11 листопада 2024 року Справа 205/13388/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов,
Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 07.10.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень направлено за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Дана справа була передана судді Кучмі К.С. 06.11.2024 року, в якій позивачем заявлені наступні позовні вимоги:
- визнати протиправною постанову Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про відкриття виконавчого провадження № 72436868;
- визнати протиправною постанову Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про відкриття виконавчого провадження № 74464036;
- скасувати постанову Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про відкриття виконавчого провадження №72436868 від 28.07.2024 року;
- скасувати постанову Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про відкриття виконавчого провадження №74464036 від 28.07.2024 року.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, згідно із частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2024 року становить 3 028 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону України "Про судовий збір".
За приписами ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 211,20 грн.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а отже судовий збір сплачується у розмірі 2 422,40 грн.
Проте, до доданих до позову документів, позивачем не надано документу про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн., за подання позову немайнового характеру в порушення вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ч.3 ст.161 КАС України.
Разом з тим, до позову долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якій позивач просить звільнити його від сплати судового збору.
Обґрунтовуючи подане клопотання він зазначив, що жодною нормою Конституції України не передбачено сплачувати судовий збір на судові витрати, оскільки всі судові витрати якими забезпечуються фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів забезпечуються Державним бюджетом України. Крім того, спрямування коштів судового збору на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів суперечить вимогам ч.2 ст.95 Конституції України.
Вирішуючи питання щодо звільнення від сплати судового збору суд виходить із наступного.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно із ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Отже, частина перша статті 133 КАС України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
З урахуванням наведених норм права, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд зазначає, що такими доказами можуть слугувати: довідка органу УПСЗН про розмір виплаченої компенсаційної виплати за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року в справі №9901/166/19.
Отже, для можливості звільнення позивача від сплати судового збору, йому необхідно надати докази, які свідчать про свій майновий стан за попередній календарний рік.
Проте, позивачем на підтвердження вказаних обставин не надано жодного доказу.
За таких обставин, позивачу слід сплатити та надати до суду докази сплати судового збору за заявлені немайнові вимоги у розмірі 2 422,40 грн.
Крім того, відповідно до положень п.п.5, 8 ч.5 ст.160 КАС України позивачем в позовній заяві повинен бути зазначений виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч.4 ст.161 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Так, позивач у межах цієї справи оскаржує правомірність прийняття відповідачем постанов про відкриття виконавчого провадження №72436869, № 74464036 від 28.07.2024 року.
Водночас, копії спірних постанов до позовної заяви позивач не надає, причини неможливості надання таких доказів до суду не зазначає.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.
Позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви та надати до суду:
- докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги (копії постанов про відкриття виконавчого провадження №72436869, № 74464036 від 28.07.2024 року);
- докази сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн., сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);
Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат.
Суддя К.С. Кучма