08 листопада 2024 рокуСправа №160/22541/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у адміністративній справі №160/22541/23,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 р. по вищезазначеній справі було частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо вирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.03.2018 року по 04.09.2022 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.03.2018 року по 04.09.2022 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням висновків суду;
- у задоволенні решти позовної заяви - відмовлено;
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.04.2024 р. по вищезазначеній справі апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 р. в адміністративній справі № 160/22541/23 залишено без змін.
До суду 29.10.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій заявник просить роз'яснити 5 абзац резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 р. № 560/21827/23 в частині перерахунку та виплати індексації-різниці за період з 01.03.2018 р. по 04.09.2022 р. відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування заяви про роз'яснення судового рішення заявник вказує на те, що станом на 18.10.2024 року рішення суду залишається не виконаним. З метою отримання інформації про стан виконання рішення суду, його представник звернувся до ВЧ НОМЕР_1 . Однак, 15.10.2024 року ВЧ НОМЕР_1 надала розрахунок індексації та повідомила, що заявка на фінансування для виконання рішень судів відправлена 07.06.2024 року за вих. №350/206/1/9/46 та 03.07.2024 року за вих. №350/206/1/9/58. У зв'язку з обмеженим фінансуванням, станом на 15.10.2024 р. коштів на рахунку не має. Виплата буде здійснена після надходження коштів на рахунок. Однак, наданий ВЧ НОМЕР_1 розрахунок індексації грошового забезпечення стосується лише періоду з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, що свідчить про виконання певних дій відповідачем на виконання рішення суду. Щодо виконання рішення суду в частині здійснити перерахунок та виплату індексації-різниці за період з 01.03.2018 року по 04.09.2022 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням висновків суду, повідомлено, що за період з 01.03.2018 р. по 04.09.2022 р. нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення відповідно до чинного законодавства України. З огляду на зазначене, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 року у справі № 160/22541/23 є незрозумілим та потребує роз'яснення.
Дослідивши матеріали справи, а також проаналізувавши зміст норм процесуального права, що регулюють це питання, суд доходить висновку про відмову у задоволенні даної заяви, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави вважати, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Отже, роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим.
Суд зазначає, що невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
За змістом наведеної статті, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання, й, при цьому, саме можливість примусового виконання рішення як така є однією з умов подання заяви про його роз'яснення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону видно, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Водночас, одним із критеріїв для роз'яснення судового рішення є встановлення судом факту того, що рішення є незрозумілим, тобто зі змісту його резолютивної частини не можна зробити висновки про обсяг прав та обов'язків учасників справи у спірних правовідносинах.
На даний висновок також посилається Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 07.02.2024 року у справі № 420/10614/22.
Так, рішення суду від 17.11.2023 р. є зрозумілим та таким, що не потребує окремого роз'яснення, оскільки містить правовий висновок, який прямо та логічно випливає з обґрунтування мотивувальної частини рішення, а описова та мотивувальна частини рішення містять чіткий та послідовний виклад встановлених обставин справи, досліджених доказів. Крім того рішення суду не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння та виконання.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення з викладених вище підстав.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 254, 294 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення у адміністративній справі №160/22541/23 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма