04 листопада 2024 рокуСправа №160/23489/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у спрощеному провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Аппарель Де Ферніче» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
28 серпня 2024 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Аппарель Де Ферніче» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110150/2024/000018/2 від 22.03.2024 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Аппарель Де Ферніче» з метою митного оформлення товарів подало до Дніпровської митниці електронну митну декларацію №24UA110150003921U9 від 21.03.2024 року.
Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією ТОВ «Аппарель Де Ферніче» обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, додавши необхідний пакет документів.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:
у специфікації від 27.12.2023 №13 відсутні відомості щодо умов оплати товару. Додатковою угодою від 01.08.2023 №1 до контракту Сторони погодились, що умови оплати по інвойсу - 100% оплата на розрахунковий рахунок продавця впродовж 120 днів з дня митного оформлення і відвантаження товару;
згідно відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 182602,50 грн., в яких відсутня інформація щодо суми за навантаження - розвантаження товару;
загальна вартість товарів - 25 285,92 дол. США, що не відповідає задекларованій фактурній вартості - 28 483,46 дол. США., документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.
Дніпровською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA №UA110150/2024/000018/2 від 22.03.2024 року та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110150/2024/000062 від 22.03.2024 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аппарель Де Ферніче» не погоджується з винесеним рішенням та зазначає про те, що позивачем було визначено митну вартість товарів, пред'явлених до митного оформлення, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, що і стало підставою для звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/23489/24 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
19 вересня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву вх.№37116/24, в якому представник відповідача заперечує проти доводів, викладених в позовній заяві, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
21 березня 2024 року ТОВ «Аппарель Де Ферніче» звернулося до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товарів:
товару №1 - «Тканина полотняного переплетення, неворсова, вибілена, невибивна, повністю (100%) виготовлена з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток. Тканина без покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком. Поверхнева щільність 80(+/-5)гр./м.кв.: арт. WHITE/220CM/80GSM -11931 м.п.»;
товару №2 - «Пофарбована тканина полотняного переплетення, повністю (100%) виготовлена з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток, невибивна, не має покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком, поверхнева щільність 90+/-1 гр./м.кв. відповідно: арт. WHITE&CARBON/220CM/90GSM - 5218 м.п.»
товару №3 - «Тканина полотняного переплетення, неворсова, вибивна, повністю (100%) виготовлена з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток. Тканина без покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком. Поверхнева щільність 80-90(+/-1)гр./м.кв.: арт. PANTONE 11-0701 TPX&3D EMBOSSED 12#/220CM/90GSM - 13883 м.п., арт. WHITE& 3D EMBOSSED 13#/220CM/90GSM- 4279 м.п., арт. WHITE EMBOSSED FLOWER#/220CM/90 GSM-5058 м.п., арт. WHITE EMBOSSED 7#/220CM/90GSM - 4869 м.п., арт. WHITE EMBOSSED 11#/220CM/90GSM - 4155 м.п., арт. WHITE EMBOSSED 16#/220CM/80GSM - 3845 м.п.».
Країна виробництва - Китай.
Вищезазначені товари надійшли на адресу ТОВ «Аппарель Де Ферніче» на підставі зовнішньоекономічного контракту від 13.07.2023 року №13/07 із компанією-виробником «JIANGSU HUATUO TEXTILE TECHNOLOGY CO.,LTD.» (Китай), рахунку-інвойсу від 27.12.2023 №MD20231227-1 та заявлений до митного оформлення шляхом електронного декларування за митною декларацією від 21.03.2024 №24UA110150003921U9.
Поставка товарів здійснена на умовах FOB - Шанхай (Китай).
Митна вартість товару заявлена ТОВ «Аппарель Де Ферніче» за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (пункт 3 статті 53 Митного кодексу України), а саме:
Відповідно до пункту 2.2 контракту від 13.07.2023 №13/07 ціна та умови оплати товару, що постачається, узгоджуються Сторонами у додаткових угодах (специфікаціях).
Згідно пункту 2.3 сторони погоджуються, що форма оплати по цьому контракту для здійснення поставок товарів - передоплата шляхом банківського переказу на рахунок Продавця.
У специфікації від 27.12.2023 року №13 відсутні відомості щодо умов оплати товару.
Додатковою угодою від 01.08.2023 року №1 до контракту Сторони погодились, що умови оплати по інвойсу - 100% оплата на розрахунковий рахунок продавця впродовж 120 днів з дня митного оформлення і відвантаження товару.
Згідно пункту 2.1 дана Угода вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і є невід'ємною частини основного Контракту.
Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Підтвердження оплати оцінюваної партії - не надано.
У відповідності до вимог статей 54, 58 Митного кодексу України відсутнє документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до відомостей документів, наданих до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB SHANGHAI згідно Інкотермс.
Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів, за терміном FOB продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір на перевезення товару.
Згідно відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 182 602,50 грн., в яких відсутня інформація щодо суми за навантаження - розвантаження товару.
Відповідно до відомостей копії митної декларації країн відправлення від 01.01.2024 року №223120240000001377 з Китаю експортовано товар у контейнері ТRHU4045609, кількістю вага брутто - 10653 кг, вага нетто - 10326 кг, 431 місце.
У вказаній експортній декларації відсутні реквізити контракту та/або рахунку-інвойсу, реквізити транспортного документу (234418313) не відповідають наданому коносаменту від 04.01.2024 року №ZJSM24010357.
Загальна вартість товарів - 25 285,92 дол. США, що не відповідає задекларованій фактурній вартості - 28 483,46 дол. США.
Виходячи з вищевказаного, документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.
З урахуванням вищезазначеного митна вартість товарів №1,2,3 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів, враховуючи країну виробництва та експорту, опис товару, призначення, обсяги ввезення:
- товару №1 до рівня EMД від 10.01.2024 року №24UA209230002424U6 (UA209230/2024/002424) - 5,53 дол. США/кг, що розраховується як 0,4424 дол. США/ м2;
- товару №2 до рівня EMД від 12.03.2024 року №24UA209230022375U4 (209230/2024/022375) - 5,53 дол. США/кг, що розраховується як 0,5034 дол. США/м2;
- товару №3 до рівня EMД від 10.01.2024 року №24UA209230002424U6 (UA209230/2024/002424) - 5.53 дол. США/кг, що розраховується як 0,5002 дол. США/м2.
У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято Рішення про коригування митної вартості від 22.03.2024 року №UA110150/2024/000018/2.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Аппарель Де Ферніче».
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аппарель Де Ферніче» - позивач, код ЄДРПОУ 38524231, місцезнаходження: Звенигородське шосе, буд.1, місто Олександрія, Кіровоградська область, 28000.
Основний вид господарської діяльності за кодом КВЕД - 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля.
ТОВ «Аппарель Де Ферніче» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 31 березня 2024 року за №100 44 5107 0023 0017 10.
ТОВ «Аппарель Де Ферніче» перебуває на обліку як платник податків та як платник єдиного внеску в Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області, Олександрівська ДПІ.
Судом встановлено, що 21 березня 2024 року ТОВ «Аппарель Де Ферніче» звернулося до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товарів:
товару №1 - «Тканина полотняного переплетення, неворсова, вибілена, невибивна, повністю (100%) виготовлена з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток. Тканина без покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком. Поверхнева щільність 80(+/-5)гр./м.кв.: арт. WHITE/220CM/80GSM -11931 м.п.»;
товару №2 - «Пофарбована тканина полотняного переплетення, повністю (100%) виготовлена з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток, невибивна, не має покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком, поверхнева щільність 90+/-1 гр./м.кв. відповідно: арт. WHITE&CARBON/220CM/90GSM - 5218 м.п.»
товару №3 - «Тканина полотняного переплетення, неворсова, вибивна, повністю (100%) виготовлена з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток. Тканина без покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком. Поверхнева щільність 80-90(+/-1)гр./м.кв.: арт. PANTONE 11-0701 TPX&3D EMBOSSED 12#/220CM/90GSM - 13883 м.п., арт. WHITE& 3D EMBOSSED 13#/220CM/90GSM- 4279 м.п., арт. WHITE EMBOSSED FLOWER#/220CM/90 GSM-5058 м.п., арт. WHITE EMBOSSED 7#/220CM/90GSM - 4869 м.п., арт. WHITE EMBOSSED 11#/220CM/90GSM - 4155 м.п., арт. WHITE EMBOSSED 16#/220CM/80GSM - 3845 м.п.».
Країна виробництва - Китай.
Вищезазначені товари надійшли на адресу ТОВ «Аппарель Де Ферніче» на підставі зовнішньоекономічного контракту від 13.07.2023 року №13/07 із компанією-виробником «JIANGSU HUATUO TEXTILE TECHNOLOGY CO.,LTD.» (Китай), рахунку-інвойсу від 27.12.2023 №MD20231227-1 та заявлений до митного оформлення шляхом електронного декларування за митною декларацією від 21.03.2024 №24UA110150003921U9.
Поставка товарів здійснена на умовах FOB - Шанхай (Китай).
Митна вартість товару заявлена ТОВ «Аппарель Де Ферніче» за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (пункт 3 статті 53 Митного кодексу України), а саме:
Відповідно до пункту 2.2 контракту від 13.07.2023 №13/07 ціна та умови оплати товару, що постачається, узгоджуються Сторонами у додаткових угодах (специфікаціях).
Згідно пункту 2.3 сторони погоджуються, що форма оплати по цьому контракту для здійснення поставок товарів - передоплата шляхом банківського переказу на рахунок Продавця.
У специфікації від 27.12.2023 року №13 відсутні відомості щодо умов оплати товару.
Додатковою угодою від 01.08.2023 року №1 до контракту Сторони погодились, що умови оплати по інвойсу - 100% оплата на розрахунковий рахунок продавця впродовж 120 днів з дня митного оформлення і відвантаження товару.
Згідно пункту 2.1 дана Угода вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і є невід'ємною частини основного Контракту.
Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Підтвердження оплати оцінюваної партії - не надано.
У відповідності до вимог статей 54, 58 Митного кодексу України, відсутнє документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до відомостей документів, наданих до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB SHANGHAI, згідно Інкотермс.
Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів, за терміном FOB продавець повинен доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. Покупець зобов'язаний за свій рахунок укласти договір на перевезення товару.
Згідно відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 182 602,50 грн., в яких відсутня інформація щодо суми за навантаження - розвантаження товару.
Відповідно до відомостей копії митної декларації країн відправлення від 01.01.2024 року №223120240000001377 з Китаю експортовано товар у контейнері ТRHU4045609, кількістю вага брутто - 10653 кг, вага нетто - 10326 кг, 431 місце.
У вказаній експортній декларації відсутні реквізити контракту та/або рахунку-інвойсу, реквізити транспортного документу (234418313) не відповідають наданому коносаменту від 04.01.2024 року №ZJSM24010357.
Загальна вартість товарів - 25 285,92 дол. США, що не відповідає задекларованій фактурній вартості - 28 483,46 дол. США.
Виходячи з вищевказаного, документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.
З урахуванням вищезазначеного митна вартість товарів №1,2,3 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод, згідно з положеннями статті 64 та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товарів, враховуючи країну виробництва та експорту, опис товару, призначення, обсяги ввезення:
- товару №1 до рівня EMД від 10.01.2024 року №24UA209230002424U6 (UA209230/2024/002424) - 5,53 дол. США/кг, що розраховується як 0,4424 дол. США/ м2;
- товару №2 до рівня EMД від 12.03.2024 року №24UA209230022375U4 (209230/2024/022375) - 5,53 дол. США/кг, що розраховується як 0,5034 дол. США/м2;
- товару №3 до рівня EMД від 10.01.2024 року №24UA209230002424U6 (UA209230/2024/002424) - 5.53 дол. США/кг, що розраховується як 0,5002 дол. США/м2.
У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято Рішення про коригування митної вартості від 22.03.2024 року №UA110150/2024/000018/2.
З урахуванням положень частини Митного кодексу України товари було випущено у вільний обіг за митною декларацією: 24UA110150003971U1 від 22.03.2024 року, Дніпровською митницею було здійснене коригування у наступному розмірі: мито у розмірі 9 252,71 грн. та ПДВ у розмірі 186 904,78 грн. разом на загальну суму 196 157, 49 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аппарель Де Ферніче» не погоджується з винесеним рішенням та зазначає про те, що позивачем було визначено митну вартість товарів, пред'явлених до митного оформлення, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, що і стало підставою звернення до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для зазначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" №599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об'єктивної неможливості застосування попереднього методу.
У ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.
Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.
Судом встановлено, що 21 березня 2024 року ТОВ «Аппарель Де Ферніче» звернулося до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товарів:
товару №1 - «Тканина полотняного переплетення, неворсова, вибілена, невибивна, повністю (100%) виготовлена з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток. Тканина без покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком. Поверхнева щільність 80(+/-5)гр./м.кв.: арт. WHITE/220CM/80GSM -11931 м.п.»;
товару №2 - «Пофарбована тканина полотняного переплетення, повністю (100%) виготовлена з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток, невибивна, не має покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком, поверхнева щільність 90+/-1 гр./м.кв. відповідно: арт. WHITE&CARBON/220CM/90GSM - 5218 м.п.»
товару №3 - «Тканина полотняного переплетення, неворсова, вибивна, повністю (100%) виготовлена з комплексних текстурованих синтетичних (поліефірних) ниток. Тканина без покриття, просочення, дублювання, які сприймаються неозброєним оком. Поверхнева щільність 80-90(+/-1)гр./м.кв.: арт. PANTONE 11-0701 TPX&3D EMBOSSED 12#/220CM/90GSM - 13883 м.п., арт. WHITE& 3D EMBOSSED 13#/220CM/90GSM- 4279 м.п., арт. WHITE EMBOSSED FLOWER#/220CM/90 GSM-5058 м.п., арт. WHITE EMBOSSED 7#/220CM/90GSM - 4869 м.п., арт. WHITE EMBOSSED 11#/220CM/90GSM - 4155 м.п., арт. WHITE EMBOSSED 16#/220CM/80GSM - 3845 м.п.».
Країна виробництва - Китай.
Вищезазначені товари надійшли на адресу ТОВ «Аппарель Де Ферніче» на підставі зовнішньоекономічного контракту від 13.07.2023 року №13/07 із компанією-виробником «JIANGSU HUATUO TEXTILE TECHNOLOGY CO.,LTD.» (Китай), рахунку-інвойсу від 27.12.2023 №MD20231227-1 та заявлений до митного оформлення шляхом електронного декларування за митною декларацією від 21.03.2024 №24UA110150003921U9.
Поставка товарів здійснена на умовах FOB - Шанхай (Китай).
Митна вартість товару заявлена ТОВ «Аппарель Де Ферніче» за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
Крім того, на підтвердження заявлених до митної вартості товарів позивачем додано наступні документи:
- зовнішньоекономічний контракт №13/07 від 13.07.2023року;
- специфікацію №13 від 27.12.2023 року;
- додаткову угоду №1 від 01.08.2023 року до Контракту;
- комерційну пропозицію б/н від 27.12.2023 року;
- комерційний інвойс MD20231227-1 від 27.12.2023 року;
- пакувальний лист б/н від 27.12.2023 року;
- договір перевезення від 28.09.2023 року №12;
- договір перевезення від 01.07.2020 року №К-412/20;
- рахунок-фактуру від 20.03.2024 року №20/03-1;
- рахунок-фактуру від 12.03.2024 року №CCL258/24;
- довідку про транспортні витрати від 12.03.2023 року №5390;
- довідку про транспортні витрати від 12.03.2023 року №CCL17850;
- калькуляцію транспортних витрат від 20.03.2024 року №20/03-1;
- заявку на перевезення від 12.03.2024 року №0064;
- заявку на перевезення від 29.12.2023 року №CCL178;
- коносамент від 04.01.2024 року №ZJSM24010357;
- цмр від 07.03.2024 року №20231551;
- сертифікат якості від 27.12.2023 року б/н;
- сертифікат про походження товару С24МА1WHUBY00007 від 13.03.2024 року;
- рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД 23UA11000000076-КТ від 19.09.2023 року.
Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю «Аппарель Де Ферніче» надано всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, які необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.
Натомість, всупереч частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Умовами частини 2 статті 57 Митного кодексу України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Відповідно до частини 3 статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 57 Митного кодексу України Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Частиною 8 статті 57 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд зазначає, що досліджені судом первинні документи, а також враховуючи додатково подані позивачем до митного органу документи, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.
Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості Дніпровською митницею не доведена.
Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованим, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об'єктивної та перевіреної інформації.
З урахуванням наведеного вище, рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110150/2024/000018/2 від 22.03.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Аппарель Де Ферніче».
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 3028,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Укрсиббанк" №9152 від 21 серпня 2024 року.
А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аппарель Де Ферніче» (код ЄДРПОУ 38524231) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).
Щодо відшкодування судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, у розмірі 7000,00 грн., суд зазначає наступне.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд виходить з того, що статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено вичерпний перелік видів судових витрат.
Так, згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, крім іншого, витрати на професійну правничу допомогу та витрати по підготовці справи до розгляду.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частинами 1 - 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частинами 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частинами 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини 4 статті 134, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частинами 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз наведених положень процесуального законодавства, дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
На підтвердження наданих послуг представником позивача до суду надано:
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Сергєєва Майа Шаукатівна серія ДП №2834 від 21 серпня 2014 року;
- копію ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ №1311557 від 23 серпня 2024 року;
- договір про надання правничої допомоги №57 від 21 серпня 2024 року;
- копія додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги №57 від 21 серпня 2024 року;
- копію рахунку на оплату №118 від 21 серпня 2024 року на суму 7000,00 грн.;
- договір про надання правничої допомоги №08/02-19/1 від 08 лютого 2019 року;
- копію платіжної інструкції №9156 від 21 серпня 2024 року на суму 7000,00 грн.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву виклала свої заперечення проти відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн., зазначивши наступне.
Позивачем до позовної заяви додані договір про надання правничої допомоги від 21.08.2024 № 57, додаткова угода №1 до договору від 21.08.2024 №57; рахунок від 21.08.2024 №118 на оплату 7 000грн та платіжна інструкція від 21.08.2024 №9156 про оплату 7 000 грн.
Митниця звертає увагу суду на те, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
З огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Mіндоходів від 16 вересня 2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у Mіністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 р. за № 1686/24218.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відсутність детального опису робіт та послуг не дає можливості впевнитись у обґрунтованості та співмірності наданих послуг в розмірі 7 000,00 грн.
Таким чином, гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 7000,00 грн. є завищеним, таким, що становить надмірний тягар для відповідача, відтак можливе стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності.
З огляду на викладене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, з урахуванням заперечень представника відповідача, суд вважає, що понесені витрати позивача на правничу допомогу адвоката у розмірі 7000,00 грн. є не співмірними зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а тому суд вважає за можливе стягнути на користь приватного підприємства «Аппарель Де Ферніче» (код ЄДРПОУ 38524231) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень нуль копійок).
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аппарель Де Ферніче» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110150/2024/000018/2 від 22.03.2024 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аппарель Де Ферніче» (код ЄДРПОУ 38524231) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).
Стягнути на користь приватного підприємства «Аппарель Де Ферніче» (код ЄДРПОУ 38524231) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник