12 листопада 2024 рокуСправа №160/24567/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
11.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 один місяць служби за три час проходження військової служби з 15.06.2015 року по 30.05.2016 року, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції з 17.07.2015 року по 31.03.2016 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи по Списку № 1 (підземні роботи) ОСОБА_1 в стаж роботи за професією електрослюсар підземний з повним робочим днем у шахті, період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 15.06.2015 року по 30.05.2016 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового та пільгового стажу роботи по Списку № 1 (підземні роботи) ОСОБА_1 в стаж роботи за професією електрослюсар підземний з повним робочим днем у шахті, один місяць служби за три час проходження військової служби з 15.06.2015 року по 30.05.2016 року, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції з 17.07.2015 року по 31.03.2016 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 17.03.2024 року з урахування раніше отриманих сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.03.2024 року. В період з 15.06.2015 року по 30.05.2016 року проходив військову службу під час мобілізації в особливий період та з 17.07.2015 року по 31.03.2016 року брав участь в антитерористичній операції. На час призову на військову службу працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті. 06.06.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо зарахування до страхового та пільгового стажу роботи період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 15.06.2015 року по 30.05.2016 року протягом якої він брав участь в антитерористичній операції з 17.07.2015 року по 31.03.2016 року в розрахунку один місяць служби за три. Листом від 04.07.2024 року відповідач повідомив позивача, що до страхового та пільгового стажу роботи не зараховано період з 01.08.2015 року, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків, а зарахування участі в антитерористичній операції в розрахунку один місяць служби за три не передбачено Законом № 1058. Позивач не погоджується із такими діями відповідача, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 27.09.2024 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
23.09.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне. 16.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Заява позивача та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. Відповідно до протоколу від 24.04.2024 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.03.2024 року. Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.05.2024 року №0500-0303-9/54042 пенсійну справу ОСОБА_1 доопрацьовано спеціалістом Донецької області ОСОБА_2 засобами підсистеми “Призначення і виплати пенсій». 17.05.2024 року ОСОБА_1 звернувся Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про допризначення пенсії. Заява позивача та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. 06.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся через Вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з листом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вх. № 26346/Л-0400-24 від 06.06.2024 року) з питання пенсійного забезпечення, на яке отримав відповідь від 04.07.2024 року № 38509-26346/Л-01/8-0400/24 “Про розгляд звернень». Щодо зарахування до страхового стажу роботи один місяць служби за три місяці період військової служби під час мобілізації, зазначає наступне. Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 16.02.2016 року. Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 від 01.08.1991 року позивач проходив військову службу під час мобілізації в особливий період з 15.06.2015 року по 30.05.2016 року. Згідно витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_1 ) № 182 від 30.06.2016 року ОСОБА_1 виключено із списків особового складу військової частини. Відповідно до довідки виданої Військовою частиною НОМЕР_3 від 30.06.2016 року № 2245 брав безпосередньо участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичній операції в АДРЕСА_2 з 17.07.2015 року по 31.03.2016 року. Зазначає, що зазначити, що позивач вимагає зарахувати весь період служби з 15.06.2015 року по 31.07.2015 року до пільгового стажу роботи в розрахунку один місяць служби за три місяці, при цьому, відповідно до наданих документів, позивач безпосередньо брав участь у бойових діях у період з 17.07.2015 року по 31.03.2016 року, що протирічить Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393. З огляду на викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.03.2024 року.
В період з 15.06.2015 року по 30.05.2016 року проходив військову службу під час мобілізації в особливий період та з 17.07.2015 року по 31.03.2016 року брав участь в антитерористичній операції, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 01.08.1991 року та довідкою, виданою Військовою частиною НОМЕР_3 від 30.06.2016 року № 2245.
На час призову на військову службу працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті.
06.06.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо зарахування до страхового та пільгового стажу роботи період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 15.06.2015 року по 30.05.2016 року протягом якої він брав участь в антитерористичній операції з 17.07.2015 року по 31.03.2016 року в розрахунку один місяць служби за три.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.07.2024 року №38509-26346/Л-01/8-0400/24 відповідач повідомив позивача, що до страхового та пільгового стажу роботи не зараховано період з 01.08.2015 року, оскільки відсутні дані про сплату страхових внесків, а зарахування участі в антитерористичній операції в розрахунку один місяць служби за три не передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись із таким рішенням відповідача про відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію на пільгових умовах, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно вимог ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», (які кореспондуються з норми ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення») працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу» № 2232-ХІІ.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до ч.2 ст. 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; ч.3 ст. 2 Закону громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Відповідно до абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що період проходження військової служби під час мобілізації в особливий період з 15.06.2015 року по 31.07.2015 року та з 01.01.2016 року по 04.07.2016 року, в том числі період участь в антитерористичній операції з 17.07.2015 року по 31.03.2016 року зараховано позивачу до пільгового стажу роботи в одинарному розмірі, як військова служба в особливий період.
Судом встановлено, що з поданої позивачем довідки Військової частини НОМЕР_3 від 30.06.2024 року № 2245, вбачається, що позивач в період з 17.07.2015 року по 31.03.2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції.
Встановивши такі обставини справи, суд дійшов висновку про те, що період з 17.07.2015 року по 31.03.2016 року має бути зарахований позивачу до пільгового стажу роботи по Списку № 1 у кратному розмірі з розрахунку один місць за три місяці.
Враховуючи викладене, суд вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу в зарахуванні періоду проходження військової служби за мобілізацією в особливий період з 01.08.2015 року по 31.12.2015 року в одинарному розмірі та періоду протягом якого брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції з 17.07.2015 року по 31.03.2016 року до пільгового стажу роботи по Списку № 1 (підземні роботи) у кратному розмірі з розрахунку один місць за три місяці. Відтак позовні вимоги зобов'язального характеру в цій частині також підлягають задоволенню.
Позовні вимоги щодо зарахування до страхового стажу періодів проходження військової служби з 15.06.2015 року по 31.07.2015 року та з 01.01.2016 року по 04.07.2016 року задоволенню не підлягають, оскільки згідно наявної в матеріалах даної справи форми РС-право вказані періоди були зараховані відповідачем до пільгового стажу роботи в одинарному розмірі, як військова служба в особливий період.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Доказів понесення судових витрат не пов'язаних із сплатою судового збору позивачем не надано.
Тобто, у разі задоволення позовних вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору судом не вирішується.
Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні періоду проходження військової служби за мобілізацією в особливий період з 01.08.2015 року по 31.12.2015 року в одинарному розмірі та періоду протягом якого брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції з 17.07.2015 року по 31.03.2016 року до пільгового стажу роботи по Списку № 1 (підземні роботи) у кратному розмірі з розрахунку один місць за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) період проходження військової служби за мобілізацією в особливий період з 01.08.2015 року по 31.12.2015 року в одинарному розмірі та період протягом якого брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції з 17.07.2015 року по 31.03.2016 року до пільгового стажу роботи по Списку № 1 (підземні роботи) у кратному розмірі з розрахунку один місць за три місяці.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна