13 листопада 2024 рокуСправа №160/24729/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області від 08.08.2028 № 047050028218, щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 31.07.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області зарахувати до страхового стажу, ОСОБА_1 періоди роботи з 14.08.1990 року по 30.03.2000 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та прийняти рішення щодо призначення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 31.07.2024р. він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком. За результатом розгляду заяви, відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії від 08.08.2028 № 047050028218. Позивач з таким рішенням не погоджується, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
01.10.2024р. представником Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що розглянувши документи подані для призначення пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням в Закарпатській області встановлено, що страховий стаж становить 19 роки, 10 місяців, 27 днів, стаж для визначення права на песію становить 23 роки, 10 місяців, 29 днів відповідно до ст.24 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Наявного стажу роботи є недостатньо для призначення пенсії за віком. Згідно частини 1 статті 26 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи, мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу роботи з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
У зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 30 років, який необхідний позивачу для призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення від 08.08.2028 № 047050028218 про відмову у призначенні пенсії. До страхового стажу не враховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 24.08.198р. період роботи в колгоспі з 14.08.1990р. по 30.03.2000р., оскільки відсутня довідка про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані трудодні. В разі надання уточнюючої довідки про кількість відпрацьованих вихододнів страховий стаж можливо перглянути. стаж з 1999р. зараховано по даним СПОВ (ОК-5).
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відзив на позовну заяву не надав; ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.09.2024 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 17.09.2024р.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , 31.07.2024р. звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.
За результатом розгляду заяви, Головним управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення від 08.08.2028 № 047050028218 про відмову в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Додатково зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 із 14.08.1990 по 30.03.2000-робота в колгоспі, оскільки відсутня довідка про встановлений мінімум та фактично відпрацьовані трудодні.
Позивач оскаржує вищенаведене рішення, що зумовило його звернення до суду.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Згідно частин першої, другої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, які чинні на час розгляду справи (далі Основні Положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується «05.01.1993». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 вищенаведеної Інструкції).
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків.
Як вбачається з оспорюваного рішення від 08.08.2028 № 047050028218 період роботи позивача з 14.08.1990р. по 30.03.2000р. до страхового стажу зарахований не був.
Копією трудової книжки серії НОМЕР_1 підтверджено роботу позивача в період з 14.08.1990р. по 30.03.2000р.
Враховуючи викладене, записами трудової книжки серії НОМЕР_1 в повній мірі підтверджується трудова діяльність позивача у спірний період, з огляду на що період роботи позивача з 14.08.1990р. по 30.03.2000р. має бути зарахований до його страхового стажу.
Отже, суд доходить висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області від 08.08.2028 № 047050028218, щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 31.07.2024 року.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області понесені судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. 139, 241, 242-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Н. Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, м. Ухгород, площа. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатський області від 08.08.2028 № 047050028218, щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 31.07.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області зарахувати до страхового стажу, ОСОБА_1 періоди роботи з 14.08.1990 року по 30.03.2000 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування », та прийняти рішення щодо призначення пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін