29 жовтня 2024 року Справа № 160/22289/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГолобутовського Р.З.
за участі секретаря судового засідання Омельченко А.І.
представника позивача представника відповідача Шатунова А.О. Ферафонтова Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" до Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
16.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - позивач) до Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.07.2024 №000/739/5001, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні від'ємного значення з ПДВ за квітень 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки власник АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» включений до переліку юридичних осіб, до яких застосовано персональні спеціальні економічні і обмежувальні санкції, відповідно до Указу Президента України від 12.05.2023 року №279/2023, а тому на думку податкового органу, з урахуванням пп. 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України у платника податків відсутнє право на бюджетне відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2024 року. Указом Президента України від 12.05.2023 року № 279/2023 стосовно Кадіс Холдінгс ЛТД також введено персональні економічні санкції. Разом з тим, членами наглядової ради АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є представники Кадіс Холдінгс ЛТД Радченко Михайло Юрійович та ОСОБА_1 . Отже, на думку відповідача Кадіс Холдінгс ЛТД через своїх представників в межах компетенції членів Наглядової ради позивача розпоряджається активами підприємства позивача, в т.ч. і грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під дію санкцій, що введені згідно з Указом Президента України. Водночас позивач, не погоджуючись з доводами відповідача та винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає, що застосування по відношенню до АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» наслідків, передбачених положеннями п.200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України є неправомірним та безпідставним, у зв'язку із чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2024 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
22.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 заяву представника Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №160/22289/24 задоволено.
03.09.2024 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначає, що відповідно до даних інтернет-порталу SMIDA (www.smida.gov.ua) - єдиний інформаційний масив даних про емітентів цінних паперів створений агентством розвитку інфраструктури фондового ринку України, власником АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є СТАРМІЛЛ ЛІМІТЕД (STARMILL LIMITED) (КОД -193746), КІПР, пряме володіння - 99,88%. Водночас, акціонер позивача Стармілл Лімітед згідно з Указом Президента України від 12.05.2023 року №279/2023 включений до переліку юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції терміном на 10 років. Разом з тим, відповідач зазначив, що Стармілл Лімітед, як акціонер позивача, розпоряджається активами підприємства, в т.ч. і грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під дію санкцій, що введені згідно з Указом Президента України. Крім того, згідно з опублікованою на офіційні сторінці АТ «КЗРК» www.krruda.dp.ua проміжної інформації емітента цінних паперів за 4 квартал 2023 року посадовими особами АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» в т.ч. є Члени Наглядової ради, представники Kadis Holding LTD Радченко Михайло Юрійович та ОСОБА_1 . Разом з тим, Указом Президента України від 12.05.2023 року № 279/2023 стосовно Кадіс Холдінгс ЛТД також введено персональні економічні санкції. Так, Кадіс Холдінгс ЛТД через своїх представників в межах компетенції членів Наглядової ради позивача розпоряджається активами підприємства позивача в т.ч. і грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під дію санкцій, що введені згідно з Указом Президента України. З огляду на зазначене та з урахуванням норм пп. 200.4-1 статті 200, абзацу «в» п. 200.14 Податкового кодексу України та Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023, відповідач вважає, що у АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» відсутнє право на бюджетне відшкодування у розмірі 21388515 грн по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року, тому податкове повідомлення-рішення від 24.07.2024 форми «В3» №000/739/5001 є законним та правомірним, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
03.09.2024 підготовче засідання у справі №160/22289/24 відкладено до 10.09.2024.
10.09.2024 представником відповідача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.
10.09.2024 клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання задоволено, підготовче засідання у справі №160/22289/24 відкладено до 08.10.2024.
02.10.2024 представником позивача надано додаткові пояснення у справі, в яких останній підтримав заявлену позицію у позовній заяві та додатково наголосив на тому, що податковим органом взагалі під час перевірки не оцінювалось правильність ведення податкового обліку, а в акті виключно міститься констатація відсутності права на бюджетне відшкодування.
07.10.2024 представником відповідача надано додаткові пояснення у справі, в яких відповідач, зокрема, зазначив, що в акті камеральної перевірки відсутні висновки щодо відсутності права у підприємства ведення податкового обліку від'ємного значення. Саме тому в акті камеральної перевірки не оцінювалось правильність ведення податкового обліку, а зазначено саме причини відсутності права на отримання бюджетного відшкодування.
08.10.2024 розгляд справи перенесено на 16.10.2024.
