Рішення від 12.11.2024 по справі 160/24719/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 рокуСправа №160/24719/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

12.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову, оформлену листом від 05.09.2024 №49400- 34945/ПІ-01/8-0400/24, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати ОСОБА_1 індексацію (підвищення) відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118, №168, №185 без обмеження загальної суми його пенсії максимальним розміром (у десять прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням рішення суду у справі №160/4416/24;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.05.2024 року нарахування та виплачувати ОСОБА_1 індексації (підвищення) до пенсії за вислугу років відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118, №168, №185, у обсязі їх нарахування, зокрема: 3301,87 грн. (постанова № 118), 1500,00 грн. (постанова № 168), 1500,00 грн. (постанова №185), без обмеження загальної суми пенсії максимальним розміром (у десять прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням рішення суду у справі №160/4416/24, подальших перерахунків та проведених раніше виплат.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач обмежив розмір пенсії до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Не погоджуюсь з обмеженням максимального розміру пенсії, позивач 07.08.2024 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату призначеної йому пенсії без обмеження її максимальним розміром. Проте, листом від 05.09.2024 року за № 49400-34945/Ш-01/8-0400/24 позивачу у задоволенні заяви було відмовлено. Позивач з такою відмовою відповідача не погоджується, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 01.10.2024 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

03.10.2024 року через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адресу суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві Головне управління не погоджується та вважає їх необгрунтованими з наступних підстав. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 року у справі № 160/4416/24 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року в розмірі 90% від грошового забезпечення 26205,30 грн, яке зазначено у довідці від 21.01.2022 року № 33/24/С-6053, наданій Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» без обмеження максимальним розміром. Після перерахунку розмір пенсії склав 23584,77 грн. На виконання Постанов № 118 та № 168 пенсію проіндексовано з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року, але оскільки розмір пенсії на виконання рішення суду перевищує максимальний розмір, визначений статтею 43 Закону № 2262, тому перерахунок з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року не призвів до збільшення розміру пенсії. З 01.03.2024 року індексація пенсійних виплат проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - постанова КМУ № 185). Коефіцієнт індексації - 0,0796. Дата проведення індексації - з 1 березня 2024 року. Індексації підлягають пенсії, призначені до 31 грудня 2023 року включно. Розмір збільшення пенсії в результаті вищезазначених перерахунків не може бути меншим за 100 грн та більшим за 1500 грн. Перерахунок пенсій з 01.03.2024 року проводиться без додаткових звернень пенсіонерів, за матеріалами пенсійних справ. На виконання Постанови № 185 з 01.03.2024 року пенсію проіндексовано у межах максимального розміру пенсії та її розмір склав 23610,00 грн. Відтак, вважає, що зобов'язання покладені на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, виконані в межах повноважень, згідно діючого законодавства, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 року у справі № 160/4416/24 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року в розмірі 90% від грошового забезпечення 26205,30 грн, яке зазначено у довідці від 21.01.2022 року № 33/24/С-6053, наданій Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» без обмеження максимальним розміром.

На виконання рішення суду розмір пенсії до виплати становив 23584,77 грн. і виплачувався без обмеження граничного розміру.

Однак, індексація пенсії позивача відповідно до постанов КМУ №118, 168, 185 була здійснена в межах максимального розміру та з 01.03.2024 року її розмір склав 23610,00 грн.

07.08.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 05.09.2024 року за № 49400-34945/Ш-01/8-0400/24 позивачу повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром та зазначено наступне. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 року у справі № 160/4416/24 проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року в розмірі 90% від грошового забезпечення 26205,30 грн, яке зазначено у довідці від 21.01.2022 року № 33/24/С-6053, наданій Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області» без обмеження максимальним розміром. Після перерахунку розмір пенсії склав 23584,77 грн. На виконання Постанов № 118 та № 168 пенсію проіндексовано з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року, але оскільки розмір пенсії на виконання рішення суду перевищує максимальний розмір, визначений статтею 43 Закону № 2262, тому перерахунок з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року не призвів до збільшення розміру пенсії. З 01.03.2024 року індексація пенсійних виплат проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - постанова КМУ № 185). Коефіцієнт індексації - 0,0796. Дата проведення індексації - з 1 березня 2024 року. Індексації підлягають пенсії, призначені до 31 грудня 2023 року включно. Розмір збільшення пенсії в результаті вищезазначених перерахунків не може бути меншим за 100 грн та більшим за 1500 грн. Перерахунок пенсій з 01.03.2024 року проводиться без додаткових звернень пенсіонерів, за матеріалами пенсійних справ. На виконання Постанови № 185 з 01.03.2024 року пенсію проіндексовано у межах максимального розміру пенсії та її розмір склав 23610,00 грн.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у виплаті пенсії без обмеження розміру пенсії 10 (десятьма) прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України №118, №168, №185, протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Разом з тим, ч.7 ст.43 Закон №2262-ХІІ згідно з рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнана неконституційною. Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

У резолютивній частині Рішення Конституційний Суд України зазначив: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ зі змінами, а саме:

- частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII, який прийнято 06.12.2016 року та вперше опубліковано в газеті "Голос України" 27.12.2016 року та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 01.01.2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року" замінено словами і цифрами "по 31.12.2017 року".

Таким чином, зі змісту внесених змін Законом України № 1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року, слідує, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні тотожних спорів судами має враховуватись саме остання правова позиція, якою є позиція Верховного Суду у вже згаданих вище постановах від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19 та від 21 вересня 2021 року у справі № 370/2610/17.

Відповідно до ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, ч.7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вищевказаного рішення, тобто з 20.12.2016 року.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність є неправомірним, а відповідач має здійснити виплату пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру.

При цьому, суд вважає, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром на підставі Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VI є безпідставним, оскільки саме на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та фактично є ідентичними останньому.

При цьому, сам факт визнання Конституційним Судом України такого обмеження розміру пенсії таким, що не відповідає ст. 17 Конституції України, свідчить про протиправність застосування аналогічних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" при виплаті пенсії позивачу.

Суд звертає увагу на те, що норми ч. 5 ст. 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто, заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Отже, зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства чи шляхом ігнорування рішень Конституційного Суду України та конституційних прав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно обмежив пенсію розміром 10 (десяти) прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України №118, №168, №185.

Щодо вимог позивача в частині зобов'язання відповідача виплачувати (передбачає виплату пенсії в подальшому) пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

На час розгляду цієї справи відповідач заперечує право позивача на перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, однак, питання щодо здійснення виплати пенсії в подальшому є передчасними. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому суд дійшов висновку про відмову в позові у частині вказаних позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листом від 05.09.2024 року №49400- 34945/ПІ-01/8-0400/24, у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації (підвищення) відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118, №168, №185 без обмеження загальної суми його пенсії максимальним розміром (у десять прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням рішення суду у справі №160/4416/24 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.05.2024 року нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації (підвищення) до пенсії за вислугу років відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118, №168, №185, у обсязі їх нарахування, зокрема: 3301,87 грн. (постанова № 118), 1500,00 грн. (постанова № 168), 1500,00 грн. (постанова №185), без обмеження загальної суми пенсії максимальним розміром (у десять прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням рішення суду у справі №160/4416/24, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову до суду у загальній сумі 1211,20 грн.

Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 968,96 грн.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листом від 05.09.2024 року №49400- 34945/ПІ-01/8-0400/24, у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації (підвищення) відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118, №168, №185 без обмеження загальної суми його пенсії максимальним розміром (у десять прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням рішення суду у справі №160/4416/24.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити з 01.05.2024 року нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації (підвищення) до пенсії за вислугу років відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №118, №168, №185, у обсязі їх нарахування, зокрема: 3301,87 грн. (постанова № 118), 1500,00 грн. (постанова № 168), 1500,00 грн. (постанова №185), без обмеження загальної суми пенсії максимальним розміром (у десять прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність), з урахуванням рішення суду у справі №160/4416/24, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна

Попередній документ
123091152
Наступний документ
123091154
Інформація про рішення:
№ рішення: 123091153
№ справи: 160/24719/24
Дата рішення: 12.11.2024
Дата публікації: 20.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (07.02.2025)
Дата надходження: 10.12.2024
Предмет позову: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії