01 листопада 2024 року Справа №160/26679/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позову без розгляду по справі №160/26679/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
07 жовтня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 01 лютого 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 01 лютого 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 р., встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалою суду від 15 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розгляд справи по суті вирішено розпочати з 15.11.2024 року, одноособово суддею Тулянцевою І.В.
Цією ж ухвалою було витребувано у відповідача - Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) належним чином завірену копію повного розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за спірний період з 01 лютого 2020 року по 20 травня 2023 року включно.
30 жовтня 2024 року на адресу суду засобами поштового зв'язку від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. До відзиву долучено також витребувані ухвалою суду від 15.10.2024 року документи.
30 жовтня 2024 року на адресу суду засобами поштового зв'язку від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Також, 30 жовтня 2024 року на адресу суду засобами поштового зв'язку від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, в якому відповідач просить:
- залишити без розгляду позовну заяву колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною у справі №160/26679/24, у зв'язку із пропуском місячного терміну па звернення до адміністративного суду.
В обгрунтування поданого клопотання вказано, що відповідно до наказу командира військової частини (по стройовій частині) від 23.06.2023 №198 (додаток №12) із позивачем, який здав справи і обов'язки за посадою командира 2-го взводу оперативного призначення 3-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення та переміщений наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 по особовому складу від 31.05.2023 №34 о/с для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 ), « НОМЕР_5 » червня 2023 року. В матеріалах справи не містяться докази оскарження звільнення позивачем та/або наказу про виключення зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення. Отже, станом на момент прийняття наказу командира військової частин НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.06.2023 позивач погодив проведення з ним усіх необхідних розрахунків та відповідно не оскаржував своє звільнення та/або наказ про виключення зі списків особового складу військової частини та всі видів забезпечення, розрахунок грошового забезпечення при звільнені позивача, відповідач здійснив в повному обсязі, а всі взаєморозрахунки були проведені. Таким чином позивач про можливе порушення своїх прав дізнався під час звільнення із частини - 23.06.2023, а доказів, які б підтверджували поважність причин порушення строків оскарження дій відповідача - позивачем надано не було. Таким чином, позивач, дізнавшись про ймовірне порушення своїх прав невиплатою під час звільнення грошової компенсації за неотримане речове майно, з огляду на приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, мав звернутися до адміністративного суду за захистом свого права протягом місяця.
Вирішуючи клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позову без розгляду по справі №160/26679/24, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Після відкриття провадження у справі, судом з'ясовано, що позовна заява подана з порушенням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з того, що спір щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 01 лютого 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення у належному розмірі, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 за № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022 року, внесено зміни, зокрема до Кодексу законів про працю України.
Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Таким чином, починаючи з 19.07.2022, у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Такий висновок відповідає правовій позиції викладеній у рішенні Верховного Суду у справі №260/3564/22 від 06.04.2023 року.
Із змісту позовної заяви слідує, що предметом спору у цій справі є протиправна бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 01 лютого 2020 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Тобто, беручи до уваги вказані вище норми, судом встановлено, у період з 01.02.2020 року по 18.07.2022 року включно, позивач мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга статті 233 КЗпП України, у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX), при цьому з дня не виплати позивачу грошового забезпечення, тобто починаючи з 19.07.2022 року, минуло більше трьох місяців (стаття 233 КЗпП України із змінами починаючи з 19.07.2022), а до суду з даним позовом позивач звернувся лише 07.10.2024 року, що свідчить про пропущений ним тримісячний строк звернення до суду про стягнення належної працівнику заробітної плати.
Так, в матеріалах справи міститься заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, однак, суд, проаналізувавши доводи викладені позивачем у такій заяві щодо строку звернення до суду, вважає їх недостатніми та такими, що не є поважними.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позову без розгляду по справі №160/26679/24 слід задовольнити частково, та залишити позовну заяву без руху після відкриття провадження шляхом зобов'язання позивача надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням доказів поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно з частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення зазначених недоліків.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.3 ст.169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
За викладених обставин суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху після відкриття провадження, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду:
- надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наведенням поважності причин його пропуску.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення позову без розгляду по справі №160/26679/24 - задовольнити частково.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху після відкриття провадження по справі.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева