08 листопада 2024 рокуСправа №160/20961/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
02.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо звільнення ОСОБА_2 з військової служби на підставі пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» - протиправною;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_2 , з військової служби на підставі пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з перебуванням на його утриманні трьох дітей.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 . Позивачем подано до Міністерства оборони України рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, а саме - у зв'язку з перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років згідно із Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу». Разом із рапортом позивачем подавалися усі необхідні документи в засвідчених копіях. Однак рапорт на звільнення командуванням розглянуто належним чином не було. Вважає вказану бездіяльність протиправною, що і стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/20961/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
23.08.2024 представником відповідача через автоматизовану систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначає, що позивач не звертався безпосередньо до командира Військової частини НОМЕР_1 з рапортом про звільнення його з військової служби. Вказує, що рапорт ОСОБА_2 від 09.02.2024 про звільнення з військової служби не містить відмітки та/або інших доказів отримання цього рапорту Військовою частиною НОМЕР_1 . Інших належних та допустимих доказів того, що позивач звертався безпосередньо та/або поштовим шляхом саме на адресу Військової частини НОМЕР_1 з рапортом на звільнення з військової служби, матеріали позовної заяви з додатками не містять. Таким чином, позовна вимога позивача до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною щодо звільнення ОСОБА_2 з військової служби на підставі підпункту "ґ" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» безпідставна, так як Військова частина НОМЕР_1 не отримувала рапорт позивача від 09.02.2024 про звільнення з військової служби. Також відповідачем зазначено, що ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом з пропуском строку.
28.08.2024 на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано аналогічну правову позицію, що і в позовній заяві.
30.08.2024 на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення.
Згідно із ч.ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
09.02.2024 позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 через Міністерство оборони України з рапортом про звільнення його з військової служби за сімейними обставинами, а саме - у зв'язку з перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років згідно із Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу».
До рапорту було долучено наступні документи:
1) Копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 - на 1 (одному) арк;
2) Копія свідоцтва серії НОМЕР_3 - на 1 (одному) арк;
3) Копія свідоцтва серії НОМЕР_4 - на 1 (одному) арк;
4) Копія свідоцтва серії НОМЕР_5 - на 1 (одному) арк;
5) Копія посвідчення батьків багатодітної сім'ї - на 1 (одному) арк;
6) Копія акту вуличного комітету №4 від 12.01.2024 - на 1 (одному) арк;
7) Витяг з реєстру територіальної громади №2024/001368406 - на 1 (одному) арк;
8) Витяг з реєстру територіальної громади №2023/005224676 - на 1 (одному) арк;
9) Витяг з реєстру територіальної громади №2023/005225234 - на 1 (одному) арк;
10) Витяг з реєстру територіальної громади №2024/001368405 - на 1 (одному) арк;
11) Копія розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП №37690604 - на 7 (семи) арк;
12) Копія розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ВП №41422435 на 7 (семи) арк;
13) Копія Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію №00014917791 - на 1 (одному) арк;
14) Копія паспорта серії НОМЕР_6 - на 3 (трьох) арк.
08.04.2024 командувачем ІНФОРМАЦІЯ_1 було розглянуто рапорт ОСОБА_2 та зазначено, що останній у встановленому законодавством порядку з рапортом до Військової частини НОМЕР_1 не звертався, у зв'язку з чим запропоновано позивачу звернутись з рапортом безпосередньо до Військової частини НОМЕР_1 .
Отримавши таку відповідь, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України Про військовий обов'язок та військову службу від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Підстави звільнення з військової служби передбачені ст. 26 Закону № 2232-XII.
Відповідно до пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ, передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
Аналіз пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ дає підстави для висновку, що під час воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації звільняються за сімейними обставинами (якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) з підстав:
- наявності перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей;
- вказаним дітям не виповнилось 18 років.
Отже, необхідною умовою звільнення з військової служби є наявність дітей у віці до 18 років.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до абз. 2 п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008) право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Пунктом 225 Положення №1153/2008 передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється:
2) під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу":
у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них;
у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них;
у військових званнях до полковника (капітана 1 рангу) включно за всіма підставами - командувачами видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командиром військової частини НОМЕР_7 , начальником Генерального штабу Збройних Сил України, керівником служби персоналу Міністерства оборони України, начальником Національного університету оборони України імені Івана Черняховського;
у військових званнях до бригадного генерала (коммодора) та прирівняних до них згідно із пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 4 червня 2020 року № 680-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців" військових звань включно за всіма підставами - Головнокомандувачем Збройних Сил України;
у військових званнях до генерал-лейтенанта (віце-адмірала) та прирівняних до них згідно із пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 4 червня 2020 року № 680-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців" військових звань включно за всіма підставами - Міністром оборони України;
у військових званнях генерала (адмірала) та прирівняному до них згідно із пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 4 червня 2020 року № 680-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців" військовому званні - Президентом України.
Відповідно до п. 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
- підстави звільнення з військової служби;
- думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
- районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Згідно з п. 241 Положення №1153/2008 накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.
Згідно із абз. 2 п. 14.10 розділу XIV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України 10.04.2009 №170 (далі - Інструкція №170) звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Додатком 19 Інструкції №170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби. Зокрема відповідно до п. 5 Додатку при поданні до звільнення з військової служби за підставами: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413 та визначено підпунктом г пункту 1 частини четвертої, підпунктом ґ пункту 2 частини п'ятої, підпунктом г пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", подаються:
копія аркуша бесіди;
копія рапорту військовослужбовця;
документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин;
копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Системний аналіз пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ дає підстави для висновку, що під час дії воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються за сімейними обставинами, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу, у тому числі перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
Позивач у цій справі просить суд зобов'язати відповідача - Військову частину НОМЕР_1 - звільнити його з військової служби на підставі пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з перебуванням на його утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Однак, доказів того, що позивач звертався безпосередньо до командира Військової частини НОМЕР_1 з відповідним рапортом про звільнення та документами, які підтверджують підстави звільнення, матеріали справи не містять.
Таким чином, у ході розгляду справи суд не встановив порушень прав позивача з боку відповідача у межах спірних правовідносин, пов'язаних зі звільненням позивача з військової служби.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, робить висновок, що в задоволенні позову ОСОБА_2 необхідно відмовити повністю.
З огляду на відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський