12 листопада 2024 рокуСправа №160/27067/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про винесення додаткового рішення по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ - маркет» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо корегування митної вартості товарів, скасування картки відмови, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “АТБ - маркет» з позовом до Одеської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21а, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000328/2 від 15.06.2024 р.;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21а, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000632.
Ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 160/27067/24 та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 р. у справі №160/27067/24 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ - маркет» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо корегування митної вартості товарів, скасування картки відмови - задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21а, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000328/2 від 15.06.2024 р.; визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21а, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000632; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ - маркет» (просп. Олександра Поля, буд. 40, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000, КОД єдрпоу 30487219) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21, корп. А, м. Одеса, Одеська обл., 65078, код ЄДРПОУ 44005631) судові витрати, що складаються зі сплати судового збору у розмірі 6 056,00 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість грн., 00 копійок).
11.11.2024 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №160/27067/24, у якій він просить суд винести додаткове рішення, яким стягнути з Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21, корпус «А» код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 40, код ЄДРПОУ 30487219) за рахунок бюджетних асигнувань цього суб'єкта владних повноважень судові витрати на правову допомогу, пов'язані із розглядом справи № 160/27067/24 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді в сумі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень).
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку про розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши доводи представника позивача, матеріали адміністративної справи та надані докази на підтвердження заявлених вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, проаналізувавши норми КАС України, дійшов таких висновків.
Частиною 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.ч.1, 2 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.
Водночас склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.2018 р. у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 р. у справі № 814/698/16, від 18.10.2018 р. у справі №813/4989/17.
Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані такі витрати з розглядом справи.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020р. у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020р. у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Як вбачається із матеріалів справи, представником позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у цій справі надано до суду довіреність №01/01/24-НШ від 01.01.2024р., договір про надання правової (правничої) допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 р., додаткову угоду №02-10/24 від 01.10.2024р. до договору про надання правової (правничої) допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019р., акт здавання-приймання наданих послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом АО «Альянс» ОСОБА_1 у рамках договору про надання правової (правничої) допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019р., протокол №2 про виконання робіт (надання послуг) Адвокатським об'єднанням «Альянс» у суді першої інстанції у справі №27067/24, платіжну інструкцію №207766 від 06.11.2024 р., платіжну інструкцію №207767 від 06.11.2024 р.
Так, за умовами Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від 08.02.2019 р., укладеного між Адвокатським об'єднанням «Альянс» (далі - об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (далі - клієнт), Об'єднання зобов'язується надавати Клієнту правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку, зазначених у цьому договорі, а Клієнт зобов'язується приймати та оплачувати надану об'єднанням правову (правничу) допомогу на умовах та у порядку зазначену у цьому договору (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п.3.1.- п. 3.5. Договору за надання об'єднанням правової (правничої) допомоги за цим договором Клієнт щомісячно сплачує Об'єднанню гонорар, розмір якого визначається за згодою Сторін залежно від обсягу правової (правничої) допомоги, наданої об'єднанням клієнту у звітному місяці, та зазначається в акті здавання-приймання наданих послуг за звітній місяць, підписаному обома сторонами.
Гонорар сплачується Клієнтом Об'єднанню щомісячно не пізніше 07 (сьомого) числа місяця наступного за кожним звітним місяцем, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок об єднання, зазначений у наданому об'єднанням рахунку на сплату гонорару.
Оплата судових витрат у судових справах, у яких Об'єднання надає Клієнту правову (правничу) допомогу за цим договором, здійснюється клієнтом.
Щомісячно не пізніше 05 (п'ятого) числа місяця наступного за кожним звітним місяцем, сторони підписують акт здавання-приймання наданих послуг за звітний місяць, у якому зазначається і обсяг правової, (правничої) допомоги, наданої об'єднанням клієнту, та розмір гонорару за її надання.
Відповідно до п. 6.1., п. 6.2. цей Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом 3 років. Якщо хоча б однією із сторін не виконано будь-яке зобов'язання за цим договором, строк дії цього договору продовжується до моменту належного виконання цього зобов'язання. Якщо жодна зі сторін не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору не заявить у письмовій формі (рекомендованим листом з повідомленням про вручення або іншим чином у письмовій формі) про свій намір припинити договірні відносини або змінити умови цього договору, цей договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах. Таке продовження може здійснюватися необмежену кількість разів.
01.10.2024 р. між сторонами в рамках вказаного Договору про надання правової допомоги укладено Додаткову угоду №02-10/24, відповідно до якої сторони дійшли до згоди про наступне:
Клієнт доручає, а Об'єднання приймає на себе зобов'язання надати правову (правничу) допомогу (далі - Послуги), яка (-і) передбачена (-і) п. п. 1.1 та 1.2 Договору про надання правової допомоги №08/02-19/1 від «02» лютого 2019 року, у судовій справі між ТОВ “АТБ - маркет» до Одеською митницею, як відокремлений підрозділом Держмитслужби, код ЄДРПОУ 44005631 про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000328/2 від 15.06.2024 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000632.
Згідно п. 3 Додаткової угоди загальна вартість Послуг (гонорар) Об'єднання за цією Додатковою угодою складає - 10 000 грн., у т.ч. ПДВ - 1666,67 грн.
31.10.2024 між Адвокатським об'єднанням «Альянс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» укладено акт завдання-приймання наданих послуг, з якого вбачається наступне:
1. Відповідно до договору № 08/02 - 19/1 від 08.02.2019 р. Об'єднання передало, а Клієнт прийняв послуги з надання Об'єднанням правової (правничої) допомоги Клієнту за жовтень 2024 року (надалі - «Послуги»).
2. Розмір гонорару за надання Об'єднанням правової (правничої) допомоги Клієнту у жовтня 2024 р. складає 1 242 000,00 грн. (один мільйон двісті сорок дві тисячі гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ-207 000,00 грн.
08.11.2024 р. між Адвокатським об'єднанням «Альянс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» складено протокол №2 про виконання робіт (надання послуг) Адвокатським об'єднанням «Альянс» у суді першої інстанції у справі №160/27067/24.
При розгляді питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у даній адміністративній справі, судом враховано, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні та є справою незначної складності, відповідно до вимог п.10 ч.6 ст.12 КАС України, а також на наявність усталеної практики з вирішення цієї категорії спорів.
В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У судових засіданнях адвокат участі не брав.
Суд зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який повинен відображати вартість години за певний вид правової послуги та витрачений час.
Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17.
Матеріали справи не містять інформацію про вартість години за наданий вид правової послуги.
Окрім того, зі змісту акту здавання-приймання наданих послуг від 31.10.2024р. вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» прийняло послуги з надання АО «Альянс» правової (правничої) допомоги в цілому за жовтень 2024 року, а не конкретно у цій справі. При цьому, обґрунтовуючи подану заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №160/27067/24, заявник посилається на справу за №160/22752/24.
Також, суд зазначає, що за змістом Договору гонорар сплачується Клієнтом Об'єднанню щомісячно не пізніше 07 (сьомого) числа місяця, наступного за кожним звітним місяцем, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Об'єднання, зазначений у наданому Об'єднанням рахунку на сплату гонорару.
Однак, рахунку (рахунків) на сплату гонорару Об'єднанню за надану правову допомогу у цій справі не надано.
Платіжна інструкція №207766 від 06.11.2024 на суму 838000,00 грн. та платіжна інструкція №207767 від 06.11.2024 на суму 162000,00 грн. не може бути врахована судом у якості підтвердження понесення позивачем витрат на адвоката саме у цій справі, оскільки містить лише посилання на договір №08/02-19/1 від 08.02.2019 р., та взагалі не містить інформації, на виконання якої правової послуги в рамках цього договору позивачем вчинено оплату.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Відповідної правової позиції дотримується Третій апеляційний адміністративний суд, викладеній у постанові від 06.11.2024 р. у справі №160/10982/24.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що представником позивача не доведено документального підтвердження понесення ним витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в рамках цієї справи, тому у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 134, 139, 143, 241-246, 252, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про винесення додаткового рішення по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ - маркет» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо корегування митної вартості товарів, скасування картки відмови - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька