Рішення від 14.11.2024 по справі 160/9860/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 рокуСправа №160/9860/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, буд.83а, м.Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 2130940), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

установив:

16 квітня 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940) № 047050025945 від 20.02.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за віком на пільгових умовах за Списком № 1;

- зобов'зати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до страхового стажу період роботи в колгоспі « 30 річчя ВЛКСМ» з 01.10.1990 по 31.01.1999 згідно з його трудовою книжкою колгоспника № НОМЕР_3 ;

- зобов'зати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи за Списком №1 на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 28.06.2005 року по 30.07.2018 року, з 07.11.2018 року по 02.08.2021 року згідно з його трудовою книжкою серії НОМЕР_4 ;

- зобов'зати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за його заявою від 12.02.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, так як останній має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком № 1 та досяг необхідного пенсійного віку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 20.02.2024 р. № 047050025945відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи. За розрахунками відповідача пільговий стаж позивача з урахуванням кратності становить 2 роки 3 місяці 4 дні. З підставами відмови в призначенні пенсії позивач не згодний та вважає, що має достатній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач -1 отримав ухвалу суду 23.04.2024 р., але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються цього предмету спору, до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Відповідач -2 отримав ухвалу суду 23.04.2024 р., але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються цього предмету спору, до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та докази, проаналізувавши зміст норм матеріального, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.

ОСОБА_1 , 12.02.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління ПФУ в Чернігівській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивачки.

Рішенням Головного управління ПФУ в Чернігівській області від 20.02.2024 р. № 047050025945 відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи.

У рішенні від 20.02.2024 р. № 047050025945 зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- період роботи в колгоспі з 01.10.1990 по 31.01.1999, оскільки відсутня інформація про кількість відпрацьованих вихододнів та встановлений мінімум вихододнів у колгоспі за вказаний період;

До пільгового стажу по Списку №1 не зараховано:

- період роботи з 28.06.2005 по 02.08.2021, оскільки відсутня уточнююча довідка з місця роботи, передбачена пунктом 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (додаток № 5), та документи про проведення атестації робочих місць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці за період з 28.06.2005 по 28.12.2006.

Згідно трудової книжки колгоспника № НОМЕР_3 , ОСОБА_1 з 01.10.1990 р. працював в колгоспі « 30 річчя ВЛКСМ». На сторінках 2-3 зазначено виконаний річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, а саме:

- 1990 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві - 100, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві - 128:

- 1991 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві - 240, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві - 243;

- за 1992 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві - 280, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві - 129;

- за 1993 рік - виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві - 38;

- за 1994 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві - 240, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві - 165;

- за 1995 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві - 240, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві - 234;

- за 1996 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві - 240, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві - 195;

- за 1997 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві - 220, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві - 270;

- за 1998 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві - 220, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві - 219;

- за 1999 рік - прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві - 210, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві - 226.

Згідно з довідки Виконавчого комітету Кам'янської міської ради Телепинського старостинського округу від 29.02.2024р. №16-Г, трудова участь у колгоспі ОСОБА_1 становила:

- за 1993 рік - виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві - 38;

Відповідно до трудової книжки Серії НОМЕР_4 від 01.07.2005р., ОСОБА_1 в оскаржуваний період:

- з 28.05.2005 р. прийнятий у агломераційний цех №2 вивантажувальником гарячого агломерату 2 розряду, дільниця охолодження, грохочення та видачі гарячого агломерату у Дніпровському металургійному комбінаті;

- 22.12.2005 - присвоєно 3 розряд в тій же професії;

- запис №3 трудової книжки робоче місце атестоване;

- 27.01.2001 р. переведений там же дільниця спікання агломерату агломератником 4 розряду;

- запис №6 трудової книжки робоче місце атестоване за Списком №1;

- 15.04.2013 р. переведений там же дільниця спікання агломерату агломератником 5 розряду;

- запис №9 трудової книжки робоче місце атестовано за Списком №1;

- 30.07.2018 - звільнений за власним бажанням ст. 38 К3пП України;

- з 28.08.2018 - прийнятий в Дочірнє підприємство «Дніпродзержинський сталеливарний завод» обрубувачем литва на наждаках та вручну 1 розряду фасонно-ливарного цеху;

- 30.10.2018 - звільнений за власним бажанням ст. 38 К3пП України;

- 07.11.2018 - ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» прийнятий у агломераційний цех №2 дільниця спікання агломерату агломератником 5 розряду;

- 02.08.2021 - звільнений у зв?язку з переведенням за п. 5 ст. 36 КЗпП України до ПРАТ «ДКХЗ».

Згідно довідки Форми ОК-5 про індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 2005 р. по 2021 р. (05393043). Спеціальний стаж ОСОБА_1 за 2010-2021 рр. обліковується за кодом ЗП3014А3.

Не погоджуючись з спірним рішенням відповідача, та вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах

Згідно ч.1 ст.24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Абзацом 1 ч.4 ст.24 Закону №1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1, п.2, п.3 постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. Про затвердження Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що для розрахунку пенсії пенсійний орган обчислює страховий стаж за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди, до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

При цьому, у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; на підставі показань свідків; даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів і угод з відмітками про їх виконання та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Щодо позовних вимог про зарахування до страхового стажу період роботи в колгоспі « 30 річчя ВЛКСМ» з 01.10.1990 р. по 31.01.1999 р. суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Так, суд зазначає, що враховуючи приписи ч.2 ст.56 Закону №1788-XII з метою врахування стажу роботи у колгоспі заявнику до пенсійного фонду, за загальним правилом, необхідно надати трудову книжку колгоспника, де зазначається, скільки днів на рік потрібно було працювати і скільки людина фактично відпрацювала. Або, у випадку відсутності трудової книжки колгоспника або в разі відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.

На підставі вказаної інформації орган пенсійного фонду приймає відповідне рішення: якщо норма виконана, то відповідний рік до стажу зараховують повністю. Якщо ж трудоднів було менше, ніж передбачено у конкретному році, то до стажу зараховують лише ці трудодні тобто фактичну тривалість роботи.

Як встановлено, період роботи в колгоспі з 01.10.1990 по 31.01.1999, оскільки відсутня інформація про кількість відпрацьованих вихододнів та встановлений мінімум вихододнів у колгоспі за вказаний період.

В рішенні від 20.02.2024 р. № 047050025945 зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано:

Разом з цим, суд встановив, що як вбачається з трудової книжки колгоспника № НОМЕР_3 , ОСОБА_1 з 01.10.1990 р. працював в колгоспі « 30 річчя ВЛКСМ». На сторінках 2-3 зазначено виконаний річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, а саме:

- за 1993 рік - виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві - 38;

Отже, з трудової книжки колгоспника можна чітко встановити роботу позивача у спірний період у колгоспі. Крім того, у ній зафіксовано кількість відпрацьованих ним вихододнів.

При цьому, згідно з довідки Виконавчого комітету Кам'янської міської ради Телепинського старостинського округу від 29.02.2024р. №16-Г, трудова участь у колгоспі ОСОБА_1 становила:

- за 1993 рік - виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві - 38;

Відтак, посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області викладені в рішенні № 047050025945 від 20.02.2024 р. є безпідставними, оскільки в трудовій книжці колгоспника вказано встановлені та відпрацьовані вихододні.

Таким чином, враховуючи приписи ч.ч. 1,2 ст.56 Закону №1788-XII періоди роботи у колгоспі належить зарахувати до страхового стажу позивача, у тому числі періоди, коли трудоднів було менше, ніж передбачено у конкретному році, то до стажу зараховують лише ці трудодні тобто фактичну тривалість роботи.

Отже, з метою захисту прав позивача у цій частині необхідно обрати спосіб хахисту, відповідно до якого зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 01.10.1990 р. по 31.01.1999 р. в колгоспі « 30 річчя ВЛКСМ», з урахуванням висновків суду.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу період роботи за Списком №1 на ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 28.06.2005 року по 30.07.2018 року, з 07.11.2018 року по 02.08.2021 р. суд зазначає таке.

В рішенні від 20.02.2024 р. № 047050025945 зазначено, що до пільгового стажу по Списку №1 не зараховано:

Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до п. 10 вказаного Порядку, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Положенням ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Така ж норма міститься і в п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Отже, основним документом для призначення пенсії на пільгових умовах є трудова книжка.

Суд встановив, що відповідно до трудової книжки Серії НОМЕР_4 від 01.07.2005р., ОСОБА_1 в оскаржуваний період:

- 22.12.2005 - присвоєно 3 розряд в тій же професії;

- запис №3 трудової книжки робоче місце атестоване;

- 27.01.2001 р. переведений там же дільниця спікання агломерату агломератником 4 розряду;

- запис №6 трудової книжки робоче місце атестоване за Списком №1;

- 15.04.2013 р. переведений там же дільниця спікання агломерату агломератником 5 розряду;

- запис №9 трудової книжки робоче місце атестовано за Списком №1;

- 30.07.2018 - звільнений за власним бажанням ст. 38 К3пП України;

- 30.10.2018 - звільнений за власним бажанням ст. 38 К3пП України;

- 02.08.2021 - звільнений у зв?язку з переведенням за п. 5 ст. 36 КЗпП України до ПРАТ «ДКХЗ».

Крім того, згідно довідки Форми ОК-5 про індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 2005 р. по 2021 р. (05393043). Спеціальний стаж ОСОБА_1 обліковується за кодом ЗП3014А3, ЗП3013Б1, ЗП3013А1, ЗП3014А3.

Код підстави для обліку спецстажу «ЗП3014А3» - працівники провідних професій: сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, які безпосередньо зайняті повний робочий день у металургії,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.

Код підстави для обліку спецстажу ЗП3013Б1- Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.

Код підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1 - Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.

Код підстави для обліку спецстажу ЗП3014А3 - Працівники провідних професій: сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, які безпосередньо зайняті повний робочий день у металургії,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.

Крім того, вказані доні підтверджено також архівними довідками управління Кам'янської міської ради від 28.12.2023 р. № В-21/2-08/638, від 28.12.2023 р. № В-21/2-08/638/1.

Отже, робоче місце позивача протягом його трудової діяльності відносилося до Списку № 1, позивач мав спеціальний стаж, що є підставою для призначення мені пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, для підтвердження пільгового стажу лише на підставі трудової книжки існує певна вимога, визначена в абз.4, 5 п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, а саме: якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Що стосується документів про підтвердження атестації робочих місць, відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442, роботодавці зобов'язані проводити атестацію робочих місць за умовами праці.

При цьому законодавець поклав відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, організацій.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 або № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

У той же час, працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

За правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Виходячи з викладеного, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1.

В рамках заявлених позовних вимог та доказів, поданих на їх обґрунтування, не вбачається можливим встановити достатність підстав та умов для призначення такої пенсії, а саме: чи вистачає набутого позивачем стажу для призначення такого виду пенсії.

На час розгляду справи пенсія ще не призначена і остаточний правильний обрахунок стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, пенсійним органом не проведено, відтак, останнім і не зроблено остаточного висновку про наявність/відсутність у позивача достатнього стажу для призначення такої пенсії.

При цьому, призначення пенсії, в тому числі і обрахування стажу, необхідного для її призначення, за законом віднесено до компетенції відповідних управлінь Пенсійного фонду України, якому після остаточного обрахунку стажу позивача визначитись із тим, чи достатньо такого стажу для призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах.

За наведених обставин, підстави для зобов'язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах відсутні.

У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Разом з тим, з метою ефективного захисту прав позивача, керуючись приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, якими передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, при цьому, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, у цьому випадку, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

Щодо належного відповідача про зобов'язання призначити позивачці пенсію, суд зазначає таке.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя статті 44 Закону № 1058-IV).

За приписами частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.3 Порядку № 22-1:

- заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб;

- заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436;

- заява про призначення пенсії може подаватись представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно із пунктом 1.8 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено:

- рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи;

- рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

За приписами пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Вищевказане свідчить про те, що розгляд документів та безпосередньо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії розглядає пенсійний орган за принципом екстериторіальності. Тобто, не за місцем проживання/реєстрації пенсіонера.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивачки здійснювало Головне управління ПФУ в Чернігівській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку. З огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивачки, що потягло за собою порушення її прав, суд вважає наявними підстави покласти обов'язок щодо призначення пенсії на пільгових умовах позивачці саме на Головне управління ПФУ в Чернігівській області, як орган, що розглядав її заяву.

Отже, належним відповідачем у спірних правовідносинах є саме Головне управління ПФУ в Чернігівській області.

Таким чином, у позовних вимогах, заявлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належить відмовити.

З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог відповідними доказами, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому підлягає стягненню з Головного управління ПФУ в Чернігівській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 255, 260-262 КАС України суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, буд.83а, м.Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 2130940), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у призначенні пенсії від 20.02.2024 р. № 047050025945.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 01.10.1990 р. по 31.01.1999 р. в колгоспі « 30 річчя ВЛКСМ», з урахуванням висновків суду.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи ОСОБА_1 з 28.06.2005 р. по 30.07.2018 р., з 07.11.2018 р. по 02.08.2021 р.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 12.02.2024 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, буд.83а, м.Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 2130940) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко

Попередній документ

123089992

Наступний документ

123089994

Інформація про рішення:

№ рішення:	123089993
№ справи:	160/9860/24
Дата рішення:	14.11.2024
Дата публікації:	20.11.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.04.2025)
Дата надходження:	19.12.2024
Предмет позову:	визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії