18 листопада 2024 рокуСправа №160/30727/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 03.10.2023 №720 про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 відповідно до заяви від 27.09.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка - ОСОБА_2 відповідно до заяви від 27.09.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач на момент смерті чоловіка перебувала з ним в зареєстрованому шлюбі та на його утриманні у зв'язку з чим звернулась з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про переведення з пенсії за віком на пенсію за втратою годувальника. Проте, відповідач відмовив у переведенні, оскільки акт про підтвердження факту перебування на утримання померлого не є документом, який визначено п.2.11. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок). Вказані обставини стали підставою для зверення до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від ГУ ПФУ в Запорізькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки за результатами розгляду заяви позивачки щодо перерахунку “Перехід на інший вид пенсії (у разі втрати годувальника)» та доданих до неї документів було встановлено що до заяви долучено акт від 26. 05.2023 опитування сусідів щодо фактичного сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за однією адресою, засвідчений штампом квартального комітету №62. Відповідач зазначає, що такий акт не являється документом, який визначений п.2.11 Порядку.
Від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем не підтверджено факт перебування на утриманні померлого чоловіка, а тому відсутні законні підстави для переведення позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Оскільки з наявних в матеріалах справи документів не можливо було встановити факт спільного проживання та перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 , ухвалою суду від 23.07.2024 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.08.2024.
Зобов'язано ОСОБА_1 надати в судове засідання докази перебування у шлюбних відносинах з ОСОБА_2 на момент його смерті; докази спільного проживання та перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 на момент його смерті.
В підготовче засідання 07.08.2024 сторони не з'явились. Від ГУ ПФУ в Запорізькій області надійшла заява про розгляд справи без участі його представника. Розгляд справи відкладено на 11.09.2024.
Від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 заяву представника відповідача 1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою он-лайн сервісу відеозв'язку EasyCon задоволено. Допущено учасників процесу до участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Підготовче засідання в режимі відеоконференції, призначене на 11.09.2024 не відбулось, оскільки під час встановлення з'єднання зі стороною було відсутнє зображення та звук, що спричинило неможливість фіксування процесу (підтверджується довідкою від 11.09.2024, яка міститься в матеріалах справи).
Розгляд справи відкладено на 25.09.2024.
Від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі. Витребуваних документів позивачем до суду не надано.
В підготовче засідання сторони не з'явились, від всіх учасників справи до суду надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.
Враховуючи викладене, судом закрито підготовче провадження та подальший розгляд справи вирішено здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд виходить з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком. Відповідно до відмітки в паспорті НОМЕР_1 , з 13.01.1998 зареєстрованим місцем проживання позивача є - АДРЕСА_1 .
Відповідно до Свідоцтва про шлюб від 21.02.2009 (серія НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .
Документів про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 позивачем до матеріалів справи не додано.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, вона з чоловіком була зареєстрована за різними адресами, але проживали разом, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено акт від 27.09.2023 опитування сусідів про фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , який засвідчений штампом квартального комітету № НОМЕР_3 .
В акті зазначено, що за вказаною адресою громадянка ОСОБА_1 весь час проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , вели спільне господарство по час смерті. Фактично проживають починаючи з 2019 року (шлюб укладено в 2009 році) та по теперішній час смерті чоловіка 10.10.2021.
Відповідно до свідоцтва про смерть від 08.12.2021 серія НОМЕР_4 (повторне), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у «г.Волжский, Волгоградская область, Российская Федерация».
В подальшому, 27.09.2023 (майже через 2 роки після смерті чоловіка) позивач звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
Відповідно до принципу екстериторіальності дана заява передана на розгляд до ГУ ПФУ в Запорізькій області.
За результатами розгляду заяви, відповідачем прийнято Рішення від 03.10.2023 №720 про відмову у переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яке обгрунтовано тим, що відповідно до п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються, зокрема, документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником, документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сум'ї.
Відповідно до п.2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи, факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
До заяви долучено акт від 26.05.2023 опитування сусідів щодо фактичного сумісного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за однією адресою, завірений штампом квартального комітете №62. Зазначений акт не являється документом, який визначений п. 2.11 Порядку.
З урахуванням зазначеного прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 , в проведенні зазначеного вище перерахунку у зв'язку з відсутністю необхідних документів.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернулась за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України від 09.07.2003 №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).
Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону №1058 пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За змістом пункту 1 частини статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пенсійним віком є встановлений законодавством вік, із досягненням якого, особа може претендувати на виплату пенсії за віком.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону №1058).
Частиною 1 статті 9 Закону №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.ч. 1-3 Закону №1058, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;
2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині 2 цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч.1 ст.44 Закону №1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.
Відповідно до п. 2.3 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) відомості про місце проживання;
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
Згідно п. 2.11 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Згідно п.2.33 Порядку №22-1 для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для відмови в переведенні на пенсію по втраті годувальника були висновки відповідача про те, що відсутні документи про перебування її на утриманні померлого чоловіка по день його смерті, що передбачено пунктом 2.11 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.
Так, з матеріалів справи видно, що позивачем до заяви про призначення пенсії не було долучено документів, які б підтверджували факт реєстрації за однією адресою з померлим чоловіком.
Натомість долучений позивачем до матеріалів справи Акт від 27.09.2023 про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вели спільне господарство та фактично проживали разом по час смерті не відповідає даним, які зазначені в свідоцтві про смерть ОСОБА_2 , а саме: місто смерті - Російська Федерація.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що на момент смерті ОСОБА_2 , позивач хоч і перебувала в зареєстровано шлюбі з померлим, проте не перебувала на його утриманні та не проживали разом.
Доказів встановлення факту перебування на утриманні померлого годувальника в судовому порядку, як визначено п.2.11 Порядку, матеріали справи не містять.
Крім того, суд зазначає, що в даному випадку, враховуючи місце смерті ОСОБА_2 , перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в зареєєстрованому шлюбі не є беззаперечним доказом того, що позивач перебувала на утриманні померлого.
При прийнятті даного рішення, суд враховує, що позивачу у хвалі суду від 23.07.2024 було запропоновано надати до суду докази спільного проживання та перебування на утримання померлого. Проте, позивачем вимоги ухвали суду проігноровано.
Суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі №9901/278/21 ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Оскільки витребувані судом від позивача документи, остання не надала та в судові засідання не з'явилась, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.72-77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська