Рішення від 04.11.2024 по справі 160/23326/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 рокуСправа №160/23326/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) № 047050026775 від 14.06.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу періоди роботи за Списком №1 на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 15.04.1993 по 06.07.1994, з 16.09.2013 по 02.08.2021.

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу періоди роботи за Списком №2 на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 06.07.1999 по 15.09.2013.

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за його заявою від 06.06.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, так як останній має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком № 1 та досяг необхідного пенсійного віку.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він 06 червня 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, надавши необхідний пакет документів.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047050026775 від 14 червня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Додатково повідомлено, що ОСОБА_1 набуде права на пенсійну виплату з 10.04.2034 року.

ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047050026775 від 14 червня 2023 року, оскільки він досяг 50-річного віку, у нього наявний достатній страховий та пільговий стаж роботи, що надає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 серпня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/23326/24 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

02 вересня 2024 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

03 вересня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

24 вересня 2024 року на адресу суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№72847/24, в якому представник відповідача-1 з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Зниження пенсійного віку відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (список №2) особам, які набули не менше половини необхідного стажу у важких і шкідливих умовах праці на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам

06 червня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідь на звернення надавалася за екстериторіальним принципом відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Мін'юсті 16.03.2021 за №359/35961.

Після надання відмови - відповіді, електронна пенсійна справа, яка була отримана органом Фонду для опрацювання, передається засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації/фактичного) місця проживання особи.

Пенсійна справа перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Страховий стаж особи становить 38 років 3 місяці 29 днів.

Пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 4 роки 7 місяців 21 день.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.

За принципом екстериторіальності заяву з документами доданими до заяви про призначення пенсії було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 14.06.2024 №047050026775, оскільки на дату звернення за призначенням пенсії позивач не набув встановленого законодавством пільгового стажу.

З урахуванням викладеного, представник відповідача-1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

07 жовтня 2024 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив вх.№75859/24, в якій позивач ознайомившись з позицією відповідача-1, вважає за необхідне подати відповідь на відзив.

Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Крім того, відповідно до пункту 20 зазначеного Порядку для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердженням трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

У свою чергу ОСОБА_1 всі періоди роботи підтвердив записами у трудовій книжці, враховуючи такі записи, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Однак, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області в оскаржуваному рішенні жодним чином не було враховано періоди роботи ОСОБА_1 на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 15.04.1993 року по 06.07.1994 року, з 16.09.2013 року по 02.08.2021 року та було безпідставно не зараховано відповідачем-1 до пільгового стажу роботи позивача вищевказані періоди.

Періоди роботи ОСОБА_1 на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 15.04.1993 по 06.07.1994. з 16.09.2013 по 02.08.2021 підтверджено записами у його трудовій книжці, довідкою форми ОК-5 та ОК-7, його посада відносилася до Списку №1 та була атестована, що підтверджено копіями постанов про атестацію робочих місць, які були додані до позову, а отже вищезгадані періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи за Списком №1.

Крім того, за змістом правозастосування, яке міститься у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 року у справі №160/23817/23 довідка форми ОК-5 с належним джерелом відомостей про пільговий стаж особи в спорах визначеної категорії.

З урахуванням викладеного, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047050026775 від 14.06.2024 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття провадження, відповідач-2 відзиву на позовну заяву не надав, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи вищезазначене, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 17.07.1992 року містить наступні записи про його трудову діяльність:

- 02.04.1992 року - прийнятий монтажником по монтажу сталевих та з/б конструкцій З розряду Дніпродзержинське СУ-2 спеціалізованого тресту по ремонту металургійних печей та обладнання «Дніпродомнаремонт»;

16.07.1992 року - звільнений по закінченню виробничої практики;

01.09.1989 року - 23.02.1993 року - навчався у Дніпродзержинському політехнічному технікумі;

15.04.1993 року - прийнятий в Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського в управління ремонтів металургійних печей вогнетривником 3 розряду;

06.07.1994 року - звільнений за згодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України;

27.07.1994 року - прийнятий монтажником по монтажу сталевих та з/б конструкцій 4 розряду Дніпродзержинське СУ-2 спеціалізованого тресту по ремонту металургійних печей та обладнання «Дніпродомнаремонт»:

з 01.01.1992 року професія монтажник по монтажу сталевих та з/б конструкцій 4 розряду перейменовано на слюсаря-ремонтника 4 розряду на підставі листа №28-5-7/265 Міністерства металургії від 24.07.1991 року;

30.10.1997 року - присвоєно 5 розряд слюсаря-ремонтника;

25.06.1999 року - звільнений відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;

06.07.1999 року - прийнятий до аглоремонтного цеху ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського» слюсарем-ремонтником металургійного обладнання основних цехів комбінату 5 розряду;

01.08.2001 року - переведений там же слюсарем-ремонтником 5 розряду;

Робоче місце атестовано;

22.05.2007 року - присвоєно там же по тій же професії 6 розряд;

13.01.2009 року - призначено там же на посаду майстра слюсарної дільниці №1 по ремонту основного технологічного обладнання агломераційного цеху № 2;

01.05.2009 року - у зв'язку з покращенням структури управління переведений в цех ремонту металургійного обладнання змінним майстром по ремонту обладнання слюсарної дільниці №3;

ВАТ Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського з 23.05.2011 року перейменовано у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського»: Робоче місце атестовано за Списком №2;

01.11.2012 року - у зв'язку з покращенням структури управління комбінатом призначено на посаду змінним майстром по ремонту обладнання комплексної дільниці № 2 цеху ремонту металургійного обладнання;

Робоче місце атестовано за Списком № 2;

16.09.2013 року - у зв'язку з покращенням структури управління комбінатом переведений в ремонтно-сервісний центр цех ремонту металургійного устаткування дільниця технічного обслуговування та ремонту механообладнання агломераційного виробництва старшим слюсарем-ремонтником 6 розряду:

Робоче місце атестовано за Списком № 1;

ПАТ Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського з 25.01.2017 перейменовано у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»; Робоче місце атестовано за Списком №1;

02.09.2020 року - у зв'язку з внесенням змін до штатних розписів переведений там же цех ремонту металургійного устаткування комплексна дільниця №1 старшим слюсарем-ремонтником 6 розряду;

Робоче місце атестовано за Списком №1, №2;

01.12.2020 року - переведений там же майстром з ремонту устаткування комплексна дільниця №1 цеху ремонту металургійного устаткування:

Робоче місце атестовано за Списком №1, № 2;

01.07.2021 року - переведений в цех ремонту металургійного устаткування майстром з ремонту устаткування комплексної дільниці №1;

02.08.2021 року - звільнений у зв'язку з переведенням за пунктом 5 статті 36 КЗпП України до ПРАТ «ДКХЗ»;

03.08.2021 року - прийнятий в цех ремонту металургійного устаткування до ПРАТ «ДКХЗ» майстром з ремонту устаткування комплексної дільниці № 1 ремонт устаткування основних цехів за переведенням з ПАТ «ДМК»;

Робоче місце атестовано за Списком №2;

ПРАТ «ДКХЗ» з 11.02.2022 року перейменовано у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ»:

30.04.2023 року - звільнений у зв'язку з переведенням за пунктом 5 статті 36 КЗпП України до ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС »;

01.05.2023 року - прийнятий в цех ремонту устаткування філія №3 (м. Кам'янське) ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» дільниця з ремонту устаткування основних цехів майстром з ремонту устаткування по переведенню з ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ».

На підтвердження пільгового стажу за Списком №1 та №2 ОСОБА_1 надано архівні довідки архівного управління Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 19.01.2024 № К-21/2-09/69, від 19.01.2024 № К-21/2-09/70, від 19.01.2024 № К-21/2-09/70/1. від 19.01.2024 № К-21/2-09/70/2 (історична довідка).

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за періоди роботи з 1998 по 2009 роки, з 2010 року по 2023 рік за кодом підстави для обліку спецстажу «ЗП3013А1», «ЗП3013Б1», «ЗП3014А1».

06 червня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, надавши необхідний пакет документів.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047050026775 від 14 червня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та повідомлено про наступне.

"Дата народження 09.04.1974.

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 06.06.2024.

Вік заявника 50 років.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Страховий стаж особи становить 38 років 3 місяці 29 днів.

Пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 4 роки 7 місяців 21 день.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.

Відмовити в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу.

Право на пенсійне виплату набуде 10.04.2034 року".

ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047050026775 від 14 червня 2023 року, оскільки він досяг 50-річного віку, у нього наявний достатній страховий та пільговий стаж роботи, що надає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Як визначено пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Судом встановлено, що станом на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 позивач досяг віку 50 років.

Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 17.07.1992 року містить наступні записи про його трудову діяльність:

- 02.04.1992 року - прийнятий монтажником по монтажу сталевих та з/б конструкцій З розряду Дніпродзержинське СУ-2 спеціалізованого тресту по ремонту металургійних печей та обладнання «Дніпродомнаремонт»;

16.07.1992 року - звільнений по закінченню виробничої практики;

01.09.1989 року - 23.02.1993 року - навчався у Дніпродзержинському політехнічному технікумі;

15.04.1993 року - прийнятий в Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського в управління ремонтів металургійних печей вогнетривником 3 розряду;

06.07.1994 року - звільнений за згодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 КЗпП України;

27.07.1994 року - прийнятий монтажником по монтажу сталевих та з/б конструкцій 4 розряду Дніпродзержинське СУ-2 спеціалізованого тресту по ремонту металургійних печей та обладнання «Дніпродомнаремонт»:

з 01.01.1992 року професія монтажник по монтажу сталевих та з/б конструкцій 4 розряду перейменовано на слюсаря-ремонтника 4 розряду на підставі листа №28-5-7/265 Міністерства металургії від 24.07.1991 року;

30.10.1997 року - присвоєно 5 розряд слюсаря-ремонтника;

25.06.1999 року - звільнений відповідно до ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;

06.07.1999 року - прийнятий до аглоремонтного цеху ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського» слюсарем-ремонтником металургійного обладнання основних цехів комбінату 5 розряду;

01.08.2001 року - переведений там же слюсарем-ремонтником 5 розряду;

Робоче місце атестовано;

22.05.2007 року - присвоєно там же по тій же професії 6 розряд;

13.01.2009 року - призначено там же на посаду майстра слюсарної дільниці №1 по ремонту основного технологічного обладнання агломераційного цеху № 2;

01.05.2009 року - у зв'язку з покращенням структури управління переведений в цех ремонту металургійного обладнання змінним майстром по ремонту обладнання слюсарної дільниці №3;

ВАТ Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського з 23.05.2011 року перейменовано у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського»: Робоче місце атестовано за Списком №2;

01.11.2012 року - у зв'язку з покращенням структури управління комбінатом призначено на посаду змінним майстром по ремонту обладнання комплексної дільниці № 2 цеху ремонту металургійного обладнання;

Робоче місце атестовано за Списком № 2;

16.09.2013 року - у зв'язку з покращенням структури управління комбінатом переведений в ремонтно-сервісний центр цех ремонту металургійного устаткування дільниця технічного обслуговування та ремонту механообладнання агломераційного виробництва старшим слюсарем-ремонтником 6 розряду:

Робоче місце атестовано за Списком № 1;

ПАТ Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського з 25.01.2017 перейменовано у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»; Робоче місце атестовано за Списком №1;

02.09.2020 року - у зв'язку з внесенням змін до штатних розписів переведений там же цех ремонту металургійного устаткування комплексна дільниця №1 старшим слюсарем-ремонтником 6 розряду;

Робоче місце атестовано за Списком №1, №2;

01.12.2020 року - переведений там же майстром з ремонту устаткування комплексна дільниця №1 цеху ремонту металургійного устаткування:

Робоче місце атестовано за Списком №1, № 2;

01.07.2021 року - переведений в цех ремонту металургійного устаткування майстром з ремонту устаткування комплексної дільниці №1;

02.08.2021 року - звільнений у зв'язку з переведенням за пунктом 5 статті 36 КЗпП України до ПРАТ «ДКХЗ»;

03.08.2021 року - прийнятий в цех ремонту металургійного устаткування до ПРАТ «ДКХЗ» майстром з ремонту устаткування комплексної дільниці № 1 ремонт устаткування основних цехів за переведенням з ПАТ «ДМК»;

Робоче місце атестовано за Списком №2;

ПРАТ «ДКХЗ» з 11.02.2022 року перейменовано у ПАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ»:

30.04.2023 року - звільнений у зв'язку з переведенням за пунктом 5 статті 36 КЗпП України до ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС »;

01.05.2023 року - прийнятий в цех ремонту устаткування філія №3 (м. Кам'янське) ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» дільниця з ремонту устаткування основних цехів майстром з ремонту устаткування по переведенню з ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ».

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно з якою трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Суд зазначає, що норми пункту 3 Порядку передбачають обов'язковість витребування уточнюючих довідок для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, в той час як у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу позивача у спірні періоди та наявні дані про його посаду та зазначені реквізити документів, на підставі яких такі відомості внесені, відтак суд зазначає, що в даному випадку неврахування відповідачем-1 вказаних періодів до пільгового стажу за Списком №1 та спірних періодів до страхового стажу та пільгового стажу роботи позивача є необґрунтованими.

Відповідно до Порядку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки № НОМЕР_3 до матеріалів пенсійної справи для підтвердження пільгового стажу за Списком №1 та №2 ОСОБА_1 надано архівні довідки архівного управління Кам'янської міської ради Дніпропетровської області від 19.01.2024 № К-21/2-09/69, від 19.01.2024 № К-21/2-09/70, від 19.01.2024 № К-21/2-09/70/1. від 19.01.2024 № К-21/2-09/70/2 (історична довідка).

Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за періоди роботи з 1998 по 2009 роки, з 2010 року по 2023 рік за кодом підстави для обліку спецстажу «ЗП3013А1», «ЗП3013Б1», «ЗП3014А1».

Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року №22-2, код підстави «ЗП3013А1» з 05 листопада 1991 року проставлявся працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Код підстави для обліку спецстажу «ЗП3013Б1» - проставлявся працівникам з 05 листопада 1991 року, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці. - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Код підстави для обліку спецстажу «ЗП3014А1» - це працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року №202.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).

Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.2.10. Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний".

Відповідності до пункту 2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Таким чином, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку №22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.

Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу.

Тобто перекладання обов'язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним.

Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Щодо індивідуальних відомостей в картках ОК-5 та ОК-7, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що органами пенсійного фонду здійснюється персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Персональна електронна картка застрахованої особи повинна містити такі відомості, як ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр застрахованих осіб складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, інформація про набуття прав на одержання страхових виплат за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та інформація про виплати за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування і соціальними та іншими виплатами, передбаченими законодавством, та електронного реєстру листків непрацездатності, порядок організації ведення та надання інформації з якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд.

Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління ПФУ від 18.06.2014 №10-1, передбачено, що до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства: про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні.

Постановою ПФУ від 18.06.2014 №10-1 також затверджено форму довідки ОК-5.

Довідка ОК-5 це індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, враховуючи інформацію з трудової книжки, індивідуальні відомості про застраховану особу, суд погоджується з аргументами позивача про те, що подані ним документи про пільговий стаж за Списком №1 в спірний період є належними.

Правова позиція викладена в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року в справі №160/23817/23.

Подібна позиція щодо визначення пільгового стажу, у тому числі із урахуванням довідки форми ОК-5, висловлена Верховним Судом у справі 227/4273/16-а від 23 вересня 2021 року.

Суд зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, суд приходить до висновку, що неточності у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для виключення спірних періодів роботи зі страхового стажу позивача, тому вказані спірні періоди роботи позивача зараховуються до стажу роботи за Списком №1 та за Списком №2 на підставі постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року.

У той же час, суд вважає належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047050026775 від 14 червня 2024 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і як наслідок, необхідності зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до пільгового стажу:

за Списком №1 періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): з 15.04.1993 року по 06.07.1994 року, з 16.09.2013 року по 02.08.2021 року;

за Списком №2 періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 06.07.1999 року по 15.09.2013 року.

Зважаючи на викладене, належним способом захисту порушеного права позивача, на думку суду, є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 06 червня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованих періодів роботи позивача та висновків викладених в рішенні суду.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією АТ "Ощадбанк" №6 від 28 серпня 2024 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 900,00 грн. (дев'ятсот гривень нуль копійок).

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047050026775 від 14 червня 2024 року щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди його роботи: за Списком №1 з 15.04.1993 року по 06.07.1994 року, з 16.09.2013 року по 02.08.2021 року; за Списком №2 з 06.07.1999 року по 15.09.2013 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 06 червня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів роботи та висновків викладених в рішенні суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 900,00 грн. (дев'ятсот гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник

Попередній документ
123090048
Наступний документ
123090050
Інформація про рішення:
№ рішення: 123090049
№ справи: 160/23326/24
Дата рішення: 04.11.2024
Дата публікації: 20.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (20.05.2025)
Дата надходження: 27.08.2024
Предмет позову: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії