11 листопада 2024 р.Справа №160/28485/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №160/28485/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язання вчинити певні дії, -
25.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування №Ф-6311-0436/67 від 13.02.2024 у сумі 25 826,70 грн.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування №Ф-6311-0436/67У від 13.02.2024 у сумі 25 826,70 грн.;
- зобов?язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування особового рахунку ОСОБА_1 шляхом виключення з особового рахунку (інтегрованої картки) платника податків нарахувань зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 25 826,70 грн. (двадцять п?ять тисяч вісімсот двадцять шість гривень сімдесят копійок).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 відкрито провадження у справі №160/28485/24 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
07.11.2024 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить: зупинити стягнення у виконавчому провадженні №76200122, яке 07.10.2024 року було відкрито Другим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі вимоги №Ф-6311-0436/67У від 13.02.2024 року, виданої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області про стягнення боргу (недоїмки) в розмірі 25 826 грн. 70 коп. з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), до набрання законної сили рішенням у справі №160/28485/24.
В обгрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що на даний час Другим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрите виконавче провадження - ВП №76200122. Позивач вважає, що виконання даного виконавчого документу завдасть суттєвої шкоди охоронюваних законом інтересам та правам позивача, у зв'язку з чим просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6311-0436/67У від 13.02.2024.
Розглянувши подану заяву та перевіривши матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно зі ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом приписів ч.ч. 1, 4, 5, 6 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З урахування вказаного, суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову - це, хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
Зупинення дії оскаржуваного рішення полягає в тому, що на час дії цього способу забезпечення позову положення цього акта не застосовуються до правовідносин. Зупинений акт де-юре вважається не існуючим.
Із аналізу наведених норм випливає, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності наведених обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.
Разом з цим, варто зазначити, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність способу забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Також, суд звертає увагу на те, що вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами, застосований судом захід забезпечення позову має відповідати вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Таким чином, вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявників щодо ознак протиправності рішення та порушення прав позивачів, при цьому такі ознаки повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза сумнівом.
Суд при застосуванні заходів забезпечення позову на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення відповідача явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС зазначені в заяві обставини про забезпечення позову, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа №826/16509/18).
Розглянувши заяву про забезпечення позову та наявні докази, суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодного доказу того, що до ухвалення судового рішення у адміністративній справі або, що виконання судового рішення без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, а таке обгрунтування наведене у заяві ґрунтується лише на припущеннях не підтверджених жодними доказами. Зокрема, позивачем не надано жодного доказу, що на його банківську карту накладено арешт або відповідачем вчиняються будь які інші дії щодо можливого списання коштів.
Отже, суд доходить висновку, що позивачем не доведено та документально не підтверджено, а судом не встановлено обставин, які б вказували можливість істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без вжиття відповідних заходів, або наявність очевидних ознак протиправності рішення.
Більш того, суд вважає за необхідне наголосити, що спірна вимога №Ф-6311-0436/67У від 13.02.2024, на підставі якої відкрито виконавче провадження ВП №76200122 наразі відсутня в матеріалах справи.
Зважаючи на викладене, суд дійшов до переконання про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення цього позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 156, 243, 248 КАС України суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №160/28485/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя А. Ю. Рищенко