07 листопада 2024 рокуСправа №160/19848/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ТОВ «Аппарель де ферніче» про поновлення строку звернення до суду у адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аппарель де ферніче» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аппарель де ферніче» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці - №UA110170/2023/000052/1 від 25.10.2023.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 позов ТОВ «Аппарель де ферніче» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначення причин його пропуску або доказів звернення до суду в межах визначених статтею 122 КАС України строків.
На виконання вимог ухвали суду від 09.09.2024 від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку.
Обгрунтовуючи пропуск строку звернення до суду, позивач зазначає, що 14.11.2023 між позивачем та адвокатським бюро «Майя Сергеєва та Партнери» було укладено договір про надання правової допомоги на виконання якого 06.02.2024 адвокатом було підготовлено та направлено до суду позовну заяву, яку судом було повернуто. Оскільки, як зазначає позивач, доходи підприємства впали, договір про надання правової допомоги було розірвано. Згодом, з поліпшенням фінансової складової підприємства, було знову укладено відповідний договір про надання правової допомоги та повторно подано позовну заяву до суду.
Позивач посилається на положення статті 264 ЦК України та зазначає, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Позивач вважає, що здійснив процесуальні дії по оскарженню рішення про коригування митної вартості товару Дніпровської митниці №UA110170/2023/000052/1 від 25.10.2023 в межах строку позовної давності шляхом подачі позову до суду у лютому 2024 року та липні 2024 року (22.07.2024). Враховуючим дані обставини позивач вважає, що строк звернення до суду пропущено з поважних та незалежних від нього причин.
Від відповідача до суду надійшли заперечення на дану заяву, в якій відповідач просить заяву позивача про поновлення строку залишити без задоволення, а позовну заяву - без розгляду.
В своїх запереченнях звертає увагу суду на посилання позивача щодо направлення ним в межах процесуального строку 06.02.2024 року позовної заяви до суду експрес відправленням та надану у якості доказу експрес-накладну «Нова пошта» №59001170211408.
Митниця вважає, що накладна не є належним доказом у справі, оскільки: не містить відомостей про те, що цим поштовим відправленням до суду було скеровано саме позов із тим самим предметом та підставами як і у цій справі, в інтересах саме позивача; на офіційному сайти «Нова пошта» інформація за пошуком номеру накладної №59001170211408 відсутня; представником позивача не зазначається причина, з якої позовна заява не була прийнята судом та розглянута судом.
Крім того, митниця звертає увагу суду, що представник позивача у заявах у справі №160/21478/24, № 160/20736/24, № 160/23109/24 у якості поважності причин поновлення пропущеного процесуального строку посилається на направлення до суду позовної заяви саме 06.02.2024 експрес відправленням «Нова пошта», зазначаючи про неприйняття позовної заяви судом.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається та позивачем не заперечується, що ним оскаржується рішення про коригування митної вартості товарів від 25.10.2023, а до суду з даним позовом він звернувся лише 22.07.2024, тобто з пропуском встановленого ч.2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку.
Щодо посилань позивача, як на поважність причин пропуску строку звернення до суду, на скрутне матеріальне становище, введення воєнного стану та розірвання договору про надання правової допомоги, то суд вважає такі доводи необгрунтованими з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.
Суд зауважує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.02.2023 у справі №240/3354/21.
В даному випадку судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із позовною заявою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду у всіх абсолютно випадках.
Позивач не надав суду достатніх доказів того, що він не мав об'єктивної можливості звернутися до суду із позовом у строки, визначені процесуальним законом.
Суд погоджується з доводами митного органу, що додана до заяви про усунення недоліків експрес-накладна не містить відомостей про те, що цим поштовим відправленням до суду було скеровано саме позов із тим самим предметом та підставами як і у цій справі, в інтересах саме позивача.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 123, 240, 243, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аппарель де ферніче» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська