06 листопада 2024 рокуСправа №160/23882/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
31.08.2024р. (згідно штемпеля поштового зв'язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в не проведенні перерахунку пенсії за абз.3 ч.4 ст.42 Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати станом на день призначення пенсії у 2021 у розмірі 9118,81 грн., та з урахуванням здобутого пільгового страхового стажу на день звернення 1 рік 6 місяців 12 днів, позивачеві;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.12.2023р. про проведення перерахунку пенсії за абз.3 ч.4 ст.42 Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати станом на день призначення пенсії у 2021 у розмірі 9118,81 грн., та з урахуванням здобутого пільгового страхового стажу на день звернення 1 рік 6 місяців 12 днів;
- стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 30.08.2021 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). 15.12.2023р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058, до якої додав копії документів, що підтверджують пільговий стаж його роботи. Не погодившись із розміром пенсії, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 18.03.2024р., в якій просив переглянути нарахування йому пенсії. Листом №20582-13927/К-01/8-0400/24 від 04.04.2024р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що на відпрацювання його заяви від 15.12.2023р., довідки про підтвердження пільгового стажу №С3/980/483 від 05.12.2023 та №29 від 24.08.2023 направлені на перевірку, після надходження акту перевірки, пенсійну справу буде переглянуто з 01.12.2023 з врахуванням сплати внесків по 31.12.2023; оскільки йому призначено пенсію у 2021 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки у розмірі 9118,81 грн., проведення з 01.03.2024 перерахунку (індексації) пенсії із середньої заробітної плати - 7994,47 грн. недоцільно, оскільки призведе до зменшення розміру пенсії. В подальшому, на адвокатський запит представника позивача від 09.07.2024р., листом №0400-010307-8/147819 від 17.07.2024р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило представника позивача про те, що за заявою від 15.12.2023 ОСОБА_1 проведений перерахунок пенсії з 01.12.2023 з урахуванням пільгового стажу за Списком №1 відповідно до наданих довідок. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки у нього наявні підстави для проведення перерахунку пенсії того самого виду пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати станом на день призначення пенсії у 2021 році у розмірі 9118,81 грн. та з урахуванням здобутого пільгового страхового стажу на день звернення 1 рік 6 місяців 12 днів, а тому звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування своєї правової позиції посилається на постанови Верховного Суду (а.с.1-5).
Ухвалою суду від 09.09.2024р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано відповідача, зокрема, надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.34).
13.10.2024р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що 30.08.2021 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; страховий стаж позивача, зарахований по 30.09.2023, складає 26 років 1 місяць 21 день, в тому числі стаж роботи за Списком № 1 на підземних роботах -12 років, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 1,71185, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018, 2019, 2020 роки складає 15610,03 грн (9118,81 грн х 1,71185); враховуючи той факт, що позивачу призначено пенсію у 2021 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019, 2020 роки у розмірі 9118,81 грн, проведення з 01.03.2024 перерахунку (індексації) пенсії із середньої заробітної плати - 7994,47 грн недоцільно, оскільки призведе до зменшення розміру пенсії. З 01.03.2024 позивачу встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень та загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.03.2024 складає 6342,56 грн, у тому числі: 5944,77 грн - основний розмір пенсії (15610,03 грн х 0,38083), 62,79 грн - доплата за 3 роки понаднормативного стажу (2093,00 грн х 3 %), 135,00 грн - щомісячна доплата до пенсії з 01.03.2022, 100,00 грн - щомісячна доплата до пенсії з 01.03.2023, 100,00 грн - щомісячна доплата до пенсії з 01.03.2024. Також, відповідач посилається на свої дискреційні повноваження у спірних правовідносинах (а.с.42-43).
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 06.11.2024р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
З 30.08.2021 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копіями пенсійного посвідчення позивача та листа відповідача від 17.07.2024р., наявними в матеріалах справи (а.с.9,23).
При призначенні пенсії ОСОБА_1 у 2021 році для розрахунку її розміру застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018-2020 роки), в розмірі 9118,81 грн. відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копіями листа відповідача від 04.04.2024р. та розрахунку заробітку, наявними в матеріалах справи (а.с.20-21,73-75).
15.12.2023р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058, до якої додав, зокрема, довідки про підтвердження пільгового стажу його роботи, що підтверджується копіями відповідної заяви та розписки-повідомлення, наявними у справі (а.с.56 зворот - 57).
Не погодившись із розміром пенсії, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 18.03.2024р., в якій просив переглянути нарахування йому пенсії (а.с.19).
Листом №20582-13927/К-01/8-0400/24 від 04.04.2024р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що на відпрацювання його заяви від 15.12.2023р., довідки про підтвердження пільгового стажу №С3/980/483 від 05.12.2023 та №29 від 24.08.2023 направлені на перевірку, після надходження акту перевірки, пенсійну справу буде переглянуто з 01.12.2023 з врахуванням сплати внесків по 31.12.2023; оскільки йому призначено пенсію у 2021 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2019, 2020 роки у розмірі 9118,81 грн., проведення з 01.03.2024 перерахунку (індексації) пенсії із середньої заробітної плати - 7994,47 грн. недоцільно, оскільки призведе до зменшення розміру пенсії, що підтверджується змістом копії відповідного листа (а.с.20-21).
В подальшому, на адвокатський запит представника позивача від 09.07.2024р., листом №0400-010307-8/147819 від 17.07.2024р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило представника позивача про те, що за заявою від 15.12.2023 ОСОБА_1 проведений перерахунок пенсії з 01.12.2023 з урахуванням пільгового стажу за Списком №1 відповідно до наданих довідок, що підтверджується змістом копії відповідного листа, наявною у справі (а.с.23).
Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з бездіяльністю відповідача в не проведенні перерахунку пенсії за абз.3 ч.4 ст.42 Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати станом на день призначення пенсії у 2021 у розмірі 9118,81 грн., та з урахуванням здобутого пільгового страхового стажу на день звернення 1 рік 6 місяців 12 днів, позивачеві, у зв'язку з чим позивач просить захистити його порушене право шляхом визнання таких дій протиправними та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.12.2023р. про проведення перерахунку пенсії за абз.3 ч.4 ст.42 Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати станом на день призначення пенсії у 2021 у розмірі 9118,81 грн., та з урахуванням здобутого пільгового страхового стажу на день звернення 1 рік 6 місяців 12 днів; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову позивача, виходячи з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Відповідно до статті 1 Закон №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини 2 статті 40 Закону №1058 визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
-Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
-Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
За приписами ч.4 ст.42 Закону №1058 встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
З аналізу наведених норм вбачається, що під час проведення перерахунку пенсії на підставі ч.4 ст.42 Закону №1058 застрахованій особа, яка після призначення пенсії продовжувала працювати, такий перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Так, як встановлено судом з матеріалів справи, при обчисленні пенсії позивача в 2021 році відповідач застосував середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки (2018, 2019, 2020 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 9118,81 гривні, середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії позивача склав - 15610,03 грн. (а.с.20-21,73-75).
15.12.2023р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058, до якої додав, зокрема, довідки про підтвердження пільгового стажу його роботи, що підтверджується копіями відповідної заяви та розписки-повідомлення, наявними у справі (а.с.56 зворот - 57).
За наведеною заявою позивача від 15.12.2023р., пенсійним органом було проведено перерахунок пенсії останньому з 01.12.2023 з урахуванням пільгового стажу за Списком №1 відповідно до наданих довідок з урахуванням середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії - 15610,03 грн., що підтверджується наявними у справі роздруківками відповідних перерахунків пенсії від 20.12.2023р. та розрахунків стажу (а.с.79-85).
Таким чином, з аналізу вищенаведених норм пенсійного законодавства та встановлених обставин справи, судом не встановлено бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії за абз.3 ч.4 ст.42 Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати станом на день призначення пенсії у 2021 у розмірі 9118,81 грн., та з урахуванням здобутого пільгового страхового стажу на день звернення 1 рік 6 місяців 12 днів, позивачеві, у зв'язку з чим такі позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, за ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладається на кожну сторону, тобто, у даному випадку, на позивача.
Однак, позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність бездіяльності відповідача щодо не проведенні перерахунку пенсії за абз.3 ч.4 ст.42 Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати станом на день призначення пенсії у 2021 у розмірі 9118,81 грн., та з урахуванням здобутого пільгового страхового стажу на день звернення 1 рік 6 місяців 12 днів, позивачеві, з урахуванням положень чинного пенсійного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини та встановлених судом обставин у справі.
При цьому, посилання позивача у позові на те, що при проведенні перерахунку пенсії на підставі заяви від 15.12.2023р. для обчислення його пенсії було застосовано інший (менший) показник середньої заробітної плати аніж 9118,81 грн.; пенсійним органом була проведена індексація пенсії позивача замість перерахунку згідно його заяви від 15.12.2023р. на підставі ч.4 ст.42 Закону №1058, не знайшли свого підтвердження та спростовуються, наявними у справі роздруківками відповідних перерахунків пенсії від 20.12.2023р. та розрахунків стажу (а.с.79-85).
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії за абз.3 ч.4 ст.42 Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати станом на день призначення пенсії у 2021 у розмірі 9118,81 грн., та з урахуванням здобутого пільгового страхового стажу на день звернення 1 рік 6 місяців 12 днів, позивачеві, суд приходить до висновку, що пенсійним органом не було вчинено такої бездіяльності, а навпаки, позивачеві проведено відповідний перерахунок пенсії згідно його заяви від 15.12.2023р., а відповідно, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, судом не встановлено порушення відповідачем прав та інтересів позивача на належне пенсійне забезпечення, оскільки пенсія позивачеві нараховується і виплачується з урахуванням положень чинного пенсійного законодавства, а тому слід відмовити позивачеві у задоволені даних позовних вимог.
Виходячи з того, що у адміністративного суду відсутні обґрунтовані правові підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії за абз.3 ч.4 ст.42 Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати станом на день призначення пенсії у 2021 у розмірі 9118,81 грн., та з урахуванням здобутого пільгового страхового стажу на день звернення 1 рік 6 місяців 12 днів, позивачеві (основної вимоги), а, відповідно, відсутні підстави для задоволення і похідних вимог позивача про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.12.2023р. про проведення перерахунку пенсії за абз.3 ч.4 ст.42 Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати станом на день призначення пенсії у 2021 у розмірі 9118,81 грн., та з урахуванням здобутого пільгового страхового стажу на день звернення 1 рік 6 місяців 12 днів.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, у зв'язку з чим у задоволенні даного позову позивачеві слід відмовити повністю.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень.
Отже, з урахуванням того, що у адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем за квитанцією №9774-9703-4396-5712 від 29.08.2024р., а також і витрати позивача на правничу допомогу, слід покласти на позивача за нормами ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 134, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва