14 листопада 2024 рокуСправа №160/21888/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 8, код ЄДРПОУ 00039002) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
13 серпня 2024 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0213780410 від 03.05.2024 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 03.05.2024 року, посилаючись на те, що відносно позивача розпочато процедуру ліківдації та виведення його з ринку за рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому законні підстави для прийняття оскаржуваного податкового опвідомлення-рішення у Головного управління ДПС у Дніпроптеровській області були відсутні.
Ухвалою від 15 серпня 2024 року суд відкрив провадження у справі № 160/21888/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
03.09.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується з позовними вимогами з огляду на те, що будь-які питання нарахування та сплати податків і зборів, в тому числі банками, в яких запроваджено тимчасову адміністрацію та, які перебувають в стадії ліквідації (крім питань погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), регулюються виключно Податковим кодексом та не можуть здійснюватись у будь-який інший спосіб, ніж визначений Кодексом.
Податковим кодексом не передбачено будь-яких виключень щодо нарахування та сплати податків банками, які перебувають в стадії ліквідації.
Таким чином, ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяло в спосіб та межах, визначених чинним законодавством України. У задоволенні позовних позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1, 2 ст.257, ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно із ч. 5ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, виходячи із системного аналізу положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та матеріалів справи, встановив таке.
02.04.2024 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Павлоградський відділ податків і зборів юридичних осіб) провело камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) плати за землю (орендна плата).
За результатами перевірки складений акт камеральної перевірки від 02.04.2024№ 15424/04-36-04/0/39002 «Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання сплати з податку на земельну ділянку», який направлений позивачу поштою рекомендованим листом про вручення та вручений платнику 08.02.2024 року.
В ході проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, яка здійснена на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу II Податкового кодексу України встановлено, що ПАТ «АК Промислово-інвестиційний банк» (код ЄДРПОУ 00039002) порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю, яке задекларовано у наданих платником податковій декларації від 09.02.2022 №9021851313.
Відповідно до аналізу даних інтегрованої картки платника податків у ПАТ «Промінвестбанк» виник податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 153264,25грн, у зв'язку з несплатою самостійно задекларованого податкового зобов'язання за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2022 року згідно з податковою декларацією від 09.02.2022 № 9025330172.
За результатами перевірки контролювальним органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0213780410 від 03.05.2024, яким нараховано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) визначений пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України та на підставі п. 124.1 статті 124 Податкового кодексу України у сумі 4486,07 грн, яке направлено платнику поштовою рекомендованим листом про вручення, яке отримано останнім 10.05.2024.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повіомленням-рішенням від 03.05.2024 року № 0213780410, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу, за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.05.2024 року № 0213780410 залишено без змін, а скарг - без задоволення.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, ПАТ «Промінвестбанк» звернулось до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Оформлення результатів перевірок здійснюється відповідно до вимог статті 86 Податкового кодексу України.
Частиною 1 ст. 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п.1.3 ст.1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до ч.8 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Тобто, для правовідносин, що виникають під час тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду, пріоритетними є норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Суд встановив, що Правлінням Національного банку України прийнято рішення від 25.02.2022 року № 90-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного промислово-інвестиційний банк».
Відповідно до зазначеного рішення Правління Національного банку України з 25 лютого 2022 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) розпочав ліквідацію Банку. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора Банку, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, призначено ОСОБА_1 , відповідні повноваження підтверджено відомостями в ЄДР.
Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства (пункт 6 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
В цьому випадку камеральна перевірка контролюючим органом була проведена після запровадження тимчасової адміністрації в банку та під час проведення ліквідаційної процедури.
За приписами ч.3 ст.46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобовязань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обовязкових платежів), крім витрат, безпосередньо повязаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Вимоги за зобовязаннями банку зі сплати податків і зборів (обовязкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть предявлятися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
Аналогічна норма міститься і у п.2.4 глави 5 Положення про виведення неплатоспроможних банків з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05.07.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.09.2012 за № 1581/21893.
Таким чином, суд вважає, що нарахування та декларування податків і зборів банками в стані ліквідації проводиться згідно із вимогами Податкового кодексу України, однак питання погашення податкових зобовязань, стягнення податкового боргу або штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) регулюються виключно Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно із п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
Таким чином, суд зробив висновок, що обмеження частини третьої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" стосується як податкового зобов'язання зі сплати конкретного податку, так і штрафних санкцій у будь-якій формі.
Податкове законодавство України ґрунтується на принципах, одним з яких є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України).
Наведене доводить, що застосування до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» штрафу в розмірі 4486,07 грн під час ліквідаційної процедури суперечить вимогам статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та пункту 2.4 глави 5 Положення про виведення неплатоспроможних банків з ринку, а тому податкове повідомлення рішення № 0213780410 від 03.05.2024 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає скасуванню.
За таких обставин, суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 8, код ЄДРПОУ 00039002) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від № 0213780410 від 03.05.2024 підлягає задоволенню.
На підставі ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при зверненні до суду за подання позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3028 грн, платіжна інструкція № 132542 № 403835901 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
У зв'язку з перебування судді Ніколайчук С.В. у щорічній відпустці з 21.10.2024 по 01.11.2024, розгляд справи здійснено 14.11.2024 року.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 8, код ЄДРПОУ 00039002) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0213780410 від 03.05.2024 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 8, код ЄДРПОУ 00039002) судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук