07 жовтня 2024 рокуСправа №160/20504/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
29.07.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі-відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №2000-0304-9/121416 від 03 липня 2024 про відмову в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального стажу період роботи ОСОБА_1 на підприємстві Лисичанській харчосмаковій фабриці, а саме з 14.09.1981 року по 31.12.1999 року та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач 26.06.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Згідно з рішенням відповідача №2000-0304-9/121416 від 03.07.2024 року позивачці відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. В обґрунтування рішення відповідачем зазначено, що згідно з наданих документів страховий стаж ОСОБА_1 становить 14 років 11 місяців 13 днів. Згідно з трудовою книжкою від 10.09.1981 р. НОМЕР_1 до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 14.09.1981 р. по 31.12.1999 р. (відсутня печатка при звільненні), також на титульній сторінці наявне виправлення року народження, не завірене належним чином, неможливо підтвердити зміну прізвища « ОСОБА_2 », оскільки запис не завірений печаткою, титульна сторінка трудової книжки завірена печаткою іншого місця роботи за період з 01.01.2000 р. по 30.11.2009 р. Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/20504/24, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи у письмовому провадженні.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
10.09.2024 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому він не визнає позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав. Так, відповідач вказує, що позивач 26.06.2024 звернулась із заявою з питання призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності заяву було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області. Рішенням відповідача №2000-0304-9/121416 від 03.07.2024 року позивачці відмовлено в призначенні пенсії з огляду на наступне. Необхідний вік для призначення пенсії становить 60 років. Вік позивача складає 60 років. Необхідний страховий стаж становить 31 рік. Страховий стаж позивача становить 14 років 11 місяців 13 днів. У разі відсутності, починаючи з 01 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності такого страхового стажу: з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років. У разі відсутності, починаючи з 01 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності такого страхового стажу: з 1 січня 2028 року- від 15 до 25 років. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 10.09.1981 р. НОМЕР_1 , оскільки: на титульній сторінці наявне виправлення року народження, не завірене належним чином, неможливо підтвердити зміну прізвища « ОСОБА_2 », оскільки запис не завірений печаткою підприємства, титульна сторінка трудової книжки завірена печаткою іншого місця роботи за період з 01.01.2000 р. по 30.11.2009 р., за періоди роботи з 14.09.1981 р. по 31.12.1999 р. відсутня печатка при звільненні. З огляду на викладене, відповідач вважає, що ним було законно прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії та просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України відповідно до паспорту серії НОМЕР_2 , є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки від 12.04.2022 року №1205-5000968212, 26.06.2024 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з свідоцтвом про шлюб від 25.07.2024 року серії НОМЕР_3 , виданим повторно, з 05.12.1987 року, актовий запис №1150, перебуває в шлюбі з ОСОБА_3 та взяла прізвище « ОСОБА_4 », дівоче прізвище - « ОСОБА_5 » (підтверджено матеріалами справи).
Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 10.09.1981 р. (запис №№1-5) з 14.09.1981 р. по 31.12.1999 р. позивач працювала на підприємстві «Лисичанська харчосмакова фабрика».
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в призначенні пенсії було оформлено та разом з супровідним листом від 03.07.2024 року №2000-0304-9/121416 надіслано позивачу.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.07.2024 № 045750028331 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV, а саме: страховий стаж позивача становить 14 років 11 місяців 13 днів.
Відповідачем не було зараховано до загального страхового стажу періоди роботи з 14.09.1981 р. по 31.12.1999 р., оскільки: на титульній сторінці наявне виправлення року народження, не завірене належним чином, неможливо підтвердити зміну прізвища « ОСОБА_2 », оскільки запис не завірений печаткою підприємства, титульна сторінка трудової книжки завірена печаткою іншого місця роботи за період з 01.01.2000 р. по 30.11.2009 р., за періоди роботи з 14.09.1981 р. по 31.12.1999 р. відсутня печатка при звільненні.
Позивач не згодна з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у зв'язку з чим звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1статті 24 Закону № 1058-IV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2статті 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону № 1058-IV).
Статтею 26 Закону № 1058-IVпередбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що позивач звернулась з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV та надала відповідні документи, зокрема, трудову книжку серії НОМЕР_1 від 10.09.1981 р.
Проте, відповідачем не зараховано до загального страхового стажу періоди роботи з 14.09.1981 р. по 31.12.1999 р., оскільки: на титульній сторінці наявне виправлення року народження, не завірене належним чином, неможливо підтвердити зміну прізвища « ОСОБА_2 », оскільки запис не завірений печаткою підприємства, титульна сторінка трудової книжки завірена печаткою іншого місця роботи за період з 01.01.2000 р. по 30.11.2009 р., за періоди роботи з 14.09.1981 р. по 31.12.1999 р. відсутня печатка при звільненні.
Щодо не зарахованого періоду трудової діяльності з 14.09.1981 р. по 31.12.1999 р. відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.09.1981 р., слід зазначити наступне.
Згідно з записами, наявними в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 10.09.1981 р., вона в періоди з 14.09.1981 р. по 31.12.1999 р. працювала в Лисичанській харчосмаковій фабриці, а саме:
- з 14.09.1981 р. по 06.07.1987 р. працювала розфасувальником цеху №2;
- з 07.07.1987 р. по 06.12.1993 р. працювала мармеладчиком-пастиловщиком І розряду цеху №2;
- 07.12.1993 року - Лисичанську харчосмакову фабрику реорганізовано в АОЗТ «Лисол» згідно з свідоцтвом №538 від 07.12.1993 року;
- з 15.04.1994 р. по 31.12.1999 р. працювала робочою цеху №1.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII(далі - Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні за змістом норми містить і Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Порядок ведення (внесення записів) до трудових книжок врегульовано Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року № 58(далі -Інструкція № 58).
Відповідно до пункту 2.11 Наказу від 29.07.1993 №58 Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.08.1993 №110, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Пунктом 2.13 передбачено, що зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Згідно пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС №656 від 06.09.1973 «Про трудові книжки робітників та службовців» відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. Аналогічні вимоги до порядку ведення трудових книжок містяться і в Інструкції № 58.
Відповідно до пункту 2.4мІнструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з пунктом 2.6 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 року №301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З огляду на зазначені нормативні акти, можна зробити висновок, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника.
Таким чином, доводи відповідача щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 14.09.1981 р. по 31.12.1999 р. з тієї підстави, що на титульній сторінці наявне виправлення року народження, не завірене належним чином, неможливо підтвердити зміну прізвища « ОСОБА_2 », оскільки запис не завірений печаткою підприємства, титульна сторінка трудової книжки завірена печаткою іншого місця роботи за період з 01.01.2000 р. по 30.11.2009 р., за періоди роботи з 14.09.1981 р. по 31.12.1999 р. відсутня печатка при звільненні, є безпідставними.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також, суд для найбільш ефективного захисту порушеного права особи може вийти за межі позовних вимог. Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наданих на підтвердження правової позиції відповідачем, суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії за віком буде скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.07.2024 року №045750028331, оскільки саме рішенням було порушено права позивача, а не супровідним листом №2000-0304-9/121416 від 03 липня 2024, як помилково зазначено позивачем в позовних вимогах.
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.07.2024 року №045750028331 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу є протиправним та підлягає скасуванню.
Отже, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити пенсію за віком позивачу.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абзацу 13 пункту 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Згідно з пунктом 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
З урахуванням наведеного, положень частини другої статті 9 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію вважає за необхідне зобов'язати пенсійний орган повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.06.2024 про призначення пенсії за віком.
У цьому випадку органом призначення пенсії визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 26.06.2024 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2 Порядку. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, це потягло за собою порушення прав позивача, отже, суд вважає за необхідне покласти обов'язок щодо зарахування спірних періодів роботи до загального страхового стажу та повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення їй пенсії за віком від 26.06.2024 саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, як визначеного суб'єкта призначення.
Відтак, вимоги, заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про призначення пенсії позивачу, задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується платіжною квитанцією №9463-2524-1312-9341 від 29.07.2024 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 908,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 03.07.2024 року №045750028331 про відмову в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) періоди роботи з 14.09.1981 року по 31.12.1999 року, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) від 26.06.2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати за подачу позову до суду у розмірі 908,40 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна