14 листопада 2024 рокуСправа № 160/27777/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
17.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110150/2023/000056/2 від 19.09.2023 року.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України.
Ухвалою суду від 22.10.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Копія ухвали суду від 22.10.2024 скерована позивачу та доставлена до електронного кабінету 23.10.2024.
25.10.2024 від представника позивача адвоката Сергєєвої М.Ш. надійшла заява про поновлення процесуального строку.
В обґрунтування заяви представником позивача зазначено, що 14.11.2023 між ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» та АБ «Майя Сергєєва та Партнери» було укладено договір про надання правничої допомоги №32, згідно з яким адвокатське бюро прийняло на себе зобов'язання здійснити оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме: № UA110150/2023/000056/2 від 19.09.2023року в суді першої інстанції. 06.02.2024 адвокатом Сергєєвою М.Ш. було підготовлено та подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву, що підтверджується експрес-накладною ТОВ «Нова Пошта» №59001153678458. У зв'язку зі скрутною ситуацією Договір з позивачем було розірвано. Згодом, з поліпшенням фінансової складової ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРШЧЕ» було знову укладено Договір про надання правничої допомоги №44 від 24.07.2024 з адвокатським бюро «Майя Сергєєва та Партнери». Адвокатом Сергєєвою М.Ш. було встановлено, що позов про оскарження рішення про коригування митної вартості товару Дніпровської митниці № UA110150/2023/000056/2 від 19.09.2023, надісланий 06.02.2024, не був прийнятий та розглянутий Дніпропетровським окружним адміністративним судом, у зв'язку повернення відправлення ТОВ «Нова Пошта», про що свідчить експрес-накладна № 59001170211408. На підставі викладеного, адвокатом Сергеєвою М.Ш. повторно подано позов до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про оскарження рішення про коригування митної вартості товару Дніпровської митниці № UA110150/2023/000056/2 від 19.09.2023. Відповідно до ст.264 ЦКУ позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Таким чином, позивач здійснив процесуальні дії по оскарженню рішення про коригування митної вартості товару Дніпровської митниці № UA110150/2023/000056/2 від 19.09.2023 в межах строку позовної давності шляхом подачі позову до суду у лютому 2024 року та жовтні 2024 року, тому просить прийняти заяву про поновлення пропущеного процесуального строку з обґрунтуванням, які у ній зазначені, та відкрити провадження у справі.
Розглянувши заяву представника позивача адвоката Сергєєвої М.Ш. про поновлення процесуального строку, суд доходить висновку про її необґрунтованість з наступного.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно з частинами першою-другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 6 лютого 2018 року у справі № 607/6231/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 438/769/13-а (2а/438/29/13), від 24 квітня 2018 року у справі № 357/18214/14, від 26 червня 2018 року у справі № 663/1012/16-а, від 10 липня 2018 року у справі № 820/4856/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 826/11545/17, від 9 листопада 2018 року у справі № 334/3536/17(2-а/334/402/17), від 27 листопада 2018 року у справі № 537/2348/16-а, від 27 листопада 2018 року у справі № 305/2056/15-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 756/513/17, від 20 грудня 2018 року у справі № 712/7831/16-а, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 7 лютого 2019 року у справі № 802/497/16-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.
Водночас, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а). При цьому, у визначенні моменту виникнення права на позов має значення, коли особа дізналася про факт порушення свого права, інтересу або коли саме вона повинна була дізнатись про це, і обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
Як слідує з позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110150/2023/000056/2 від 19.09.2023.
Водночас, із цим позовом позивач звернувся до суду лише 16.10.2024 (згідно з відміткою на поштовому конверті).
Таким чином, до суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів із цим позовом звернувся із пропуском строку, встановленого КАС України.
Наведені ж представником позивача доводи у заяві про поновлення процесуального строку про те, що 06.02.2024 нею як представником ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» було підготовлено та подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме: № UA110150/2023/000056/2 від 19.09.2023, однак позов не був прийнятий та розглянутий Дніпропетровським окружним адміністративним судом, у зв'язку з поверненням відправлення ТОВ «Нова Пошта», не можуть бути враховані судом, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.
Надані накладні ТОВ «Нова пошта» №59001153678458 та №59001170211408 не можуть засвідчити відправлення представником ОСОБА_1 від імені ТОВ «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про оскарження рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці № UA110150/2023/000056/2 від 19.09.2023, оскільки жодних відомостей про це не містять.
Накладна ТОВ «Нова пошта» №59001153678458 містить лише відомості дату відправлення - 06.02.2024, про відправника - ОСОБА_1 та про одержувача - ОСОБА_2 Дніпропетровський окружний адміністративного суду. Накладна № 59001170211408 містить відомості дату відправлення - 16.06.2024, про відправника - ОСОБА_1 та про одержувача - ОСОБА_1 .
За таких обставин, з накладних ТОВ «Нова пошта» №59001153678458 та № 59001170211408, що подані представником позивача до заяви на підтвердження доводів про первинну подачу цього позову до суду 06.02.2024, неможливо встановити фактичні обставини, з якими представник пов'язує поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом і що ці причини виникли протягом строку, який пропущено.
Посилання представника адвоката Сергєєвої М.Ш. на розірвання договору від 14.11.2023 про надання правничої допомоги з позивачем - 10.02.2024, та про укладення з ним нового договору про надання правничої допомоги - 24.07.2024, не свідчить про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом.
Щодо посилань представника позивача в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду на обставини воєнного стану в Україні, суд зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду позивачем у встановлені строки у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.
У кожному конкретному випадку суд досліджує обставини, зазначені позивачем, у їх сукупності із наданими доказами на їх підтвердження.
Однак, представником позивача не наведено обставин та не надано належних доказів, що причини пропуску строку зумовлені саме запровадженням воєнного стану.
Посилання представника позивача на положення статті 264 ЦПК України цілком безпідставні, оскільки порядок обчислення строки звернення до адміністративного суду чітко визначені в КАС України.
Будь-яких інших обставин, що зумовили несвоєчасне звернення позивача до суду із цим позовом, представником позивача у заяві не зазначено.
Отже, позивачем не доведено належними і допустимими засобами доказування тієї обставини, що мали місце непереборні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду із цим позовом, і що причини, що зумовили несвоєчасне звернення до суду виникли протягом строку, який пропущено.
З огляду на викладене, заява про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.
Крім того, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).
Отже, станом на 14.11.2024 вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 22.10.2024, виконані частково, оскільки представником позивача хоч і подано заяву про поновлення процесуального строку, однак без наведення поважних причин пропуску строку звернення до суду, що мали місце непереборні обставин, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення до суду із цим позовом, та доказів на їх підтвердження.
Згідно частин першої-другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами позивачу.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 123, 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення процесуального строку - відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Бухтіярова