16.10.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче засідання у справі №160/22289/24 та постановлено перейти до розгляду справи по суті.
Крім того, 16.10.2024 протокольною ухвалою суду відкладено судове засідання до 29.10.2024.
У судовому засіданні 29.10.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав вказаних у позові.
Представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити, вказуючи на безпідставність позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" зареєстроване, як юридична особа, індивідуальний податковий номер 001913004054 та відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 20065К3220 з 11.10.2021 є платником ПДВ.
АТ "Криворізький залізорудний комбінат" подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2024 року від 20.05.2024 №9135876474 із додатками, зокрема, додатком 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)» та додатком 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)».
У додатку 4 АТ "Криворізький залізорудний комбінат" просило перерахувати на розрахунковий рахунок бюджетне відшкодування, визначене у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року у сумі 21388515 грн (рядок 20.2.1.).
Із розрахунку бюджетного відшкодування (додаток Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року слідує, що сума податку, заявлена до бюджетного відшкодування, фактично сплачена позивачем постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, у попередньому податковому періоді (березень 2024 року) та звітному податковому періоді (квітень 2024 року).
Також позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 21.05.2024 №9136563524 та від 03.06.2024 №9149392366.
Криворізьким управлінням податкового адміністрування на підставі п. 200.10 ст. 200 розділу V, ст. 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), проведено камеральну перевірку даних АТ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00191307) (далі - АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ»), задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2024 року (від 20.05.2024 № 9135876474) з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 21.05.2024 № 9136563524, 03.06.2024 №9149392366), за результатами якої складено акт від 18.06.2024 №619/32-00-50-01/00191307.
Перевіркою встановлено порушення норми підпунктів 200.4-1, 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України, з урахуванням Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023, у АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» відсутнє право на бюджетне відшкодування у розмірі 21388515 грн по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року.
Крім того, в означеному акті зазначено, що відповідно до даних інтернет-порталу SMIDA (www.smida.gov.ua) - єдиний інформаційний масив даних про емітентів цінних паперів створений агентством розвитку інфраструктури фондового ринку України, власником АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є СТАРМІЛЛ ЛІМІТЕД (STARMILL LIMITED) (КОД -193746), КІПР, пряме володіння - 99,88%. Водночас, акціонер позивача Стармілл Лімітед згідно з Указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023 включений до переліку юридичних осіб до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції терміном на 10 років. Разом з тим, відповідач зазначив, що Стармілл Лімітед, як акціонер позивача, розпоряджається активами підприємства, в т.ч. і грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під дію санкцій, що введені згідно з Указом Президента України. Крім того, згідно з опублікованою на офіційні сторінці АТ «КЗРК» www.krruda.dp.ua проміжною інформацією емітента цінних паперів за 4 квартал 2023 року посадовими особами АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» в т.ч. є Члени Наглядової ради, представники Kadis Holding LTD Радченко Михайло Юрійович та ОСОБА_1 . Разом з тим, Указом Президента України від 12.05.2023 №279/2023 стосовно Кадіс Холдінгс ЛТД також введено персональні економічні санкції. Так, Кадіс Холдінгс ЛТД через своїх представників в межах компетенції членів Наглядової ради позивача розпоряджається активами підприємства позивача, в т.ч. і грошовими коштами отриманими як бюджетне відшкодування, що підпадає під дію санкцій, що введені згідно з Указом Президента України.
Акт камеральної перевірки від 18.06.2024 №619/32-00-50-01/00191307 було надіслано на адресу АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» засобами поштового зв'язку 19.06.2024 та отримано платником, згідно поштового повідомлення про вручення 26.06.2024.
АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» не погодилось з висновками щодо порушень, викладених в акті перевірки та відповідно до пункту 86.7 статті 86 Кодексу надало заперечення від 01.07.2024 №1437 (вх. № 5517/6 від 08.07.2024) щодо акту перевірки.
Листом від 18.07.2024 за вих.№3356/6/32-00-50-01-05 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків повідомило, що висновок акта від 18.06.2024 №619/32-00-50-01/00191307 про результати камеральної перевірки даних АТ «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2024 року, є обґрунтованим та правомірним.
На підставі акту про результати камеральної перевірки від 18.06.2024 №619/32-00-50-01/00191307 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення від 24.07.2024 форми «В3» №000/739/5001 на суму 21388515 грн.
Не погодившись із цим податковим повідомленням-рішенням АТ "Криворізький залізорудний комбінат" звернулося до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначено нормами Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Відповідно до підпунктів 14.1.18., 14.1.178., 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з підпунктом а) пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, окрім іншого, придбання або виготовлення товарів та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з положеннями пунктів 200.1., 200.4. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7. статті 200 Податкового кодексу України).
Суд аналізуючи наведене правове регулювання, вважає, що бюджетному відшкодуванню підлягає сума, що визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за звітний період. Виходячи із положень п. 200.4. статті 200 ПК України, платник ПДВ, який за результатами своєї діяльності за звітний період отримав від'ємне значення ПДВ і не має податкового боргу, має право обирати: декларувати йому суму бюджетного відшкодування чи зараховувати цю суму до податкового кредиту наступного звітного періоду.
ПК України не обмежує бюджетне відшкодування виключно сумою податкового кредиту попереднього звітного періоду, як і не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду. Податкове законодавство не ставить також право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді в нього виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. Отримання бюджетного відшкодування не є обов'язком платника, а являється його правом.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26 лютого 2019 року у справі № 826/14239/14, від 11 червня 2019 року у справі № 826/3475/13а, від 24 січня 2023 року у справі № 822/1942/16, від 06 грудня 2023 року у справі № 640/14817/20.
Предметом спору у цій справі є правомірність податкового повідомлення-рішення 24.07.2024 №000/739/5001, яким позивачеві відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування, задекларованого платником в декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року від 20.05.2024 № 9135876474, з урахуванням уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 21.05.2024 № 9136563524, 03.06.2024 №9149392366.
Так, з матеріалів справи видно, що відповідач, керуючись пунктами 200.4-1, 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України, з урахуванням Указу Президента України від 12.05.2023 №279/2023 дійшов висновку про відсутність у АТ "Криворізький залізорудний комбінат" права на бюджетне відшкодування від'ємного значення ПДВ за квітень 2024 року через санкції, накладені на Стармілл Лімітед та Kadis Holding LTD.
Водночас відповідно до п.200.4-1. ст.200 ПК України платники податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від'ємного значення.
Суми такого від'ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Так, з матеріалів справи встановлено та не заперечується сторонами, що акціонером позивача є Стармілл Лімітед, володіє 99,8% акцій АТ "Криворізький залізорудний комбінат"; водночас, представники Кадіс Холдінгс ЛТД - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є членами Наглядової ради позивача.
Указом Президента України від 12.05.2023 № 279/2023 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".
Згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) застосовано персональні економічні санкції стосовно Стармілл Лімітед стороком на 10 років, а саме:
1) блокування активів тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);
3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);
4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з Законом;
9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона);
10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з Законом (повна заборона);
11) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;
12) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;
13) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;
14) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності.
Згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12 травня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) застосовано персональні економічні санкції стосовно Кадіс Холдінгс ЛТД строком на 50 років, а саме:
1) блокування активів тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);
3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);
4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з Законом;
9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона);
10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з Законом (повна заборона);
11) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;
12) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;
13) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони.
Водночас суд звертає увагу, що з преамбули Закону України «Про санкції» №1644-VII від 14 серпня 2014 року (далі - Закон №1644-VII) слідує, що інститут санкцій законодавець запровадив з метою невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, завдання шкоди життю та здоров'ю населення, захоплення заручників, експропріацію власності держави, фізичних та юридичних осіб, завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
Частиною першою статті 1 Закону №1644-VII встановлено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Частиною першою статті 2 Закону №1644-VII визначено, що правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення Ради національної безпеки та оборони України, відповідні принципи та норми міжнародного права.
Згідно з частиною третьою статті 5 Закону №1644-VII рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання.
Згідно з вимогами ч.5 ст. 5 Закону №1644-VII реалізація санкцій щодо особи, щодо якої застосовано санкції, у сфері відносин, які регулюються Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забезпечується контролюючим органом шляхом здійснення заходів, передбачених пунктом 21-1.1 статті 21-1 Податкового кодексу України.
Згідно з ст.21-1 ПК України контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", шляхом здійснення таких заходів:
анулювання ліцензій на право здійснення діяльності у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального - у разі застосування санкції щодо анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності;
відмова/зупинення у поверненні помилково та/або надміру сплачених сум податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, пені, штрафів - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
відмова в наданні розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), а також у прийнятті рішення про перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.
Підставою для здійснення контролюючим органом заходів, визначених пунктом 21-1.1 цієї статті, є рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняте у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
Згідно з п. 200.12-1. ст.200 ПК України з дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею.
Зазначена в абзаці першому цього пункту сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п'яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції".
Таким чином, з наведеного слідує, що держава обмежує право осіб, щодо яких прийнято рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) в одержанні коштів з держаного бюджету України.
Разом з тим, з матеріалів справи слідує, що згідно з пунктом 9 Статуту, затвердженого Протоколом № 1/2021 від «28» травня 2021 року загальних зборів Публічного акціонерного товариства «КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» (далі - Статут) передбачено, що органами Товариства є:
- Загальні збори;
- Наглядова рада;
- Правління;
- Ревізійна комісія.
Загальні збори є вищим органом Товариства.
У Загальних зборах можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники.
Наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав всіх акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної Статутом акціонерного товариства та законом України «Про акціонерні товариства» від 27 липня 2022 року №2465-ІХ (із змінами) здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність його виконавчого органу, тобто правління.
Згідно з ч. 3 ст.72 закону України «Про акціонерні товариства» до складу наглядової ради обираються акціонери або особи, які представлять їхні інтереси, та/або незалежні директори.
Правління є колегіальним виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Правління діє від імені Товариства та в його інтересах у межах, встановлених Статутом Товариства, Положенням «Про Правління» та законодавством.
Загальні збори мають право достроково припинити повноваження Голови та членів Правління незалежно від причин такого припинення. Наглядова рада має право відсторонити від виконання обов'язків Голову та членів Правління у будь-який час.
Правління підзвітне Загальним зборам і Наглядовій раді та організовує виконання їх рішень. Правління здійснює підготовку до проведення та забезпечує проведення Загальних зборів, забезпечує та сприяє діяльності Наглядової ради та Ревізійної комісії Товариства.
Відповідно до пункту 3.3 Статуту кожною простою акцією Товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні Товариством.
Згідно з п. 9.2 Статуту Наглядова рада є колегіальним органом Товариства, що здійснює захист прав акціонерів Товариства і в межах своєї компетенції, визначеної Статутом та законодавством, здійснює управління Товариством, а також контролює і регулює діяльність виконавчого органу Товариства. Наглядова рада складається з 4 (чотирьох) членів, які обираються Загальними зборами строком на 1 (один) рік.
Членом Наглядової ради може бути лише фізична особа. До складу Наглядової ради обираються акціонери або особи, які представляють їхні інтереси, та/або незалежні члени Наглядової ради (незалежні директори).
До виключної компетенції Наглядової ради належить:
1) затвердження внутрішніх положень, якими регулюється, діяльність Товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції Загальних зборів, та тих, що рішенням Наглядової ради передані для затвердження Правлінню, встановлення переліку таких положень;
2) підготовка проекту порядку денного Загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до проекту порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових Загальних зборів, затвердження проекту порядку денного та порядку денного, проектів рішень (крім кумулятивного голосування) щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного, затвердження форми і тексту бюлетенів для голосування на Загальних зборах;
3) прийняття рішення про проведення чергових та позачергових Загальних зборів відповідно до Статуту Товариства та у випадках, встановлених Законом України "Про акціонерні товариства";
4) прийняття рішення про емісію Товариством інших цінних паперів, крім акцій та інших цінних паперів, які можуть бути конвертовані в акції, на суму, що не перевищує 25 відсотків вартості активів Товариства;
5) прийняття рішення про викуп розміщених Товариством інших, крім акцій, цінних паперів;
6) затвердження ринкової вартості майна (включно з цінними паперами) у випадках, передбачених законодавством та затвердження ціни викупу акцій, з метою реалізації акціонерами права вимоги обов'язкового викупу акцій Товариством у випадках, встановлених законодавством України;
7) затвердження умов контрактів, які укладатимуться з Головою та членами Правління, встановлення розміру їх винагороди;
8) прийняття рішення про відсторонення Голови Правління або члена Правління від здійснення повноважень, обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження Голови або члена Правління;
9) обрання та припинення повноважень Голови і членів інших органів Товариства;
10) обрання реєстраційної комісії, за винятком випадків, встановлених
законодавством;
11) обрання аудитора (аудиторської фірми) Товариства для проведення аудиторської перевірки за результатами поточного та/або минулого (минулих) року (років) та визначення умов договору, що укладатиметься з таким аудитором (аудиторською фірмою), встановлення розміру оплати його (її) послуг;
12) визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах граничного строку, визначеного п. 6.18 цього Статуту;
13) визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення Загальних зборів відповідно до абз. 1 - 3 п. 9.1.13 цього Статуту та мають право на участь у Загальних зборах відповідно до п. 9.1.12 цього Статуту;
14) надання попередньої згоди на участь Товариства у промислово-фінансових групах та інших об'єднаннях;
15) вирішення питань, віднесених до компетенції Наглядової ради розділом XVI Закону України "Про акціонерні товариства" у разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення Товариства;
16) прийняття рішення про надання згоди на вчинення значного правочину або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину у випадках, передбачених статтею 70 Закону України "Про акціонерні товариства», а також надання згоди на вчинення значних правочинів, для яких Загальними зборами попередньо надана згода на їх вчинення;
17) визначення ймовірності визнання Товариства неплатоспроможним внаслідок прийняття ним на себе зобов'язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій;
18) прийняття рішення про обрання оцінювача майна Товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
19) прийняття рішення про обрання (заміну) депозитарної установи, яка надає Товариству додаткові послуги, затвердження умов договору, що укладатиметься із депозитарною установою та встановлення розміру оплати її послуг;
20) надсилання оферти акціонерам, відповідно до чинного законодавства України;
21) затвердження організаційної структури Товариства;
22) вирішення питань про створення та/або участь в будь-яких юридичних особах, їх реорганізацію та ліквідацію, прийняття рішення про придбання часток (акцій, корпоративних прав) в статутних капіталах інших суб'єктів господарювання або відчуження часток (акцій, корпоративних прав), що належать Товариству в статутних капіталах інших суб'єктів господарювання;
23) вирішення питань про створення, реорганізацію та/або ліквідацію структурних та/ або відокремлених підрозділів Товариства;
24) прийняття рішення про створення, реорганізацію та/або ліквідацію спільних підприємств, дочірніх підприємств;
25) аналіз дій Правління з управління Товариством, реалізації інвестиційної, технічної і цінової політики;
26) затвердження за поданням Правління керівників створених дочірніх підприємств - юридичних осіб, прийняття рішення про призначення керівників структурних одиниць, філій, представництв;
27) ініціювання у разі необхідності проведення позачергових ревізій та/або аудиторських перевірок фінансово-господарської діяльності Товариства;
28) формування (затвердження) складу експертних комісій (у тому числі з залученням незалежних сторонніх фахівців) для перевірки фактичного стану будь-яких напрямків фінансово-господарської діяльності Товариства або діяльності посадових осіб Товариства у відповідності до їх повноважень. Розгляд та затвердження висновків цих комісій. Прийняття рішень та заходів по забезпеченню правових засад діяльності Товариства та його посадових осіб;
29) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління Товариства;
30) надання попередньої згоди на вчинення Товариством правочинів на суму, що перевищує 20000000,00 грн. (двадцять мільйонів гривень нуль копійок) або еквівалент цієї суми в іншій валюті за курсом НБУ на дату вчинення кожного правочину;
31) надання попередньої згоди на передачу в оренду майна Товариства, балансова вартість якого складає більше 5000000,00 грн. (п'яти мільйонів гривень нуль копійок) або еквівалент цієї суми в іншій валюті за курсом НБУ на дату вчинення правочину;
32) надання попередньої згоди на вчинення Товариством правочинів щодо забезпечення зобов'язань (гарантій, порук, застав, тощо);
33) надання попередньої згоди на укладення Товариством договорів про отримання кредитів (позик);
34) надання попередньої згоди на випуск та погашення будь-яких боргових зобов'язань Товариства;
35) прийняття рішень про:
- безоплатну передачу майна Товариства; та/або
- безоплатне надання Товариством послуг (виконання робіт); та/або - надання Товариством безповоротної фінансової допомоги чи благодійної допомоги;
36) надання попередньої згоди на придбання, відчуження або списання з балансу Товариства необоротних активів (в т.ч. основних засобів), які мають ринкову вартість більше 5000000,00 грн. (п'яти мільйонів гривень нуль копійок) за однією операцією або загальна вартість таких операцій перевищує 15000000,00 грн. (п'ятнадцять мільйонів гривень нуль копійок) на календарний рік, або еквіваленти вказаних сум в іншій валюті за курсом НБУ на дату вчинення кожного правочину;
37) затвердження інвестиційних програм та річних бюджетів Товариства;
38) затвердження порядку формування та використання фондів розвитку виробництва;
39) надання попередньої згоди стосовно отримання, зміни або анулювання ліцензій, дозволів або інших погоджень державних органів, що встановлюють, змінюють або припиняють права Товариства на користування землею або надрами;
40) прийняття рішення про визначення та зміну місцезнаходження Товариства;
41) обрання та припинення повноважень Корпоративного секретаря, затвердження Положення "Про корпоративного секретаря" Товариства та затвердження умов цивільно- правового договору або трудового договору, який укладатиметься з ним;
42) прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, у випадках передбачених законом;
43) призначення і звільнення керівника підрозділу внутрішнього аудиту (внутрішнього аудитора);
44) затвердження умов трудових договорів, що укладаються з працівниками
підрозділу внутрішнього аудиту (з внутрішнім аудитором), встановлення розміру
їхньої винагороди, у тому числі заохочувальних та компенсаційних виплат;
45) здійснення контролю за своєчасністю надання (опублікування) Товариством
достовірної інформації про його діяльність відповідно до законодавства, опублікування Товариством інформації про принципи (кодекс) корпоративного управління Товариства;
46) затвердження рекомендацій Загальним зборам за результатами розгляду висновку зовнішнього незалежного аудитора (аудиторської фірми) Товариства для прийняття рішення щодо нього;
47) вирішення інших питань, що належать до компетенції Наглядової ради. Віднесені до виключної компетенції Наглядової ради питання не можуть бути передані до компетенції виконавчого органу Товариства.
Отже, враховуючи те, що (в т.ч. станом на дату подання заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань) акціонером позивача є Стармілл Лімітед, що володіє 99,8% акцій АТ "Криворізький залізорудний комбінат"; водночас, представники Кадіс Холдінгс ЛТД - Радченко Михайло Юрійович та ОСОБА_1 є членами Наглядової ради позивача, суд робить висновок про те, що Стармілл Лімітед і члени Наглядової ради - Радченко Михайло Юрійович та ОСОБА_1 можуть впливати на рішення, прийняті позивачем, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 24.07.2024 №000/739/5001, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні від'ємного значення з ПДВ за квітень 2024 року є правомірним.
Таким чином, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що бюджетне відшкодування позивачу у розмірі 21388515 грн по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року суперечить меті застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», що полягає у захисті національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальній цілісності України, її економічній самостійності, прав, свобод, та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.
Суд зазначає, що в подальшому п.9 Закону України від 18.06.2024 № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» в абзаці другому пункту 43.1 статті 43, абзацах першому і другому пункту 100.15 статті 100, абзаці першому пункту 200.4-1 статті 200, абзаці другому пункту 291.3 статті 291 слова "щодо яких" замінено словами "щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких)".
Відповідно до розділу ІІ прикінцевих положень Закону України від 18.06.2024 №3813-IX цей закон набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування, крім: пунктів 9 і 25 розділу I цього Закону (щодо змін до пункту 43.1 статті 43, пункту 100.15 статті 100, пункту 200.4-1 статті 200, пункту 291.3 статті 291 і пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України), які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, але не раніше 1 липня 2024 року.
Таким чином, Законом № 3813-IX від 18.06.2024 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» усунуто логічні розбіжності, які полягали в тому, що суб'єкти господарювання, які підконтрольні Республіці Білорусь та російській федерації мали можливість отримати кошти з Державного бюджету України, що суперечить меті, зокрема ст. 200.4-1 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час спірних правовідносин та положенням Закону України «Про санкції».
Отже, легітимна мета законодавця полягала в недопущені перерахування коштів з Державного бюджету України на користь підприємств, які прямо або опосередковано підконтрольні Республіці Білорусь та російській федерації.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці Європейського суду з прав людини (серед багатьох інших, наприклад, рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року. «Булвес АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» мас широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того. Європейський суд з прав людини також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення від 2 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» Європейський суд з прав людини, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.
Суд зазначає, що у цьому випадку «суспільний інтерес», «інтерес держави» враховуючи збройну агресію рф, переважає приватний інтерес позивача у поверненні коштів з державного бюджету України, які можуть бути використані всупереч національним інтересам України, враховуючи можливий вплив учасників товариства.
Отже, враховуючи наведене у сукупності, суд робить висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Судові витрати за подання позову до суду розподілу не підлягають, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (вул. Симбірцева, буд. 1А, м. Кривий Ріг, 50029, код ЄДРПОУ 00191307) до Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49031, код ЄДРПОУ ВП 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне рішення складено 07.11.2024.
Суддя Р.З. Голобутовський