16 липня 2024 рокуСправа №160/11750/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
07.05.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі-відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, що полягали у не зарахуванні ОСОБА_1 до її пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, періоду роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу її роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період з 20.10.1999 по 24.12.2001 у Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення з 18.01.2019 року з урахуванням зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001, та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.01.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до наданих довідок про підтвердження пільгового стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах позивачу було проведено призначення пенсії та зараховано пільговий стаж за періоди роботи на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат». Проте 19.12.2023 року позивачем отримано лист №0400-010304-8/205787 від відповідача, в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що на підприємстві ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» у періоди з 20.10.1999 по 24.12.2001 не проводилась атестація робочих місць, стаж роботи позивача за зазначений період не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1. Не погоджуючись з не зарахуванням спірного періоду, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/11750/24, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали та витребувано з відповідача належним чином завірену копію пенсійної справи позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач у строки, встановлені ухвалою суду від 15.05.2024, відзиву на позов не надав, зазначену ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження було отримано останнім 15.05.2024.
У відповідності до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.01.2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до наданих довідок про підтвердження пільгового стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах позивачу було проведено призначення пенсії та зараховано пільговий стаж за періоди роботи на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат».
19.12.2023 року позивачем отримано лист №0400-010304-8/205787 від відповідача, в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що на підприємстві ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» у період з 20.10.1999 по 24.12.2001 не проводилась атестація робочих місць, стаж роботи позивача за зазначений період не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1.
Не погоджуючись з діями ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не зарахування до її пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, періоду роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001 в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV(далі - Закон України №1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з ч.1 ст.26 Закону України №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Частиною 1статті 114 Закону України №1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п.1 ч.2ст.114 Закону України №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Аналогічні приписи містяться також у пункті а) статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року(далі - Закон України №1788), в якому визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п. а) ч.1 ст.83 Закону України №1788 пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.
Статтею 62 Закону України №1788 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 р. №637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 09.10.2008 року, ОСОБА_1 з 15.06.1990 працює в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат».
Згідно наявної в матеріалах справи копії трудової книжки, позивач на цей час продовжує працювати в ПАТ «ДМК».
З наданих позивачем довідок від 19.12.2018 року № 023-3372, від 19.12.2018 року № 023-3373, від 19.12.2018 року № 023-3374, від 19.12.2018 року № 023-3375, вбачається, що у період з 20.10.1999 р. по 24.12.2001 р. постійно на умовах повного робочого дня працювала за професіями, передбаченими Списком №1 в ПАТ «ДМК» та при цьому весь цей період умови її праці за вказаними професіями були незмінними та підтверджені атестаціями робочих місць, результати яких застосовувались в тому числі і в спірні періоди.
Незмінність та атестованість умов праці на комбінаті за професією «машиніст крана металургійного виробництва» в зазначений період з повним робочим днем відповідно до Списку № 1 Розділу ІІІ підрозділу 1а підтверджена кожною черговою атестацією робочих місць за умовами праці, що діяла у період її роботи за даними професіями на комбінаті, а саме:
- первісною атестацією, затвердженою постановою адміністрації та профкому комбінату від 20.10.1994 № 813 «Про атестацію робочих місць за умовами праці»;
- черговою атестацією, затвердженою постановою адміністрації та профкому комбінату від 25.12.2001 року №1269 «Про атестацію робочих місць за умовами праці»;
- черговою атестацією, затвердженою постановою адміністрації та профкому комбінату від 29.12.2006 №992 «Про атестацію робочих місць за умовами праці»;
- черговою атестацією, затвердженою постановою адміністрації та профкому комбінату від 03.09.2012 №461 «Про атестацію робочих місць за умовами праці»;
- черговою атестацією, затвердженою постановою адміністрації та профкому комбінату від 26.12.2017 №25 «Про атестацію робочих місць за умовами праці».
Посилання відповідача на не проведення атестації робочих місць в спірний період суд вважає необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.
З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року було затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок застосування Списків).
Пунктом 3 Порядку застосування Списків передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Отже, згідно норм чинного законодавства, умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за Списком № 1 є встановлення факту зайнятості особи повний робочий день на посаді, за професією або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1 та документальне підтвердження наявності шкідливих і важких умов праці працівника за відповідною професією, посадою згідно результатів атестацій-відповідного робочого місця за умовами праці.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 р., що діяв до 16.01.2003 р., містить у собі таку професію, як «машиніст крана металургійного виробництва».
Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 р. «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено, зокрема, Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до списку яких входить професія «машиніст крана металургійного виробництва».
Отже, професія позивача у спірний період відносилась до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Атестація робочих місць за умовами праці проводиться згідно Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442.
Відповідно до п.1 Порядку атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Атестація робочих місць передбачає, крім іншого:
обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці;
визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах;
складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників (п.6 Порядку).
Відповідно до п.9 Порядку атестація робочих місць перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.
Згідно з п.4.2. Порядку застосування Списків результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсіюзавікомнапільговихумовах,впродовж5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умові характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до п.4 Порядку застосування Списків, згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442, атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації (п.4 Порядку).
В окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 р. №205 «Про затвердження Роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках» з метою запобігання необґрунтованому позбавленню працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, належних їм пільг і компенсацій, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку атестації робочих місць.
Згідно з п.11 Порядку та Положення про Державну експертизу умов праці, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 1 грудня 1990 року № 357 (що діяло в спірні періоди) державний контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці та віднесення їх до категорії з шкідливим і важкими умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах покладалось на органи Державної експертизи умов праці.
Факт проведення та чинності атестації робочих місць за умовами праці саме у спірний період з 20.10.1999 р. по 24.12.2001 р. підтверджується постановою адміністрації і профкому комбінату від 20.10.1994 року № 813 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» затверджено результати вперше проведеної на комбінаті атестації робочих місць за умовами праці, а також затверджено перелік професій робітників, робота за якими дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.
За результатами атестації робочих місць, завершеної у 1994 році, професія позивача дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.
Внаслідок скрутного фінансово-економічного стану підприємства та значного обсягу професій, що підтягали атестації розпочата в червні 1999 року чергова атестація робочих місць на комбінаті не була завершена до 20.10.1999 року та її проведення продовжувалось по грудень 2001 до моменту її завершення.
У відповідності до законодавчо встановлених повноважень Головним державним експертом з умов праці у Дніпропетровській області було надано згоду на продовження терміну дії постанови адміністрації та профкому комбінату від 20.10.1994 року №813 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» та використання результатів первісної атестації робочих місць до 31.12.2001 року, що підтверджується листами Головного державного експерта області з умов праці від 26.10.1999 року за вих. № 14/1-121, від 27.12.2000 за вих. № 14/1-261.
Постановою адміністрації та профкому комбінату від 25.12.2001 року №1269 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» затверджено результати розпочатої в 1999році чергової атестації робочих місць за умовами праці, а також затверджено перелік професій робітників, робота за якими дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.
За результатами даної атестації робочих місць професія позивача дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1.
Таким чином, результати атестації робочих місць за умовами праці 1994 року були в установленому порядку продовжені на весь міжатестаційний (спірний) період (з 20.10.1999 року по 24.12.2001 року) та робоче місце позивача за умовами та характером праці в цей період під час проведення чергової атестації не змінювалось, що підтверджено результатами наступної атестації робочих місць 2001 року.
В свою чергу, результати розпочатої в 1999 році чергової атестації робочих місць було затверджено 25.12.2001 року, тобто 25.12.2001 року та 26.12.2001 року вже діяли результати нової проведеної атестації, що підтверджує безпідставність доводів відповідача про відсутність атестації робочого місця позивача і в цей період.
Зазначене спростовує безпідставні твердження відповідача про не проведення роботодавцем атестації робочих місць в спірний період.
Суд наголошує на тому, що відповідно до п.10 Порядку під час визначення права на пенсію за віком на пільговий умовах використовуються результати атестації (не сам наказ про затвердження результатів атестації, як підсумковий документ, а саме результати атестації по суті проведених досліджень в ході атестації).
За даних обставин, за відсутності зміни технологічних умов праці на комбінаті за професіями згідно Списків № 1, 2 у міжатестаційний період, рішенням органу, що здійснює державний контроль за правильністю застосування списків було погоджено використання результатів первісної та третьої за черговістю атестації робочих місць згідно постанов № 813 від 20.10.1994 року та № 992 від 29.12.2006 року відповідно після спливу 5 років з дати їх затвердження, тобто в спірні періоди.
Отже суд вважає, що в спірні періоди на комбінаті правомірно застосовувались результати попередньої атестації 1994 та 2006 року, в тому числі і при визначенні права на пенсію, та одночасно проводились нові чергові атестації, що спростовує доводи відповідача про те, що в ці періоди атестація не проводилась.
Також суд вважає, що недотримання роботодавцем строків завершення проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці за умови підтвердження незмінності умов праці наступною черговою атестацією робочих місць не є підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів до пільгового стажу позивача за Списком № 1, оскільки згідно з пунктом 4.6. Порядку застосування Списків до пільгового стажу не зараховується період роботи після проведення атестації лише у тому випадку, якщо право на пільгову пенсію не підтверджено за результатами такої атестації, тобто лише у разі не підтвердження атестацією наявності шкідливих та важких умов праці на робочому місті.
При цьому, як зазначалось вище, обов'язок проведення атестації робочих місць та відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладено на керівників підприємств, тому несвоєчасне проведення роботодавцем такої атестації у визначені законодавством строки не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист, зокрема на пенсію за віком на пільгових умовах у визначеному законодавством розмірі.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням застосування процедури продовження строку використання результатів попередньої атестації після спливу 5-річного терміну з дати проведення попередньої атестації та підтвердження наступною атестацією незмінності умови праці за професією згідно Списку № 1, суд прийшов до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 20.10.1999 р. по 24.12.2001 р.
За наведених обставин суд вважає, що бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яка полягала у не зарахуванні позивачу до її пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, періоду роботи з 20.10.1999 р. по 24.12.2001 р. в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» є протиправною, а порушені права позивача слід відновити шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати позивачу до стажу її роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, період роботи з 20.10.1999 р. по 24.12.2001 р. в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат», а також зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу, пенсію за невраховуванні періоди роботи з 20.10.1999 р. по 24.12.2001 р., за Списком № 1, починаючи з 18.01.2019 року.
З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей1,12 Закону України «Про оплату праці» і у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення частини першої статті 122 КАС України в системному зв'язку з положенням частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд прийшов до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.
До аналогічних правових висновків прийшов також Верховний суд у постанові від 19 червня 2018 року по справі №646/6250/17.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень бездіяльність якого оскаржується, не виконано покладеного на нього обов'язку доказування правомірності такої бездіяльності.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням зазначеного, сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн. (квитанція № 0.0.3620118734.1 від 01.05.2024 року) підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст.2,9,77,78,139,241-246,255,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у не зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди роботи з 20.10.1999 р. по 24.12.2001 р. в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди роботи з 20.10.1999 р. по 24.12.2001 р. в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), пенсію за невраховуванні періоди роботи з 20.10.1999 р. по 24.12.2001 р., за Списком № 1, починаючи з 18.01.2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна