проте, суд уважає такі доводи позивача безпідставними, оскільки позивач, як власник нерухомого майна не вичинив дій щодо внесення інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення або знищення нерухомого майна, а саме (майновий комплекс), за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1517 кв.
Крім того, суд зауважує, що позивач посилаючи на припинення у грудні 2020 року права власності на торговельні павільйони через їх демонтаж, здійснив дії щодо його державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 15.04.2021 номер запису про право власності № 41619815 року, що також встановлено судовим рішенням Дніпровського апеляційного суду у постанові від 02.04.2024 у справі № 199/8516/22. Тобто, позивач не вважав нерухоме майно таким, що припинило своє існування.
Такими чином, нарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2021, 2022 і 2023 роки на нерухоме майна, а саме (майновий комплекс), за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1517 кв. за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та прийняття податкових повідомлень-рішень від 31.10.2023 № 0828528-2413-0464-A12020010000033698 на суму 34 132,50 грн, № 0828525-2413-0464-UA12020010000033698 від на суму 49 302,50 грн., від 10.06.2024 № 1343122-2412-0463- НОМЕР_2 на суму 76 229,25 грн є правомірними, а правові підстави для скасування вказаних податкових повідомлень-рішень відсутні.
Вирішуючи питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень від 31.10.2023 № 0828530-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 27 646,36 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік; від 31.10.2023 № 0828527-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 38 314,20 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік; ППР від 31.10.2023 № 0828526-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 103 767,62 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік; ППР від 10.06.2024 № 1343124-2412-0463- НОМЕР_1 на суму 106 960,48 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік, суд виходить з такого.
Позивач є власником нежитлового приміщення (овочесховища) загальною площею 6385,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом від 31.10.2017, виданим приватним нотаріусом Верхньодніпровсього районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бас Я.А., яке зареєстровано в реєстрі за № 1098, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.10.2017.
Судом встановлено, що відповідач нарахував позивач податок за період 2020-2023 рік на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на вищевказане нерухоме майно, яке знаходиться на території Верхньодніпровської міської територіальної громади.
Позивач у позовні заяві зазначає, що податковим органом в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях за 2020-2021 рік зазначений тип об'єкта нерухомого майна - інші будівлі із зазначенням ставки податку - 0,1% від мінімальної зарплати, тоді як у податкових повідомленнях-рішеннях за 2022 і 2023 роки указана ставка податку - 0,25% від мінімальної зарплати, зазначивши тип об'єкта нерухомого майна - нежитлове приміщення.
Надаючи правову оцінку прийнятим податковим повідомленням-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо нерухоме майно, яке знаходиться на території Верхньодніпровської міської територіальної громади, суд виходить з такого.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).
Відповідач на підтвердження правомірності встановленої ставки податку у спірних податкових повідомлень-рішень суду не надав жодного доказу, враховуючи його обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень, зокрема рішень відповідної ради, на підставі яких встановленні ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які територіально знаходяться на території смт. Новомиколаївки, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської область.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не спростовував доводи позивача щодо неправильного визначення ставки податку на нерухоме майно позивача, а посилався на підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 ПК України, яким передбачено, що платники податків мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об'єктів нежитлової нерухомості, зокрема, розміру ставки податку, нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Тобто відповідач не заперечував можливу невідповідність нарахованих сум у податкових повідомленнях - рішення від 31.10.2023 № 0828530-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 27 646,36 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік; від 31.10.2023 № 0828527-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 38 314,20 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік; ППР від 31.10.2023 № 0828526-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 103 767,62 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік; ППР від 10.06.2024 № 1343124-2412-0463- НОМЕР_1 на суму 106 960,48 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік, що свідчить про їх протиправність та не відповідності вимогам п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні рішення.
В даному випадку, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність вищевказаних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вирішуючи питання правомірності винесеної податкової вимоги від 17.05.2024 № 0014868-1305-0436 на суму 253 163,18 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу № 0014868-1305-0436, суд виходить з такого.
Судом встановлена, що податкова вимога від 17.05.2024 № 0014868-1305-0436 на суму 253 163,18 грн., винесена на підставі визначених грошових зобов'язань в оскаржуваних податкових повідомлення-рішення від 31.10.2023 № 0828530-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 27 646,36 грн., від 31.10.2023 № 0828527-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 38 314,20 грн., від 31.10.2023 № 0828528-2413-0464- A12020010000033698 на суму 34 132,50 грн., від 31.10.2023 № 0828526-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 103 767,62 грн., від 31.10.2023 № 0828525-2413-0464- UA12020010000033698 від на суму 49 302,50 грн.
Отже, враховуючи встановлену судом, під час розгляду справи, протиправність частини податкових рішень від 31.10.2023 за № 0828530-2413-0464-UA12040050000057182 на суму 27 646,36 грн., від 31.10.2023 № 0828527-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 38 314,20 грн., від 31.10.2023 № 0828526-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 103 767,62 грн., свідчить про протиправність податкової вимоги від 17.05.2024 № 0014868-1305-0436 на суму 253 163,18 грн,
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про скасування податкової вимоги від 17.05.2024 № 0014868-1305-0436 на суму 253 163,18 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу № 0014868-1305-0436, оскільки таке рішення прийняте саме на підставі оскаржуваної вимоги від 17.05.2024 № 0014868-1305-0436, яка скасована судом.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.
Відповідно до ч. 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 5207,82 грн.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу - задовольнити частково.
Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення від 31.10.2023 № 0828530-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 27 646,36 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік; від 31.10.2023 № 0828527-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 38 314,20 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2021 рік; ППР від 31.10.2023 № 0828526-2413-0464- НОМЕР_1 на суму 103 767,62 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік; ППР від 10.06.2024 № 1343124-2412-0463- НОМЕР_1 на суму 106 960,48 грн. щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік.
Визнати протиправною і скасувати податкову вимогу від 17.05.2024 № 0014868-1305-0436 на суму 253 163,18 грн., прийняту Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській.
Визнати протиправним і скасувати рішення про опис майна у податкову заставу № 0014868-1305-0436, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005; код ЄДРПОУ ВП - 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 5207,82 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев