06 листопада 2024 рокуСправа №160/21315/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
07.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у призові позивача на військову службу під час мобілізації без проходження медичного огляду ВЛК, та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , утриматись від призову позивача на військову службу під час мобілізації без проходження медичного огляду ВЛК;
- визнати протиправним та скасувати припис начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.05.2022 року № 51 щодо призову Позивача на військову службу під час мобілізації;
- визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 по особовому складу) від 20 травня 2022 року №67 - РС, щодо призначення позивача на посаду для виконання службових обов'язків;
- визнати протиправним та скасувати розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2024 року №1314/69/1727/дск., щодо відрядження Позивача для виконання військового обов'язку до військової частини НОМЕР_3 ;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , щодо відрядження позивача до військової частини НОМЕР_3 , яка приймає участь у бойових завданнях, та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , утриматись від відряджень Позивача до військових частин які приймають участь у бойових завданнях на час проведення Позивачу медичного огляду ВЛК та визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров?я;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не вжитті заходів реагування, на бездіяльність в/ч НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , щодо не направлення позивача на лікування та на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби, та зобов'язати в/ч НОМЕР_1 , вжити заходів реагування, щодо направлення Позивача на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я, шляхом надання військовим частинам НОМЕР_2 та НОМЕР_3 окремого наказу чи розпорядження про направлення позивача на лікування та на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби;
- визнати протиправної бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не направленні позивача на лікування та на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби, та зобов'язати в/ч НОМЕР_2 направити Позивача на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 166 від 14.06.2024 року, щодо відрядження Позивача до військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 , які полягають у відрядженні позивача до військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , та зобов'язати військову частини НОМЕР_2 , утриматись від відряджень Позивача до військових частин, які приймають участь у бойових завданнях;
- визнати протиправної бездіяльність військової частини НОМЕР_3 , яка полягає у не направленні позивача на лікування та медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби, та зобов'язати в/ч НОМЕР_3 направити Позивача на лікування та на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час призову на військову службу під час мобілізації, він не проходив медичного огляду військово-лікарською комісією та лікарями не оглядався, копію рішення (довідку) ВЛК про визнання його придатним до військової служби позивачу не надавалась, що свідчить про протиправність дій відповідачів, які полягають у призові позивача на військову службу під час мобілізації без попереднього медичного огляду лікарями.
Представник позивача також зауважував, що позивач неодноразово в усній формі звертався до службових/посадових осіб військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_4 з проханням направити його на лікування та на медичний огляд ВЛК, адже відповідно до наданих медичних документів останній хворіє та за станом здоров'я вважає себе не придатним до військової служби.
На підставі вказаного, представник позивача вважає, що є достатньо підстав вважати протиправними розпорядження від 11.06.2024 року №1314/69/1727/дск та наказ №166 від 14.06.2024 року, якими позивач був протиправно відряджений до бойової частини НОМЕР_3 , без проведення позивачу медичного огляду ВЛК щодо визначення ступеню придатності до військової служби.
Окрім зазначеного, представник позивача стверджує, що попереднє, своєчасне узгодження в усному порядку з посадовими/службовими особами військової частини НОМЕР_3 , надання йому направлення на лікування та на медичний огляд ВЛК, не надало позитивного результату, натомість посадові/службові особи військової частини НОМЕР_3 , протиправно спрямовують позивача виконувати службові обов'язки та бойові завдання, що враховуючи стан здоров'я позивача є безвідповідальним з боку командування військової частини, та створює безпосередню загрозу для життя та здоров'я позивача та інших військовослужбовців.
Враховуючи вищезазначене, представник позивача вказує, що є достатньо підстав вважати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 , яка полягає у не направленні позивача на лікування та на медичний огляд ВЛК, з метою визначення придатності до військової служби за станом здоров'я.
12.08.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали суду, 26.08.2024 року представником позивача на усунення недоліків позовної заяви надано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
02.09.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду - задоволено; визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити пропущений строк; відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
09.09.2024 року Військова частина НОМЕР_1 надала до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що позивач військово-лікарською комісією визнаний придатним до військової служби. Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 самостійно, повісткою не викликався. Відповідач зазначив, що у контексті спірних відносин слід зауважити, що оскаржуваний наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17.04.2022 № 119, є індивідуальним правовим актом, що вичерпав свою дію фактом призову позивача на військову службу. Відповідач вказує, що як наслідок, скасування такого наказу не призведе до відновлення попереднього становища позивача, адже порядок звільнення військовослужбовців чітко визначений законом і такий порядок не передбачає випадків звільнення з військової служби за рішенням суду про скасування наказу про призов. Так само визнання протиправними дій відповідачів щодо призову позивача на військову службу за мобілізацією не гарантує позивачу ефективного захисту його прав у спірних відносинах, адже не призведе до виникнення у ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 будь яких обов'язків, пов'язаних з виконанням цього рішення суду та не призведе до звільнення позивача з військової служби.
16.09.2024 року Військова частина НОМЕР_2 надала до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що неодноразово в усній формі звертався до службових/посадових осіб військової частини НОМЕР_2 та військової частини НОМЕР_3 з проханням направити його на лікування та на медичний огляд ВЛК, адже відповідно до наданих медичних документів позивач хворіє за станом здоровя вважає себе не придатним до військової служби, однак відповідач вказує, що позивач не надав до суду жодних доказів про те, що він скаржився командуванню про свій стан здоров'я. Рапорт ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_2 , який був направлений засобами поштового зв'язку до частини не надходив, що підтверджується відстеженням за трек-номером 5007601356549.
Відповідач вказує, що згідно рапорту за вх.№6936 від 11.09.2024 року командира 4 автомобільної роти капітана ОСОБА_2 , який являється прямим командиром позивача, можна встановити, що за час проходження служби позивач не звертався до свого командира з проханням направити його на лікування та на медичний огляд до військоволікарської комісії. На даний час військовослужбовець відряджений до військової частини НОМЕР_3 . Після повернення солдата ОСОБА_1 з відрядження, командиром 4 автомобільної роти буде подане клопотання на ім'я командира військової частини з метою направлення військовослужбовця для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення його подальшого проходження служби.
Крім того, відповідач звертає увагу на те, що медичною довідкою від 11.09.2024 року №2016 підтверджується, що солдат ОСОБА_1 під час проходження служби з 27.05.2022 року знаходився на медичному забезпечені у військовій частині НОМЕР_2 . З моменту перебування у військовій частині НОМЕР_2 за медичною допомогою не звертався, стаціонарно не лікувався. На обліку у лікаря психіатра та нарколога не знаходився. Зі скаргами на поганий стан здоров'я та потребу проходження ВЛК не звертався.
При цьому, відповідачем було вказано, що командиром військової частини НОМЕР_2 було правомірно видано наказ (по стройовій частині) від 14.06.2024 року №166 на підставі розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2024 року №1314/69/1727/дск з метою відрядження позивача до військової частини НОМЕР_3 та запропоновано суду врахувати, що військовослужбовці частини були відряджені до військової частини на 90 діб з 14.06.2024 року по 11.09.2024 року. Тобто на даний час термін відрядження сплив та військовослужбовці зобов'язані повернутися до військової частини НОМЕР_2 , про що командуванням частини було відправлено клопотання від 11.09.2024 року №1055/618 до вищого штабу, з метою повернення військовослужбовців з відрядження.
30.09.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_6 надано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що 26.02.2022 року, згідно довідки №198 військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби. Призваний за мобілізацією до роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 . 12.05.2022 року № 113 солдата ОСОБА_1 , стрільця 1 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони, призначеного наказом командира військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 (по особовому складу) від 11 травня 2022 року № 62-рс до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_1 . Позивач не надав суду жодних доказів про те, що він скаржився на стан свого здоров'я при проходженні ВЛК, наполягав на проходженні ВЛК для визнання не придатним до служби за станом здоров'я, а також, про те, що стан його здоров'я погіршувався, під час проходження служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 довідку ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 №198 від 26.02.2022 року, у встановленому Законом порядку, не оскаржив. Був призваний на військову службу під час мобілізації в роту охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_2 , скарги на погіршення здоров'я ОСОБА_1 не виказував. Відповідні рапорти на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 не подавав.
31.10.2024 року Військова частина НОМЕР_3 надала до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що позивач проходив службу у складі військової частини НОМЕР_5 , 16 червня 2024 року прибув в підпорядкування командира військової частини НОМЕР_3 до складу сил та засобів, які залучаються та приймають безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » у Донецькій області: Так, відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) 13 вересня 2024 року позивач вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та приймають безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_8 » та прибув до пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_3 , де знаходиться на час подання відзиву. За вказаний час позивач не звертався до командування військової частини НОМЕР_3 з рапортом про направлення його на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Також позивач не надав належних доказів щодо звернення до командування до військової частини НОМЕР_3 з рапортом про направлення його на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби. Враховуючи зазначене вважаю, що військова частина НОМЕР_3 не порушила прав та законних інтересів позивача, а тому в частині вимог до військової частини НОМЕР_3 слід відмовити.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України.
Згідно довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 №198 від 26.02.2022 року, ОСОБА_1 визнаний здоровим та придатним до військової служби, на підставі графи ІІ Розкладу хвороб ТДВ «Б».
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) №113 від 12.05.2022 року, солдат ОСОБА_1 , стрілець 1 відділення охорони 1 взводу охорони роти охорони, призначеного наказом командира військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 (по особовому складу) від 11 травня 2022 року № 62-рс, вибув до нового місця служби до військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 27.05.2022 року за №153, ОСОБА_1 зараховано до особового складу частини та на всі види забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 14.06.2024 року за №166, ОСОБА_1 направлено у відрядження до військової частини НОМЕР_3 , терміном на 90 діб, з 14.06.2024 по 11.09.2024.
17.06.2024 року представником ОСОБА_1 складено та направлено клопотання на адресу військової частини НОМЕР_3 через військову частину НОМЕР_1 , в якому останній просив направити ОСОБА_1 на лікування та медичний огляд військово-лікарською комісією з мето визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров?я, надавши відповідне направлення на ім?я ОСОБА_1 та просив н??а час лікування та медичного огляду ВЛК, увільнити ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків та бойових завдань.
Також, 17.06.2024 року представником ОСОБА_1 складено та направлено заяву про бездіяльність командира НОМЕР_6 окремої механізованої бригади (в/ч НОМЕР_3 ) на адресу військової частини НОМЕР_1 , в якій останній також просив направити ОСОБА_1 на лікування та медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров?я.
Згідно опису вкладення до відправлення №5007601356530, до клопотання надано також заява про бездіяльність командира НОМЕР_6 окремої механізованої бригади (в/ч НОМЕР_3 ); оригінал рапорту ОСОБА_1 від 12.06.2024 року; копія висновку спеціаліста від 13.02.2024 року; копія замовлення №0011110202333969 від 11.10.2023 року; копія висновку лікаря спеціаліста від 10.10.2023 року; копія висновку лікаря спеціаліста від 13.10.2023 року; копія висновку лікаря спеціаліста від 06.10.2023.
За даними офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» (трекінг) поштове відправлення №5007601356530 вручене особисто 28.06.2024 року.
Листом б/н від 29.06.2024 року військова частина НОМЕР_1 надала відповідь на заяву представника позивача щодо направлення ОСОБА_1 на медичний огляд військово-лікарською комісією з мето визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров?я, та зазначила, що ОСОБА_1 при погіршені стану здоров'я слід звернутись до медичної служби військової частини НОМЕР_3 для надання медичної допомоги, а за необхідності направлення на стаціонарне лікування та/або медичний огляд військово-лікарської комісією до лікувального закладу Міністерства оборони України у встановленому порядку.
Крім того, 17.06.2024 року представником ОСОБА_1 складено та направлено відповідне клопотання на адресу військової частини НОМЕР_2 .
Згідно опису вкладення до відправлення №5007601356549, до клопотання надано також оригінал рапорту ОСОБА_1 від 12.06.2024 року; копія висновку спеціаліста від 13.02.2024 року; копія замовлення №0011110202333969 від 11.10.2023 року; копія висновку лікаря спеціаліста від 10.10.2023 року; копія висновку лікаря спеціаліста від 13.10.2023 року; копія висновку лікаря спеціаліста від 06.10.2023.
За даними офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» (трекінг) поштове відправлення №5007601356549 не було вручено.
Втім, позивач вважаючи, що під час призову на військову службу під час мобілізації, він не проходив медичного огляду військово-лікарською комісією, а посадові особи військових частин не направляють його на лікування та на медичний огляд ВЛК, останній звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Щодо вимог та доводів позивача про призов його на військову службу під час мобілізації без проходження медичного огляду ВЛК, та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 , утриматись від призову позивача на військову службу під час мобілізації без проходження медичного огляду ВЛК, суд зазначає про таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), частиною 1 статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч.3 ст.1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок включає, зокрема, проходження служби у військовому резерві.
Відповідно до ч.13 ст.2 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Згідно ч.10 ст.14 Закону №2232-ХІІ за результатами медичного огляду громадянина України і з урахуванням рівня його освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки може прийняти одне з таких рішень:
- придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;
- тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;
- підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);
- непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов'язаних;
- непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;
- підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
- підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до абз.3 ч.5 ст.22 Закону №3543-ХІІ особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Згідно п.3.8 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від14.08.2008 року, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
"Обмежено придатний до військової служби";
"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";
"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)";
"Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
"Придатний до військової служби";
"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявна довідка військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 №198 від 26.02.2022 року, відповідної до якої ОСОБА_1 визнаний здоровим та придатним до військової служби, на підставі графи ІІ Розкладу хвороб ТДВ «Б».
Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем під час призову позивача на військову службу було проведено медичний огляд позивача, що також підтверджується відомостями з облікової картки до військового квитка, копія якого також наявна в матеріалах справи.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що доводи позивача щодо непроходження ним медичного огляду під час призову на військову службу не відповідають фактичним обставинам та не можуть слугувати підставою для визнання протиправною бездіяльністю відповідача щодо не направлення позивача на проходження медичного огляду.
А тому, суд вказує, що зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 утриматись від призову позивача на військову службу під час мобілізації без проходження медичного огляду ВЛК є необґрунтованою та безпідставною вимогою, зокрема, з огляду на викладене вище, та безпосередньо ту обставину, що позивача вже призвано на військову службу під час мобілізації та останній проходить службу у лавах ЗСУ.
Також, суд вказує, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування припису начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.05.2022 року № 51 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації обґрунтовуються виключно твердженнями, що останнім не було пройдено медичного огляду ВЛК.
Враховуючи вказане, суд зауважує, що таким твердженням позивача вже надана відповідна правова оцінка. Інші доводи та твердження щодо протиправності припису начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.05.2022 року № 51 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації позивачем вказано не було, а тому, зважаючи на викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимог про визнання протиправним та скасування припису начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.05.2022 року № 51 щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації.
Крім того, суд акцентує та звертає увагу, і на наступному.
Як встановлено судом, вимоги про: визнання протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 по особовому складу від 20 травня 2022 року №67 - РС, щодо призначення позивача на посаду для виконання службових обов'язків; визнання протиправним та скасувати розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2024 року №1314/69/1727/дск., щодо відрядження Позивача для виконання військового обов'язку до військової частини НОМЕР_3 ; визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , щодо відрядження позивача до військової частини НОМЕР_3 , яка приймає участь у бойових завданнях, та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , утриматись від відряджень Позивача до військових частин які приймають участь у бойових завданнях на час проведення Позивачу медичного огляду ВЛК та визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я; визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 , які полягають у відрядженні позивача до військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , та зобов'язати військову частини НОМЕР_2 , утриматись від відряджень Позивача до військових частин, які приймають участь у бойових завданнях обґрунтовуються тим, що позивачем під час призову на військову службу під час мобілізації не було пройдено медичного огляду ВЛК, а також тим, що позивача не направлено на лікування та на медичний огляд ВЛК, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, незважаючи на його усні звернення до посадових осіб, зокрема, військової частини НОМЕР_2 .
Суд зазначає, що викладені вище оскаржувані позивачем накази та дії відповідачів було здійснено внаслідок проходження позивачем військової служби під час мобілізації.
Як вже встановлювалося судом вище, на час призову позивача на військову службу під час мобілізації, останнім було пройдено медичний огляду ВЛК, що підтверджується матеріалами справи, а тому доводи та твердження позивача про не проходження ним медичного огляду ВЛК є безпідставними, а тому не свідчать про протиправність, необґрунтованість та безпідставність оскаржуваних наказів та дій відповідачів щодо переміщення позивача на час проходження ним військової служби під час мобілізації.
Окрім того, суд вказує, що матеріали справи не містять відповідних доказів того, що на час прийняття наказу військової частини НОМЕР_1 від 20 травня 2022 року №67 - РС; розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2024 року №1314/69/1727/дск; дій щодо відрядження позивача до військової частини НОМЕР_3 , ОСОБА_1 звертався із рапортами до відповідачів щодо його направлення на лікування та медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
При цьому, як вже встановлювалося судом, наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 14.06.2024 року за №166, ОСОБА_1 направлено у відрядження до військової частини НОМЕР_3 , терміном на 90 діб, з 14.06.2024 по 11.09.2024.
Однак, при цьому, судом встановлено, що лише 17.06.2024 року представником ОСОБА_1 складено та направлено клопотання разом із рапортом ОСОБА_1 від 12.06.2024 року до відповідачів із проханням направити позивача на лікування та медичний огляд військово-лікарською комісією з мето визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я.
Тобто, суд вказує, що позивачем здійснено відповідне звернення вже після прийняття наказу військової частини НОМЕР_1 від 20 травня 2022 року №67 - РС; прийняття розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2024 року №1314/69/1727/дск та дій щодо відрядження ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 .
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання відповідачів, утриматись від відряджень позивача до військових частин які приймають участь у бойових завданнях на час проведення позивачу медичного огляду ВЛК та визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
На час розгляду цієї справи питання щодо майбутніх відряджень позивача до військових частин, які приймають участь у бойових завданнях на час можливого проведення позивачу медичного огляду ВЛК та визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я, у межах цієї справи відповідачами та судом не досліджувалось, а тому вимоги позивача в цій частині є передчасними та необґрунтованими.
Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому суд приходить до висновку про відмову в позові у частині вказаних позовних вимог.
Суд також зауважує, що відрядження ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_3 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14.06.2024 року за №166, терміном на 90 діб завершено, що підтверджується змістом наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 13.09.2024 року за №258, що наявний в матеріалах справи.
А отже, враховуючи викладене, слід дійти висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу військової частини НОМЕР_1 по особовому складу від 20 травня 2022 року №67 - РС, щодо призначення позивача на посаду для виконання службових обов'язків; визнання протиправним та скасування розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2024 року №1314/69/1727/дск., щодо відрядження Позивача для виконання військового обов'язку до військової частини НОМЕР_3 ; визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , щодо відрядження позивача до військової частини НОМЕР_3 , яка приймає участь у бойових завданнях, та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 , утриматись від відряджень Позивача до військових частин які приймають участь у бойових завданнях на час проведення Позивачу медичного огляду ВЛК та визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я; визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 , які полягають у відрядженні позивача до військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , та зобов'язати військову частини НОМЕР_2 , утриматись від відряджень Позивача до військових частин, які приймають участь у бойових завданнях не підлягають задоволенню.
При цьому, щодо вимог про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не вжитті заходів реагування, на бездіяльність в/ч НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , щодо не направлення позивача на лікування та на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби, та зобов'язати в/ч НОМЕР_1 , вжити заходів реагування, щодо направлення Позивача на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я, шляхом надання військовим частинам НОМЕР_2 та НОМЕР_3 окремого наказу чи розпорядження про направлення позивача на лікування та на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби; визнання протиправної бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у не направленні позивача на лікування та на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби, та зобов'язати в/ч НОМЕР_2 направити Позивача на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я; визнання протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 166 від 14.06.2024 року, щодо відрядження Позивача до військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ; визнання протиправної бездіяльність військової частини НОМЕР_3 , яка полягає у не направленні позивача на лікування та медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби, та зобов'язати в/ч НОМЕР_3 направити Позивача на лікування та на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" охорона здоров'я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Турбота про збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків військової служби.
Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я. Військовослужбовці щорічно проходять медичний огляд, щодо них проводяться лікувально-профілактичні заходи.
За відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Пунктами 6.1, 6.5, 6.6. розділу ІІ цього Положення передбачено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за рекомендацією лікаря, у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть обмежувати придатність або зумовлювати непридатність до військової служби.
Також направлення військовослужбовців на медичний огляд ВЛК прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище проводиться у випадках, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153, та Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10 квітня 2009 року №170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454.
Для вирішення питання про потребу у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), або звільненні від виконання службових обов'язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником (керівником) відділення або профільним головним (провідним) фахівцем закладу охорони здоров'я (установи), у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в медичній карті стаціонарного (амбулаторного) хворого (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи.
Військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров'я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.
Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" №548-XIV від 24.03.1999 року затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, який визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах, та містить зокрема такі норми:
12. Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
14. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
31. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
66. Командир бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність, укомплектованість особовим складом, успішне виконання бригадою (полком, кораблем 1 і 2 рангу, окремим батальйоном) бойових завдань; бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; внутрішній порядок; стан і збереження зброї, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів; стан фінансового господарства; всебічне забезпечення бригади, стан пожежної та екологічної безпеки.
Командир бригади є прямим начальником усього особового складу полку.
233. Збереження і зміцнення здоров'я, фізичний розвиток військовослужбовців - важлива і невід'ємна частина їх підготовки до виконання військового обов'язку. Піклування командира (начальника) про здоров'я підлеглих є одним з основних його обов'язків у діяльності щодо забезпечення постійної бойової готовності військової частини (підрозділу).
234. Збереження і зміцнення здоров'я військовослужбовців досягається шляхом:
- проведення командирами (начальниками) заходів, спрямованих на створення здорових умов служби і побуту;
- систематичного загартовування і фізичного розвитку;
- виконання санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і лікувально-профілактичних заходів.
246. Основними лікувально-профілактичними заходами є диспансеризація, амбулаторне, стаціонарне і санаторно-курортне лікування військовослужбовців.
254. Військовослужбовці зобов'язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов'язаний направити хворого до медичного пункту частини.
260. На стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).
У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
261. Про прибуття військовослужбовців, яких направлено до військового закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування, начальник військового закладу охорони здоров'я зобов'язаний у той самий день повідомити командира військової частини, з якої вони прибули, а про військовослужбовців, які прибули з інфекційними захворюваннями, - також найближчий санітарно-епідеміологічний заклад охорони здоров'я. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються начальниками відповідних органів управління Служби правопорядку в гарнізонах або керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
262. Начальник військового закладу охорони здоров'я зобов'язаний за п'ять днів до виписки військовослужбовців повідомити про це командира військової частини, з якої вони прибули. У день виписки із військового закладу охорони здоров'я військовослужбовцям видаються відповідні документи і вони самостійно (якщо не прибув супроводжуючий із військової частини) направляються до військової частини, з якої прибули. Після повернення до військової частини і доповіді безпосередньому командирові (начальникові) військовослужбовці направляються до медичного пункту військової частини, де здають медичні документи; інші документи здаються сержантові із матеріального забезпечення (старшині) роти.
В особливий період медичні та інші документи направляються у електронному вигляді до військової частини закладом охорони здоров'я або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. У разі неможливості направлення таких документів у електронному вигляді обов'язок по направленню документів у паперовому вигляді покладається на заклад охорони здоров'я або територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Порядок направлення медичних та інших документів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В особливий період військовослужбовці, які згідно з висновком військово-лікарської комісії мають право на відпустку для лікування у зв'язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) чи визнані непридатними до військової служби, направляються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання документів з військової частини щодо надання відпустки або звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України. Військовослужбовці також мають право особисто подавати документи для оформлення відпустки для лікування у зв'язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), а також для оформлення звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України.
Судом встановлено, що позивач за направленням військової частини НОМЕР_2 від 20.09.2024 року за №121 направлений на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до подальшого проходження військової служби в ЗС України на 23.09.2024 року, що підтверджується матеріалами справи.
Окрім того, суд зазначає, що листом б/н від 29.06.2024 року військова частина НОМЕР_1 надала відповідь на заяву представника позивача щодо направлення ОСОБА_1 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров?я, в якій роз'яснила, що ОСОБА_1 при погіршені стану здоров'я слід звернутись до медичної служби військової частини НОМЕР_3 для надання медичної допомоги, а за необхідності направлення на стаціонарне лікування та/або медичний огляд військово-лікарської комісією до лікувального закладу Міністерства оборони України у встановленому порядку.
Крім того, як встановлено судом та не заперечується позивачем, відповідне клопотання від 17.06.2024 року представника ОСОБА_1 так і не було вручено представнику військової частини НОМЕР_2 , що також підтверджується даними офіційного вебсайту АТ «Укрпошта» (трекінг).
Отже, враховуючи зміст листа військової частини НОМЕР_1 б/н від 29.06.2024 року, зміст направлення військової частини НОМЕР_2 від 20.09.2024 року за №121, яким ОСОБА_1 направлений на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до подальшого проходження військової служби в ЗС України на 23.09.2024 року та відсутність факту вручення клопотання від 17.06.2024 року представника ОСОБА_1 представнику військової частини НОМЕР_2 , суд доходить висновку, як про відсутність бездіяльності щодо не направлення позивача на лікування та медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби, так і про зобов'язання направити позивача на лікування і на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я.
Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень частини першої статті 77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що відповідачем надано належні та допустимі докази на підтвердження своїй доводів та тверджень, у той час як позивачем не надано належних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.
Отже, за сукупності вказаних обставин доводи позивача не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, у зв'язку із чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський