05 листопада 2024 рокуСправа №160/25059/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
17.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі-відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі-відповідач-2), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову у призначенні пенсії №045550026072 від 01.08.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати стаж згідно поданих позивачем документів, а саме: згідно трудової книжки НОМЕР_1 , виданої 15.02.1983 року, з 14.02.1983 по 17.10.1983; з 10.09.1990 по 25.10.1990; з 01.10.1997 по 30.11.1997, згідно свідоцтва про навчання № НОМЕР_2 - з 01.09.1979 по 18.02.1980 року.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач 24.07.2024 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Згідно з рішенням відповідача №045550026072 від 01.08.2024 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з не досягненням необхідного віку. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем протиправно не було зараховано до загального стажу періоди з 14.02.1983 по 17.10.1983; з 10.09.1990 по 25.10.1990; з 01.10.1997 по 30.11.1997, з 01.09.1979 по 18.02.1980 року. Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/25059/24, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали та витребувано з відповідача-2 належним чином завірену копію пенсійної (відмовної) справи позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
02.10.2024 року через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області надійшов відзив на позов, в якому він не визнає позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав. Так, відповідач вказує, що позивач 24.07.2024 звернувся із заявою з питання призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області. Рішенням відповідача №045550026072 від 01.08.2024 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії з огляду на не досягнення ним необхідного пенсійного віку. Необхідний вік для призначення пенсії становить 65 років. Вік позивача складає 62 роки. У разі відсутності, починаючи з 01 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності такого страхового стажу: з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років. У разі відсутності, починаючи з 01 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності такого страхового стажу: з 1 січня 2028 року- від 15 до 25 років. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 , оскільки відсутній підпис відповідальної особи, має місце виправлення в даті наказу на звільнення, наявні розбіжності в даті наказу на прийняття та датою прийняття, в свідоцтві про навчання прізвище не відповідає паспортним даним. З огляду на викладене, відповідач-1 вважає, що ним було законно прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії та просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідач-2 у строки, встановлені ухвалою суду від 23.09.2024, відзиву на позов не надав, зазначену ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження було отримано останнім 23.09.2024.
У відповідності до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України відповідно до паспорту серії НОМЕР_4 , 24.07.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , виданої 15.02.1983 року, позивач працював на посаді:
- з 14.02.1983 по 17.10.1983 - прийнятий шофером 3 класу відділу МТС трестос;
- з 10.09.1990 по 25.10.1990 - прийнятий водієм 3 класу;
- з 01.10.1997 по 30.11.1997 - прийнятий на лінію по виготовленню шпалер друкарем.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №045550026072 від 01.08.2024 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з не досягненням ним пільгового віку передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, а саме: вік заявника - 62 роки.
Відповідачем не було зараховано до загального страхового стажу періоди роботи з 14.02.1983 по 17.10.1983; з 10.09.1990 по 25.10.1990; з 01.10.1997 по 30.11.1997, згідно свідоцтва про навчання № НОМЕР_2 - з 01.09.1979 по 18.02.1980 року, оскільки відсутній підпис відповідальної особи, має місце виправлення в даті наказу на звільнення, наявні розбіжності в даті наказу на прийняття та датою прийняття, в свідоцтві про навчання прізвище не відповідає паспортним даним.
Позивач не згоден з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1статті 24 Закону № 1058-IV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону № 1058-IV).
Статтею 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV та надав відповідні документи, зокрема, трудову книжку серії НОМЕР_1 від 15.02.1983 р.
Проте, відповідачем не зараховано до загального страхового стажу періоди роботи з 14.02.1983 по 17.10.1983; з 10.09.1990 по 25.10.1990; з 01.10.1997 по 30.11.1997, згідно свідоцтва про навчання № НОМЕР_2 - з 01.09.1979 по 18.02.1980 року, оскільки відсутній підпис відповідальної особи, має місце виправлення в даті наказу на звільнення, наявні розбіжності в даті наказу на прийняття та датою прийняття, в свідоцтві про навчання прізвище не відповідає паспортним даним.
Щодо не зарахованих періодів трудової діяльності з 14.02.1983 по 17.10.1983; з 10.09.1990 по 25.10.1990; з 01.10.1997 по 30.11.1997, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.02.1983 р., слід зазначити наступне.
Згідно з записами, наявними в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 15.02.1983 р., позивач в періоди з 14.02.1983 по 17.10.1983; з 10.09.1990 по 25.10.1990; з 01.10.1997 по 30.11.1997 працював:
- з 14.02.1983 по 17.10.1983 - прийнятий шофером 3 класу відділу МТС трестос;
- з 10.09.1990 по 25.10.1990 - прийнятий водієм 3 класу;
- з 01.10.1997 по 30.11.1997 - прийнятий на лінію по виготовленню шпалер друкарем.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII(далі - Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні за змістом норми містить і Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58(далі -Інструкція № 58).
Відповідно до пункту 2.11 Наказу від 29.07.1993 №58 Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.08.1993 №110, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Пунктом 2.13 передбачено, що зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Згідно пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС №656 від 06.09.1973 «Про трудові книжки робітників та службовців» відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. Аналогічні вимоги до порядку ведення трудових книжок містяться і в Інструкції № 58.
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з пунктом 2.6 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 року №301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З огляду на зазначені нормативні акти, можна зробити висновок, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника.
Таким чином, є безпідставними доводи відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи:
з 14.02.1983 по 17.10.1983 - оскільки відсутній підпис відповідальної особи;
з 10.09.1990 по 25.10.1990 - має місце виправлення в даті наказу на звільнення;
з 01.10.1997 по 30.11.1997 - оскільки в даті наказу на прийняття розбіжність між датою на прийняття;
в свідоцтві про навчання - з 01.09.1979 по 18.02.1980 року - оскільки прізвище не відповідає паспортним даним.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також, суд для найбільш ефективного захисту порушеного права особи може вийти за межі позовних вимог. Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наданих на підтвердження правової позиції відповідачем, суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії за віком буде скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 01.08.2024 року №045550026072.
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 01.08.2024 року №045550026072 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зарахування до страхового стажу періоду навчання згідно свідоцтва про навчання № НОМЕР_2 - з 01.09.1979 по 18.02.1980 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. д) ч.3 ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, період здобуття освіти у професійних навчально-виховних закладах підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Згідно з свідоцтвом про навчання від 21.02.1980 року серії НОМЕР_5 позивач проходив навчання на автонавчальному комбінаті Міністерства автомобільного транспорту з 01.09.1979 року по 18.02.1980 рік.
Вказаний період навчання також підтверджується записом в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 15.02.1983 року на підставі довідки №14/37 від 12.02.1983 року.
Враховуючи викладене, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу позивача період навчання на автонавчальному комбінаті Міністерства автомобільного транспорту з 01.09.1979 року по 18.02.1980 рік згідно зі свідоцтвом про навчання від 21.02.1980 року серії НОМЕР_5 та записом в трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для неврахування позивачу до страхового стажу періоду навчання.
Водночас, з приводу позовних вимог зобов'язального характеру, які заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, суд зазначає про таке.
Як вже було вказано у цьому рішенні, за результатами автоматичного розподілу справ у електронній підсистемі за принципом екстериторіальності розгляд заяви позивача було розподілено на відділ пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Тобто, розгляд заяви позивача від 24.07.2024 року та прийняття відповідного рішення здійснювалися саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Суд зазначає, що дії зобов'язального характеру, як спосіб поновлення порушених прав, можуть бути застосовані судом виключно до того органу, дії, бездіяльність чи рішення якого визнані протиправними та (або) скасовані.
Відтак, у даній справі дії зобов'язального характеру можуть бути застосовані лише до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, як до органу, рішення якого визнається судом протиправним і скасовується.
Відтак, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до загального стажу періоди роботи та навчання позивача та повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-ІV, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року № 1-р/2020 та висновків суду в даній справі.
Також слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області врахувати відомості наявні в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , виданої 15.02.1983 року при розгляді його заяви від 24.07.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року №1058-ІV.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем був сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн. відповідно до квитанції №43 від 10.09.2024 року, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 908,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області 01.08.2024 року №045550026072 про відмову в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) періоди роботи з 14.02.1983 по 17.10.1983, з 10.09.1990 по 25.10.1990, з 01.10.1997 по 30.11.1997, період навчання - з 01.09.1979 по 18.02.1980 року, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 24.07.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору в розмірі 908,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна